Справа №: 272/562/24
Провадження № 1-кп/272/103/24
26 червня 2024 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :
головуючої -судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Андрушівка кримінальне провадження № 12023060480000840 по обвинуваченню
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
паспорт громадянина України НОМЕР_1
виданий 19.03.2004 Андрушівським РВ УМВС України
в Житомирській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженця
м. Андрушівка Житомирської області, зареєстрованого
за адресою:
АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою:
АДРЕСА_2 ,
громадянина України, українця, з середньою освітою, працюючого:
слюсарем ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», не одруженого,
на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, раніше не судимого,-
за ст. 357 ч.1, ст. 185 ч.4 КК України,-
Згідно обвинувального акту і наданої угоди про визнання винуватості від 22.05.2024 року ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 357 ч.1, ст.185 ч.4 КК України за наступних обставин.
02.06.2023 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи поряд із територією прохідної підприємства ТОВ «ВОЮС» за адресою: м. Андрушівка вул. Лисенка, 5 Бердичівського району Житомирської області знайшов банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_6 , та у нього виник протиправний умисел, направлений на викрадення офіційного документу, а саме вищевказаної банківської картки, з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 у вказаний день, час та місці, не вживаючи будь-яких заходів для повернення знайденого ним майна, усвідомлюючи те, що знайдена банківська картка належить іншій особі, з корисливих мотивів, взяв зазначену пластикову банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_6 та яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, є безконтактною технологією оплати, забезпечує швидкі розрахунки без вводу PIN-коду, та таким чином викрав її з корисливих мотивів, розпорядившись на власний розсуд.
В подальшому, 02.06.2023 о 10:54 год. у ОСОБА_5 , який перебував у магазині «Аквамарин» за адресою: м. Андрушівка, вул. Корольова, 1 Бердичівського району Житомирської області та мав при собі раніше викрадену банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_6 , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів із вказаної карти в умовах воєнного стану введеного на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 (продовженого Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023, затвердженого Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023 строком на 90 діб з 20.05.2023 по 18.08.2023).
Реалізуючи вій злочинний умисел, 02.06.2023 в період часу з 10:54 год. по 10:59 год. ОСОБА_5 перебуваючи у вказаному місці, використовуючи раніше привласнену банківську карту таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, викрав грошові кошти на суму 167,65 грн. шляхом безконтактного розрахунку за придбані ним товари банківською картою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 .
Продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, 02.06.2023 о 11:07 год. ОСОБА_5 перебуваючи в магазині «Аврора» за адресою: м. Андрушівка, вул. Зазулінського, 20 А, Бердичівського району Житомирської області, використовуючи раніше привласнену банківську карту таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, викрав грошові кошти на суму 360,0 грн. шляхом безконтактного розрахунку за придбані ним товари банківською картою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 .
Не припиняючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, 02.06.2023 о 11:30 год. ОСОБА_5 перебуваючи в магазині за адресою: АДРЕСА_3 , використовуючи раніше привласнену банківську карту таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, викрав грошові кошти на суму 233,0 грн. шляхом безконтактного розрахунку за придбані ним товари банківською картою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 760,65 грн..
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні офіційного документу з корисливих мотивів, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357 , ч.4 ст.185,КК України, щиро розкаявся у вчиненому. ОСОБА_5 , захисник також погодилися із прокурором на призначення обвинуваченому покарання за кримінальні правопорушення: за ст. 185 ч.4 КК України - у виді п'яти років позбавлення волі, за ч.1 ст.357 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 грн.. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки. Також, у даній угоді зазначено роз'яснення обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, передбачені ст. 473 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 суду пояснив, що він підтримує укладену між ним за участю захисника та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згодний, угода є добровільною, він розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому були роз'яснені прокурором, захисником та судом.
Захисник угоду про визнання винуватості підтримав та не заперечував проти її затвердження, зазначивши, що угода відповідає інтересам обвинуваченого та вимогам КПК України.
Потерпілий подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність, в якій вказав, що підтримує угоду про визнання винуватості та не заперечує щодо її затвердження, з мірою покарання згодний, претензій до обвинуваченого немає.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинуваченого повне порозуміння ним процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_5 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Так, кримінальне правопорушення у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , згідно ст.12 КК України відносяться до нетяжкого та тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди, потерпілим надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Прокурор у судовому засіданні підтримала угоду та просила затвердити, так як угода відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства та обвинувачений вину визнав повністю та погодився на укладення угоди, потерпілий надав згоду на укладення угоди.
Враховуючи, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч.1 ст.357, ч.4 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, і обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 75 КК України та п. 2 укладеної угоди, за якою ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання виконувати всі обов'язки, які будуть покладені на нього судом, суд призначаючи погоджену міру покарання, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.1 п.1, п. 2 ст. 76 КК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Угоду від 22.05.2024 року по кримінальному провадженню № 12023060480000840, між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_4 про визнання винуватості затвердити.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.367, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене покарання:
-за ч.1 ст.367 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.;
-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік. На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по кримінальному провадженню: дві частини пластикової банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_3 жовтого кольору обладнаної чипом для безконтактного розрахунку, відповідно до написів на ній: Золота картка «Універсальна» з терміном дії «03/24» упаковані до паперового конверту, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст. 473, 394 КПК України.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1