14.06.2024 Справа № 756/6604/24
Ун.№756/6604/24
Пр.№3/756/3203/24
14 червня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст.124, 122-4, Кодексу України про адміністративні правопорушення,
02 травня 2024 року близько 20 год. 30 хв., водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Зої Гайдай, 10а в м. Києві, під час руху заднім ходом був не уважний, не переконався в безпеці руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Jeep» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після цього залишив місце ДТП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.9 Правил Дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення щодо ДТП визнав, зазначив, що того дня, перебуваючи у дворі будинку рухаючись заднім ходом на втомобілі «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_2 відбулось доторкання до бамперу припаркованого автомобіля «Jeep» д.н.з. НОМЕР_3 , оскільки було вже темно і доторкання було наскільки незначним, що він не відчув, не звернув на це уваги і поїхав у своїх справах. Того ж вечора до нього зателефонував власник автомобіля «Jeep» д.н.з. НОМЕР_3 і повідомив про ДТП, при огляді бампера своєї автівки, ОСОБА_1 помітив незначну нову подряпину, після чого відшкодував завдані збитки.
Наголошував, що місце ДТП не залишав, про ДТП дізнався після дзвінка власника пошкодженого автомобіля, і відразу відшкодував збитки, якби знав про те, що ДТП сталось, нікуди б не поїхав.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Свою винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП ОСОБА_1 не оспорював, його вина підтверджується зібраними у справі доказами, схемою місця ДТП.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст.122-4 КУпАП настає у випадку залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні та передбачає покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Частинами 1 - 3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, і однією із таких презумпцій є закріплена в ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Тобто, особа не зобов'язана доказувати свою невинуватість і її поведінка вважатиметься правомірно, доки не буде доказано зворотне.
У Рекомендації № R (91) 1 Комітета Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції», одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративного органу.
Вказане правило є нічим іншим, як складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою невинуватість.
Відповідно до положень ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
За відсутності доказів щодо умислу ОСОБА_1 у залишенні місця ДТП, всі сумніви в даному випадку суд, у відповідності до ст.62 Конституції України, трактує на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений 122-4 КУпАП, що згідно п.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Враховуючи характер та наслідки вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його майновий стан, відношення особи до вчиненого, ступінь вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, керуючись ст.33,34,35,40-1,122-4, 124,247,283-285 КУпАП,
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, піддавши його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А. М. Майбоженко