05 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12023111050000532 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 321 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у провадженні на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2024 року,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2024 року кримінальне провадження № 12023111050000532 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 321 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що після ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами досудового розслідування строк досудового розслідування закінчувався 27.06.2023, в той же час обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 був затверджений прокурором 28.06.2023 та надійшов до суду 29.06.2023, тобто поза межами строку досудового розслідування, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор у провадженні, вважаючи ухвалу суду незаконною у зв'язку з неповнотою судового розгляду, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, просить її _________________________________________________________________
Справа №11-кп/824/3407/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач ОСОБА_1
скасувати та призначити новий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що твердження суду про надходження обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування не ґрунтуються на нормах Кримінального процесуального кодексу України, а судовий розгляд проведено неповно та всупереч п. 1 ч. 1 ст. 409, ст. 410 КПК України.
Так, зазначає, що у кримінальному провадженні № 12023111050000532 від 15.02.202 ОСОБА_7 20.03.2023 року повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Двомісячний строк досудового розслідування постановою керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області продовжений до трьох місяців, тобто до 20.06.2023 року.
Прокурором у кримінальному провадженні 13.06.2023 надано слідчому доручення, в порядку ст. 290 КПК України, про відкриття матеріалів іншій стороні.
Відповідно до повідомлення про завершення та відкриття матеріалів досудового розслідування ОСОБА_7 від 13.06.2023, підозрюваний відмовився підписувати вказане повідомлення, тому слідчим залучено понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які засвідчили своїми підписами вказану процесуальну дію та факт відмови підозрюваного від підпису.
Вказує й на те, що прокурором долучено належним чином завірену копію витягу з Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Бучанського РУП ГУ НП в Київській області за 13.06.2023 року, де міститься запис, що ОСОБА_7 відвідував Бучанське РУП ГУ НП в Київській області, що ще раз підтверджує факт перебування ОСОБА_7 в приміщенні Бучанського РУП ГУ НП в Київській області саме 13.06.2023 - в день здійснення йому повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.
Крім того, зазначає, що доводи суду першої інстанції про сумніви в неупередженості осіб, залучених як понятих, не відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства та належним чином не перевірені судом, оскільки прокурором було заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які були понятими при засвідченні факту відмови ОСОБА_7 13.06.2023 від підпису у повідомленні про завершення досудового розслідування, для спростування факту їх зацікавленості та підтвердження факту відмови, проте судом, у порушення вимог ч. 7 ст. 223 КПК України, відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, чим порушено принцип змагальності сторін, оскільки позбавлено сторону обвинувачення можливості задати запитання, відповіді на які мали істотне значення для встановлення об'єктивної істини у справі для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Таким чином, вважає, що судом не надано належної оцінки іншим документам, які підтверджують факт відкриття матеріалів ОСОБА_7 в порядку ст. 290 КПК України саме 13.06.2023, зокрема - копії витягу з Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Бучанського РУП ГУ НП в Київській області за 13.06.2023 року.
Також вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, всупереч п. 2 ч. 1 ст. 409, ст. 411 КПК України.
Зокрема, зазначає, що Києво-Святошинським районним судом констатовано, що часом повідомлення про завершення досудового розслідування є 15.06.2023, коли вказане повідомлення направлено захиснику ОСОБА_6 засобами поштового зв'язку, що не відповідає фактичним обставинам справи.
При цьому судом першої інстанції не надано оцінку тому, що, відповідно до рапорту заступника начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 , вказано, що ОСОБА_7 з'явився 13.06.2023 на 10:00 год. на виклик для вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про відкриття матеріалів кримінального провадження та повідомив, що його захисник ОСОБА_6 не з'явився, про причину не повідомив.
У подальшому, доручення про відкриття матеріалів іншій стороні в порядку ст. 290 КПК України від 13.06.2023, повідомлення про відкриття матеріалів кримінального провадження та лист повідомлення про виклики підозрюваного ОСОБА_7 направлено на електронну адресу ОСОБА_6 , яка вказана в наданих ним повноваженнях, продубльовано в месенджер «VhatsApp», із закріпленим номером, який також вказаний, як контактний номер адвоката ОСОБА_6 , у наданих ним особисто повноваженнях.
Окрім цього, 13.06.2023 слідчим було здійснено виїзд за місцем розташування офісу ОСОБА_6 , який вказаний у наданих ним повноваженнях, а саме: АДРЕСА_1 , проте на неодноразові дзвінки до домофону ніхто не відчинив.
Таким чином, вважає, що суд першої інстанції, залишивши поза увагою надані суду копії витягу з Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Бучанського РУП ГУ НП в Київській області за 13.06.2023, повідомлення про завершення досудового розслідування від 13.06.2023 ОСОБА_7 , документи на підтвердження факту скерування повідомлень про завершення досудового розслідування захиснику ОСОБА_6 13.06.2023, прийшов до висновку про відкриття матеріалів стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України 15.06.2023, що не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Окрім цього, зазначає, що 22.06.2023 захисником ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_7 подано до канцелярії Бучанського РУП ГУ НП в Київській області повідомлення про підтвердження факту надання доступу до матеріалів кримінального провадження, про те, що останні ознайомлені з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі. Разом з тим, слідчий чи процесуальний керівник його не отримували.
При цьому судом першої інстанції помилково ототожнено Бучанське РУП ГУ НП в Київській області зі стороною обвинувачення та зроблено помилковий висновок про те, що секретар канцелярії Бучанського РУП ГУ НП в Київській області може бути суб'єктом отримання підтвердження стороні обвинувачення факту надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування.
Крім того, звертає увагу на те, що з 13.06.2023 - моменту повідомлення ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування, слідчим у кримінальному провадженні ОСОБА_7 викликався на 14.06.2023, 15.06.2023 та 16.06.2023 на 10:00 год. та отримував корінці повісток, проте від підпису відмовлявся.
Тому, враховуючи зволікання підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, до яких підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_6 надано доступ 13.06.2023, та їх неявки для ознайомлення, стороною обвинувачення було подане клопотання до Києво-Святошинського районного суду Київської області про встановлення строку ознайомлення із матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, яке ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2023 було задоволено частково та встановлено підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_6 строк (сім) календарних днів для ознайомлення з матеріалам досудового розслідування, тобто, з урахуванням виправленої в цій ухвалі описки, до 27.06.2023 року включно.
При цьому судом першої інстанції вивчено вищевказану ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2023, проте не надано їй юридичної оцінки, зокрема не визнано її недопустимою, не скасовано, але не взято до уваги при обрахуванні строків.
Крім того, зазначає, що наступного дня, 28.06.2023 прокурором затверджено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 та направлено поштовим зв'язком до Києво-Святошинського районного суду Київської області, що підтверджується копією поштової квитанції від 28.06.2023.
Таким чином, вважає, що при направленні обвинувального акта до Києво-Святошинського районного суду строк досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні не закінчився, а судом першої інстанції при прийнятті рішення про закриття даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України допущено неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_6 у запереченнях на апеляційну скаргу прокурора у провадженні, вважаючи ухвалу суду законною, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення захисника ОСОБА_6 і обвинуваченого ОСОБА_7 проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Положення ст.ст. 219, 294-295 КПК України визначають строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
За приписами п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про його відновлення, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею - ч. 3 ст. 219 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 283 КПК України, прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями ст. 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Таким чином, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Такий висновок, викладений і у постановах Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвалах Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20, від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 20.03.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12023111050000532 від 15.02.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Постановою керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 20.06.2023 року.
13.06.2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023111050000532 було завершено та відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення, про що повідомлено сторону захисту.
Таким чином, на момент завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів стороні захисту для ознайомлення залишок строку досудового розслідування складав 7 днів.
У зв'язку із зволіканням обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 з ознайомленням з матеріалами провадження, стороною обвинувачення було подано до Києво-Святошинського районного суду Київської області клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2023 року вказане клопотання було задоволено частково та встановлено обвинуваченому ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_6 строк сім календарних днів, а саме до 26.06.2023 року включно, для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 12023111050000532.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2023 року було виправлено описку в ухвалі від 20.06.2023 року та встановлено строк ознайомлення стороні захисту до 27.06.2023 року включно.
Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, в період з 20.06.2023 року по 22.06.2023 року захисник ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами досудового розслідування, і того ж дня стороною захисту надано підтвердження факту ознайомлення ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі 22.06.2023 року.
Таким чином, у відповідності до вищенаведених норм закону залишок строку досудового розслідування тривалістю 7 днів починає свій перебіг з 23.06.2023 року.
28.06.2023 року прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023111050000532 та того ж дня засобами поштового зв'язку направлено його до Києво-Святошинського районного суду Київської області, до якого він надійшов 29.06.2023 року.
Отже, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023111050000532 був скерований до суду в межах строку досудового розслідування.
Що стосується висновків суду першої інстанції з приводу того, що повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів стороні захисту для ознайомлення відбулося 15.06.2023 року, то вони є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до висновку, що міститься в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 лютого 2021 року у справі № 344/6630/17, закон містить поняття завершення досудового розслідування як його проміжний етап. Досудове розслідування, наслідком якого є звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.
Про початок строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сформульовано висновок в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 лютого 2022 року у справі № 543/1309/19, згідно з яким лише саме собою внесення прокурором (слідчим) відомостей до ЄРДР про завершення досудового розслідування та складання (оформлення) письмового повідомлення не призведе до обізнаності підозрюваного та захисника про можливість ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування. Саме тому виконання цих дій не є початком строку ознайомлення з матеріалами, який, відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, не включається до строків досудового розслідування, адже ознайомлення не може розпочатися раніше, ніж підозрюваному та захиснику стане відомо про надання доступу до матеріалів.
Разом з тим, є висновок, який викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20, згідно якого, відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК України (в редакції Закону України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX), не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
Верховний Суд у вказаній постанові також вказав, що день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
Також у цій постанові наголошено, що забезпечення безпосереднього доступу до матеріалів досудового розслідування має бути максимально наближене до дня повідомлення про завершення досудового розслідування. Це також випливає зі змісту завдань кримінального провадження в частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (ст. 2 КПК України).
Разом з тим проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування, оскільки можуть існувати ситуації, коли уповноважені суб'єкти об'єктивно не можуть негайно надати фактичний доступ до вказаних матеріалів. До того ж приписи КПК України не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування.
Таким чином, день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати.
У постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 20 грудня 2022 року у справі № 639/328/19 Верховний Суд констатував, що періодом, який не включається в строк досудового розслідування, є період, що обчислюється з наступного дня після повідомлення підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування.
Як слідує з матеріалів провадження, 13.06.2023 року прокурором у кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України надано доручення щодо повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_7 13.06.2023 року з'явився на виклик слідчого до Бучанського РУП ГУНП в Київській області, однак підписувати повідомлення про завершення та відкриття матеріалів досудового розслідування відмовився, у зв'язку з чим слідчим було залучено понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які засвідчили своїм підписом вказану процесуальну дію та факт відмови підозрюваного від підпису (а.п. 108). Повідомлення про завершення та відкриття матеріалів досудового розслідування ОСОБА_7 містить дату процесуальної дії 13.06.2023 року. Відомостей, як б вказували на упередженість чи особисту зацікавленість у вказаному кримінальному провадженні вказаних понятих, які є саме цивільним персоналом відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області (перебувають на посаді діловода) (а.п. 141), надані суду матеріали не містять.
Крім того, прокурором долучено належним чином завірену копію витягу з Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Бучанського РУП ГУ НП в Київській області за 13.06.2023 року, згідно якої ОСОБА_7 відвідував Бучанське РУП ГУ НП в Київській області 13.06.2023 року (а.п. 168-169).
Також, відповідно до рапорту заступника начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_12 , вказано, що ОСОБА_7 з'явився 13.06.2023 року о 10 год. на виклик слідчого для вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про відкриття матеріалів кримінального провадження та вказав, що його захисник ОСОБА_6 не з'явився, про причину неявки не повідомив.
У подальшому, доручення про відкриття матеріалів іншій стороні в порядку ст. 290 КПК України від 13.06.2023, повідомлення про відкриття матеріалів кримінального провадження та лист повідомлення про виклик обвинуваченого направлено на електронну адресу адвоката ОСОБА_6 , яка вказана в наданих ним повноваженнях. Також дане повідомлення продубльовано в месенджері «WhatsApp», із закріпленим номером НОМЕР_1 , який вказаний, як контактний номер адвоката ОСОБА_6 у наданих ним особисто повноваженнях (а.п. 196, 200-205).
Наведені обставини, у відповідності до практики Верховного Суду, дають підстави стверджувати, що повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення було надіслано стороні захисту 13.06.2023 року, а тому з 14.06.2023 року призупинився перебіг строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023111050000532.
Крім того, з матеріалів провадження слідує, що 15.06.2023 року захиснику ОСОБА_6 ще й додатково направлено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів засобами поштового зв'язку (а.п. 123-124).
Отже, вищенаведене свідчить про вжиття слідчим всіх заходів для виконання вимог ст. 290 КПК України.
Разом з тим, суд першої інстанції, стверджуючи, що захиснику ОСОБА_6 повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів було надіслано лише засобами поштового зв'язку 15.06.2023 року, на вказані обставини направлення такого повідомлення й на електронну адресу адвоката ОСОБА_6 та в месенджері «WhatsApp», із закріпленим номером НОМЕР_1 , який вказаний, як контактний номер адвоката ОСОБА_6 у наданих ним особисто повноваженнях, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України, уваги не звернув та, оцінюючи ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2023 року, з урахуванням ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2023 року про виправлення описки, про встановлення строку ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023111050000532, дійшов помилкового висновку про відсутність зволікання сторони захисту з ознайомленням та відсутність підстав для встановлення строку для ознайомлення.
Між тим, ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2023 року, з урахуванням ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2023 року про виправлення описки, строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023111050000532 було встановлено до 27.06.2023 року включно, а обвинувальний акт був затверджений прокурором і скерований до суду 28.06.2023 року, тобто в межах строку досудового розслідування.
Крім того, слід зазначити, що надані суду матеріали не містять відомостей, що сторона обвинувачення отримала повідомлення захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 від 22.06.2023 про те, що вони ознайомлені з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі, яке нібито подано до канцелярії Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, але в будь-якому випадку, при залишку строку досудового розслідування тривалістю 7 днів, обвинувальний акт був затверджений прокурором і направлений до суду 28.06.2023 року, тобто в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про закриття кримінального провадження у відповідності до вимог п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з чим ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2024 року підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, апеляційна скарга прокурора у провадженні підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора у провадженні задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2024 року, якою кримінальне провадження № 12023111050000532 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 321 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ____________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3