Справа № 606/1331/24
27 червня 2024 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Марціцка І.Б. розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участі ОСОБА_1 , захисника Маркушевського Б.Ф. -
09.06.2024 року о 00 год. 02 хв. водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 в с. Нова Могильниця вул. Центральна, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, обличчя та різкий запах алкоголю з ротової порожнини. В порушення вимог п. 2.5 ПДР України від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою Alcotest 6810 та їхати в медичний заклад водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, таким чином вчинив правопорушення, склад якого, передбачений ч.1ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та вказав, що не проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці та відмовився їхати в медичний заклад, оскільки не вживав спиртних напоїв, зауважень з приводу змісту протоколу не висловлював, також не висловлював зауважень з приводу дій працівників поліції.
Захисник Маркушевський Б.Ф. просив закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Просив звернути увагу, що поліцейські зупинили ОСОБА_1 без законних підстав, оскільки така причина зупинки, як рух автомобіля в комендантську годину не передбачений Законом «Про Національну поліцію», всі решта порушення, які описані в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, були виявлені поліцейськими після незаконної зупинки автомобіля. Також захисник вказував, що у ОСОБА_1 не були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які б давали поліцейським підстави пропонувати пройти огляд на стан сп'яніння. Захисник зазначав, що його підзахисному не було вручено копію протоколу, а тому він є недопустимим доказом.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, суд приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №162479 від 09.06.2024, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Жодних заперечень щодо змісту протоколу, суті правопорушення чи дій поліцейських ОСОБА_1 не висловив;
- факт керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ д.н.з НОМЕР_1 підтверджується, постановою ББА № 615262 від 09.06.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121, ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП, за те, що він 09.06.2024 року о 00.02 год. в с. Нова Могильниця вул. Центральна керуючи т.з. ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 не користувався ременем пасивної безпеки, не мав діючого поліса обов"язкового страхування, після зупинки поліцією не увімкнув світлову аварійну сигналізацію, за що притягнутий до адміністративної відповідальності, та накладено штраф в розмірі 510 грн.
- відеозаписом з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського, які були оглянуті в судовому засіданні, з яких слідує, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, оскільки 09.06.2024 о 00 год.02 хв. рухався в населеному пункті Нова Могильниця по вул. Центральній у комендантську годину. Після зупинки автомобіля, поліцейський з'ясовує причину перебування на вулиці у заборонений час, встановлює особу водія, вказує, що ним порушено ще й правила дорожнього руху, оскільки ОСОБА_1 не користувався ременем пасивної безпеки, не мав діючого поліса обов'язкового страхування. Після зупинки не увімкнув аварійну сигналізацію. При спілкування з водієм поліцейський вказує, що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, почервоніння очей, обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, на що ОСОБА_1 відмовляється, а також відмовляється їхати в медичний заклад. Поліцейський вказує, які пункти правил дорожнього руху передбачають обов'язок пройти огляд, а також роз'яснює, яка відповідальність передбачена за відмову пройти огляд. Перед цим роз'яснює права та обов'язки. Зафіксовано процедуру складання протоколу та постанови. На відеозаписі події чітко зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, що підлягає встановленню під час розгляду даної справи, і підстав піддавати сумніву зміст даного відеозапису немає. Крім того, ОСОБА_1 не заперечив того, що відмовився пройти огляд на стан сп'яніння як на місці, так і в медичному закладі. Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду судом не встановлено.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд, керуючись ст. 33 КУпАП, з врахуванням вищезазначених обставин справи, характеру вчиненого правопорушення, особи винного та ступеня суспільної небезпеки, яке являється грубим порушенням ПДР, пом'якшуючі обставини - судом не встановлені, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави з позбавленням прав керування транспортними засобами.
Саме таке стягнення на переконання суду буде співмірним вчиненому діянню, узгоджуватиметься з принципами доцільності, справедливості, невідворотності відповідальності та відповідатиме його меті.
Суд не приймає твердження захисника, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено незаконно, оскільки 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 по всій території України введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався у в спосіб передбачений Законом. З цього часу на Тернопільщині встановлена комендантська година з 24:00 до 05:00 год. та у зв'язку із цим заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень у цей час.
Патрулям надано право перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться. Таким чином, поліцейські правомірно з'ясовували у водія причини перебування на вулиці у комендантську годину.
Посилання захисника про те, що поліцейськими порушено вимоги законодавства щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Щодо твердження про те, що ОСОБА_1 не було вручено протоколу, вказані твердження спростовуються відеозаписом і підписом ОСОБА_1 у графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», під підписом вказано «зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані - правильні».
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі та порядку встановленому законом.
Керуючись ст. 33, 34, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Суддя І.Б. Марціцка