Справа № 756/4176/24
Провадження № 4-с/756/37/24
30 квітня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ткач М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання вчинити певні дії, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Кручанюк Н.Л. через систему «Електронний суд» звернулася до Оболонського районного суду міста Києва зі скаргою про визнання неправомірною бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання вчинити певні дії, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна». В обґрунтування скарги заявник зазначає, що в лютому 2024 року ОСОБА_1 , який мав намір реалізувати належне йому нерухоме майно, стало відомо, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на все його майно згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № НОМЕР_2, виданою 04.07.2013, накладено арешт та внесено відповідні відомості до реєстру. Жодних постанов ВДВС Оболонського РУЮ в м.Києві, винесених при примусовому виконанні ВП НОМЕР_2 скаржник не отримував, про існування виконавчого провадження не знав, однак, мав заборгованість за кредитним договором №ML-005/087/2008 від 21.04.2008 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна». 30.08.2016 між скаржником та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено угоду про врегулювання боргу до кредитного договору №ML-005/087/2008 від 21.04.2008, відповідно до якої сторони погодили, що на день укладення цієї угоди заборгованість позичальника за рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 19.03.2012 по справі №2-236 перед кредитором за кредитним договором №ML-005/087/2008 від 21.04.2008 становить 2430487,04 грн. При цьому, сторони домовились, що позичальник до 30.08.2016 включно зобов'язується погасити боргові зобов'язання в розмірі 50 000,00 грн та 3520 грн. За умови сплати вказаної суми сторони домовились скасувати всю суму пені та штрафів, припинити претензійно-позовну роботу, а рішення суду вважати таким, що виконане. При цьому, кредитор відмовляється від його примусового виконання. Сума в розмірі 2380487,04 грн. підлягає анулюванню. На виконання умов вказаної угоди ОСОБА_1 30.08.2016 сплачено кошти, визначені угодою від 30.08.2016. 20.03.2024 представник ОСОБА_1 звернувся до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з адвокатським запитом, в якому, надати копію матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2, в разі знищення провадження, надати інформацію з ВП-спецрозділ по вказаному провадженню, скасувати заходи примусового виконання, зокрема арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, які були вжиті в ході примусового виконання виконавчого провадження № НОМЕР_2. Разом з тим, відповідно до отриманої відповіді відділом було повідомлено, що надати копію матеріалів вказаного виконавчого провадження немає можливості, у зв'язку з його знищенням. Поряд з цим, повідомлено, що для скасування заходів примусового виконання ЗУ «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав для зняття арешту. Враховуючи те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, представник заявника звернувся до суду із зазначеною скаргою.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03.04.2024 відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання вчинити певні дії, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та призначено судове засідання.
Учасники судового провадження у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
18.04.2024 до суду від представника заявника через систему «Електронний суд» надійшла заява, у якій, серед іншого, просила розглянути скаргу без участі заявника та його представника.
У відповідності до положень ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалених відповідно до ЦПК України, здійснюється відповідно до розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України (ст.ст. 447-453).
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення її права або свободи (п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судом встановлено, що Оболонським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №2-236 від 29.08.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суми боргу 565803,33 грн., у рамках якого постановою від 04.07.2013 було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, яка містися у матеріалах.
Відповідно до довідки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 01.09.2016, у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за кредитним договором №ML-005/087/2008 від 21.04.2008.
Листом головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.03.2024 №61538, повідомлено, що перевіркою даних АСВП встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду міста Києва по справі №2-236 від 29.08.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу у розмірі 565803,33 грн. 20.06.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2. 27.12.2023 державним виконавцем керуючись п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Також було повідомлено, що відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 №1829/5 строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки, виконавчі провадження строки зберігання, яких закінчився, підлягають знищенню. Відтак, надати копію матеріалів виконавчого провадження та копію виконавчого документа, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, не виявляється можливим. Щодо скасування заходів примусового виконання зазначено, що Законом України «Про виконавче провадження» визначений вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна.
Станом на день розгляду вказаної скарги відомості щодо скасування арешту з нерухомого майна боржника відсутні.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).
Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
У п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
З огляду на інформацію, викладену у листі Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.03.2024, іншим шляхом, ніж вирішенням питання про зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 у судовому порядку, у зв'язку з відсутністю матеріалів виконавчого провадження у відділі ДВС, на сьогоднішній день неможливо.
Наявність зареєстрованого та не знятого у встановленого законом порядку арешту майна, у той час, як рішення суду згідно з виконавчим документом виконано обмежує права боржника ОСОБА_1 щодо розпорядженням належним йому майном.
Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, враховуючи, що виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , завершено, проте усупереч вимогам ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем безпідставно не скасовано обтяження, накладені в процесі проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні і ці обставини стали підставою для звернення заявника до суду зі скаргою, на теперішній час відсутні будь-які правові підстави для продовження існування арешту та обмеження щодо розпорядження боржником належним йому майном, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог скарги та її задоволення.
Керуючись статтями 447-453 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання вчинити певні дії, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»- задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 при виконанні виконавчого листа № 2-236, виданого Оболонським районним судом м. Києва 29.08.2012.
Зобов'язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії по зняттю арешту з майна боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-236, виданого Оболонським районним судом м. Києва 29.08.2012, вилученню обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав (номер запису про обтяження: 4473802 (спеціальний розділ); вид обтяження: арешт нерухомого майна; опис предмета обтяження: все майно; підстава: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 04.07.2013, видавник: ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 10435396 від 29.01.2014 15:59:25).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Якщо в судовому засіданні було підписано лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.М. Ткач