14.06.2021 Справа №607/1286/21 Провадження №1-кп/607/599/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
представника потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_12
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження №42020210000000215 від 18.08.2020 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189 КК України, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.189 КК України, -
У провадженні Тернопільського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження №42020210000000215 від 18.08.2020 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.189 КК України.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду із письмовим клопотанням про зміну застосованого щодо його підзахисного запобіжного заходу у вигляді застави на більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, в обґрунтування якого послався на те, що 26.09.2020 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_13 постановив ухвалу, якою розглянуто та задоволено клопотання слідчого третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львів, ОСОБА_14 , що погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42020210000000215 від 18 серпня 2020 року про застосування запобіжного заходу ОСОБА_10 у виді тримання під вартою строком 60 діб без визначення розміру застави. 06 жовтня 2020 року ухвалою Львівського апеляційного суду вищевказану ухвалу скасовано та постановлено нову ухвалу, якою ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 420 400 (чотириста двадцять тисяч чотириста) гр. 00 коп. 08.10.2020 року ОСОБА_15 та ОСОБА_16 внесли заставу за ОСОБА_10 , у зв'язку і з чим його було звільнено з під варти. У вказаному клопотанні також зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання захисника, подальше застосування запобіжного заходу у вигляді застави є невиправданим, оскільки нові ризики у кримінальному провадженні не з'явилися, а раніше встановленні значно зменшилися. Також захисник зазначив, що його підзахисний жодного разу не порушував покладених на нього обов'язків в період їх дії, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_10 відповідально відноситься до виконання покладених на нього КПК України обов'язків, а тому застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави є недоцільним. Крім того, зі змісту клопотання слідує те що, покладенні на обвинуваченого слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова закінчились 24 січня 2021 року, після чого сторона обвинувачення не зверталась із клопотанням до суду із продовженням обов'язків, покладених на ОСОБА_10 . На думку захисника, встановлені ухвалою Львівського апеляційного суду ризики, передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували під час досудового розслідування, на даний час практично відсутні. Так, ризик того, що обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перестав існувати, оскільки пройшов тривалий час з моменту повідомлення про підозру та усі докази знаходяться в камерах речових доказів органу досудового розслідування. Ризик вчинення ОСОБА_10 іншого кримінального правопорушення також відсутній, так немає жодних даних чи оперативної інформації, що начебто свідчила про злочинну діяльність його підзахисного, про яку слідчий та прокурор повідомляли під час обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу, свого підтвердження не знайшла та являється необґрунтованою підставою, що порушує ст. 62 Конституції України. З моменту затримання його підзахисного, звільнення його з-під варти, останній не вчинив жодного кримінального правопорушення. Зважаючи на вказане, а також враховуючи міцні соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання, ОСОБА_10 одружений, має на утриманні малолітню дитину, відсутність відомостей, які свідчать про готування обвинуваченим будь-якого злочину, вважаю, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час відсутній. Щодо раніше встановленого ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, то він також на даний час практично відсутній і його можливому існуванню теж може повністю запобігти запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Щодо тяжкості інкримінованого ОСОБА_10 кримінального правопорушення, як підстави для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді застави, то вона згідно практики Європейського суду з прав людини не може бути єдиною та достатньою підставою для застосування вказаного запобіжного заходу. Підсумовуючи вказане, захисник вважає, що наявний у ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді застави слід змінити на менш суворий у вигляді особистого зобов'язання, оскільки нові ризики у кримінальному провадженні не з'явилися, а раніше встановленні значно зменшилися, у зв'язку з чим просив клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні подане його захисником-адвокатом ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив таке задовольнити.
Прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні висловив свої заперечення щодо задоволення клопотання сторони захисту про зміну раніше застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу, посилаючись на те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, надавши оцінку доводам обвинуваченого та його захисника, а також запереченням прокурора, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника, подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Виходячи зі змісту вказаної норми Закону, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зменшення встановлених в кримінальному провадженні ризиків, що пов'язано з плином судового розслідування.
Так, на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2020 року у справі № 463/9075/20 (провадження № 1-кс/463/5021/20) відносно підозрюваного (на даний час - обвинуваченого) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Надалі, ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 463/9075/20 (провадження № 11-сс/811/1117/20) ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2020 року, якою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, скасовано, та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, а саме в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 420 400 (чотириста двадцять тисяч чотириста) гривень.
Вирішуючи клопотання захисника обвинуваченого, суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом.
На переконання суду, обґрунтовуючи клопотання про зміну запобіжного заходу стороною захисту не доведено необхідних підстав для цього.
Надаючи оцінку наведеним у судовому засіданні обвинуваченим та його захисником доводам про достатність застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, суд вважає їх такими, що не спростовують існування зазначених в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обставин та ризиків. Жодних доказів на підтвердження того, що ризики, передбачені ст.177 КПК України або взагалі перестали існувати, або зменшилися настільки, що більш м'який запобіжний захід, зокрема у вигляді особистого зобов'язання здатний їм запобігти, стороною захисту не надано, а тому підстав для зміни застосованого до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, суд не вбачає.
Крім того, судом враховується, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна, а також те, що вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, оскільки в силу змагальності сторін кримінального провадження обвинуваченим та його захисником не спростовано тверджень прокурора, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_10 .
За наслідками розгляду клопотання також не доведено обставин, які б свідчили про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час відпали чи зменшились, а тому застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді застави, на переконання суду, є найбільш прийнятним та виправданим за вказаних умов, а також повністю відповідає як вимогам КПК України, так і обставинам та цілям даного кримінального провадження.
За таких обставин, клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну раніше застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 178, 194, 196, 201, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну раніше застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_10 - відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, їх захисникам, прокурору, потерпілому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1