печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1517/24-ц
пр. № 2-127/24
27 червня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвинової І. В.,
при секретарі судового засідання - Орел А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
І. Позиції сторін у справі.
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача, у якому просила розірвати зареєстрований 19 вересня 2017 року між ними шлюб, посилаючись на те, що стосунки у сім'ї склалися важко і неоднозначно, відповідач має запальний характер, через що у сім'ї неодноразово виникали конфлікти, на поступки чи до залагодження конфліктів ніколи не прагнув, вони мають абсолютно протилежні погляди на сім'ю, на стосунки у сім'ї, ставлення до дитини, до утримання та виховання доньки, він проявляє до них з донькою агресією як вербальну, так і фізичну, через що позивач зверталася до правоохоронних органів за допомогою. Припинили спільне проживання і не підтримують жодних шлюбних стосунків, спільно господарство не ведуть. Позивач вважає, що подальше сумісне життя, примирення та збереження сім'ї з відповідачем неможливе і суперечить її інтересам.
Відповідач визнав позов, подавши відповідну заяву про це.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
10 січня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
12 січня 2024 року ухвалою судді постановлено роз'єднати позовні вимог, виділивши позов про визначення місця проживання дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини та стягнення аліментів у самостійне провадження й передано для автоматизованого розподілу справи /а. с. 22/.
Також ухвалою судді від 12 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за позовом про розірвання шлюбу /а. с. 25/.
01 березня 2024 року представник відповідача подав клопотання про вжиття заходів щодо примирення подружжя та надання строку для примирення /а. с. 30-48/.
04 березня 2024 року ухвалою суду постановлено надати сторонам строк для примирення два місяця, тобто до 04 травня 2024 року, провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення /а. с. 54/.
17 квітня 2024 року засобами поштового зв'язку до суду надійшло клопотання позивача, датоване 19 лютого 2024 року про розгляд справи за її відсутності, а також, заперечує проти надання строку на примирення, позовні вимоги про розірвання шлюбу /а. с. 60, 61/.
03 травня 2024 року на підставі розпорядження керівника апарату суду ОСОБА_3 № 184, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями і передано 08 травня 2024 року судді Литвиновій І. В.
10 травня 2024 року ухвалою судді у справі поновлено провадження.
20 червня 2024 року позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності і, підтримуючи свій позов, просила задовольнити.
У судове засідання сторони, їхні представники не з'явилися, про час, дату і місце слухання, будучи повідомленими належним чином.
Суд, у порядку спрощеного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
Сторони перебувають у зареєстрованому 19 вересня 2017 року Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 про шлюб від 19 вересня 2017 року, виданим згідно з актовим записом № 2896 /а. с. 12/.
У подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 /а. с. 13/.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частинами третьою та четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За частиною 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями статті 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема статей 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, сім'я носить формальний характер, рішення про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає волевиявленню позивача, наданий час для примирення сторін не мав позитивного результату.
V. Розподіл судових витрат.
За приписами статті 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позов суд задовольняє.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 21, 24, 51, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 274-279, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 19 вересня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за актовим записом № 2896, згідно з виданим Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Литвинова