Справа № 752/7049/24
Провадження №: 3/752/3526/24
04.06.2024 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 730803, що складений з посиланням на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Відповідно до зазначеного протоколу 24.03.2024 о 14:20 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно з цим протоколом від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився.
В якості доказів події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано диск з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відомості щодо водія з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України (АРМОР).
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини своєї неявки не сповістив, хоча викликався до суду повісткою, про дату, час і місце розгляд справи повідомлявся завчасно (довідка про доставку офіційного sms-сповіщення в матеріалах справи).
До суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання письмових доказів (документації з місця роботи).
Від захисник ОСОБА_1 - адвоката Ящука Л.А. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі та про розгляд справи за відсутності учасників, а також клопотання про приєднання письмових доказів (висновок № 001338 Комунального некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, документацію з місця роботи ОСОБА_1 ).
Клопотання про закриття провадження заявлене в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, мотивоване відсутністю складу адміністративного правопорушення та відсутності належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_2 , а також порушенням процедури огляду водія, що допущені поліцейськими під час складання та оформлення матеріалів. Зокрема захисник вказав на наступне:
- протокол не є належним доказом у разі його відповідності вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки він складений за відмову від проходження огляду, при тому що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а погодився на пропозицію поліцейських пройти огляд самостійно, на підтвердження чого суду надано відповідний висновок;
- замість направлення ОСОБА_1 до медичної установи для проходження огляду та його доставки, останньому було роз'яснено право пройти огляд самостійно, на що він погодився, а відтак поліцейські фактично спровокували ОСОБА_1 до вчинення правопорушення, схиливши його до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння;
- твердження інспектора патрульної поліції про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння є необґрунтованими, оскільки на відеозаписах з камер поліцейських неможливо пересвідчитись, яким чином співробітник патрульної поліції встановив наявність ознак наркотичного сп'яніння, оскільки на відео не зафіксовано обставини огляду ОСОБА_1 на предмет виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння;
- невідомо, коли та за яких обставин було складено та долучене до протоколу про адміністративне правопорушення направлення на огляд водія транспортного засобу з засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, так як таке направлення в присутності ОСОБА_1 не складалася;
- ознак сп'яніння згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 не виявлено;
- у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volvo, державний номерний знак НОМЕР_2 , 24.03.2024 о 14:20 у м. Києві, по просп. Науки та його зупинки поліцейськими, оскільки ці обставини не підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписами;
- у справі відсутнє документальне підтвердження виконання вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, а саме відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом,
- при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому, враховуючи отримані клопотання та документи на підтвердження правової позиції, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 та його захисника на підставі наявних матеріалів, достатніх для вирішення справи.
Дослідивши наявні у справі докази, у тому числі переглянувши в залі судового засідання на робочому комп'ютері відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції, проаналізувавши документи, які надійшли від ОСОБА_1 та його захисника,керуючись завданням КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) не вбачає події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі по тексту - Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу І цієї Інструкції № 1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У протоколі зазначено, що у ОСОБА_1 були наступні ознаки наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. На переконання суду (судді) зафіксовані на відеозаписах поведінка, зовнішній вигляд, рухливість, водія ОСОБА_1 не є такими, що свідчать про наявність у нього явних ознак наркотичного сп'яніння, жестикулювання відповідає ситуації, надмірна рухливість не спостерігається.
Два представлені суду відеозаписи фіксують одну й ту саму поді, де о 14:22 поліцейський запитує у ОСОБА_1 чи проїде він до нарколога, на що ОСОБА_1 відповідає: "не треба". Після цього поліцейські сідають до салону патрульного авто, де складається протокол про адміністративне правопорушення та заповнюється бланк направлення. Після цього ОСОБА_1 ознайомлюють зі змістом протоколу та роз'яснюють йому, що він протягом двох годин може самостійно проїхати та пройти медичний огляд на стан сп'яніння у лікарні за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, м. Київ, вул. Відпочинку, 18. ОСОБА_1 задає уточнююче запитання: "Протягом 2-х годин з моменту підписання протоколу?", на що йому поліцейський відповідає: "Так, бо більше не можна; за результатами огляду потрібно буде з'явитися до Управління патрульної поліції на Народного ополчення, 9". Після того запис переривається.
На іншому відеозаписі з бодікамер міститься такий самий запис, але з іншої камери.
Проаналізувавши відеозаписи, суд (суддя) зауважує, що працівники поліції не вживали жодних дієвих заходів для виявлення у водія ознак сп'яніння, адже очі ОСОБА_1 , зокрема зіниці, на предмет реакції на світло не перевірялися, огляд рук та долонь не відбувався, пальце-носова проба не проводилася.
Більше того, дослідження всіх відеозаписів свідчить про те, що водієві не було вказано ознаки наркотичного сп'яніння взагалі, тоді як у бланку направлення описані ті, що і у протоколі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, з поданих водієм та захисником документів вбачається, що ОСОБА_1 , на виконання роз'яснень поліцейських, самостійно звернувся до лікаря-нарколога 24.03.2024 о 16-й годині, зокрема до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де йому провели огляд за самозверненням.
З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001338 вбачається, що 24.03.2024 ОСОБА_1 о 16:30 пройшов огляд у лікаря нарколога, за наслідками якого стану сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) у нього не встановлено.
Відповідно до представленої суду документації, ОСОБА_1 працює водієм у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик", на 24.03.2024 мав подорожній лист і перед виїздом проходив перевірку у лікаря.
Враховуючи, що наявність вказаних у протоколі ознак сп'яніння не підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, враховуючи відсутність вчинення поліцейськими будь-яких дій на виявлення у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, про які вказано у протоколі, наявність результатів обстеження ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я, отриманих ним з урахуванням наданих поліцейськими роз'яснень щодо можливості проходження огляду за самозверненням, можна констатувати про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, та, відповідно, про відсутність підстав вимагати від ОСОБА_2 проходити огляд на стан сп'яніння.
У такому випадку відмова ОСОБА_1 від проходження незаконного огляду на стан сп'яніння не може бути караною.
Поряд з викладеною невідповідністю процедури огляду, суд (суддя) зауважує наступне.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто проходження огляду на стан сп'яніння є обов'язком, а не правом водія.
Роз'яснення працівників поліції на наявність у водія права відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння та роз'яснення можливості самостійно пройти огляд протягом двох годин, не відповідає чинному законодавству та викладеним вище положенням КУпАП, Інструкції № 1452/735, Правил дорожнього руху.
У силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди в Україні застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі "Раманаускас проти Литви" 05.02.2008).
Аналізуючи викладене, суд (суддя) зауважує, що дотримуючись принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права, держава повинна зробити текст закону легкодоступним; вона також зобов'язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед (до його застосування) та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
З огляду на вищенаведене, описані вище роз'яснення працівників поліції порушують принцип правової визначеності та є такими, що об'єктивно вплинули на рішення водія згодитися з документальним оформленням його відмови як адміністративного правопорушення.
Враховуючи все викладене, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 видається безпідставним через відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 закріплено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 не вказали на ознаки наркотичного сп'яніння, не роз'яснили права та обов'язки, взагалі не повідомили про те, що до нього розпочалася і застосовується процедура огляду водія на стан сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1 розділу ХІІІ Інструкції № 1395 тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені ч. 1-4, 6 і 7 ст. 121, ч. 3-5 ст. 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), ст. 122-5, 124, 126, ч. 1-4 ст. 130, ст. 132-1, 206-1 КУпАП . За наявності правових підстав, передбачених абз. 1 п. 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
Будь-яких документів, які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом до матеріалів справи не приєднано.
В описаній обстановці бездіяльність поліцейських в частині невідсторонення водія від подальшого керування транспортним засобом цілковито не узгоджується з попередньо оголошеними підозрами на його перебування у стані наркотичного сп'яніння.
Водночас відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є зміцнення законності.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Підсумовуючи викладене, суд (суддя) резюмує, що працівники поліції, діючи з порушенням норм законодавства, не встановили належним чином наявність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння та безпідставно роз'яснили йому право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння та пройти такий огляд самостійно, тобто попустили суттєві порушення процедури огляду водія на стан сп'яніння, що потягло за собою істотне порушення прав водія.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
З огляду на встановлені обставини, наявність події та складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП згідно зі складеним відносно ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення, не підтвердилася.
Щодо решти можливо непроаналізованих заперечень захисника суд (суддя) зазначає наступне. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 23, 130, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко