Справа № 466/5739/24
Провадження № 2/466/1853/24
(заочне)
27 червня 2024року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючої судді Свірідової В.В.
секретаря Мошовської М.-О.П.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Балуш М.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
28.05.2024 ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації з адресою: АДРЕСА_1 , звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , місце проживання адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення аліментів, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 3196,00грн. на кожну дитину, щомісячно, яка щорічно підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення ними повноліття.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що вона з 2011року проживала з ОСОБА_2 у цивільному шлюбі без реєстрації.
Від даного шлюбу у них народилось троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 2019року її стосунки з відповідачем, ведення спільного господарства та сумісне проживання припинено.
Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України обов'язку утримання дітей.
На даний час діти проживають разом зі нею на перебувають на її вихованні та утриманні.
У зв'язку із тим, що відповідач не надає коштів на утримання дітей добровільно, тому вона змушена звернутися з позовом до суду про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 29.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Балуш М.Б. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити, проти заочного розгляду не заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення позивача,представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що сторони по справі не перебували у зареєстрованому шлюбі, однак перебували у стосунках, спільно проживали, вели спільне господарство.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 від 17.05.2017, серія НОМЕР_2 від 05.06.2013, серія НОМЕР_3 .
Діти проживають з матір'ю ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні.
Кошти на утримання дітей батько ОСОБА_2 не надає.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов'язок є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до ч.2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»: установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Статтями 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів.
Відтак, при визначенні розміру аліментів, суд враховує всі обставини справи, вимоги розумності, виваженості, співмірності і справедливості, майновий стан сторін, розмір їх доходів, стан здоров'я дитини. Зважаючи на викладене, та, враховуючи в сукупності, те, що обов'язок утримання дитини покладено на обох батьків, те, що діти проживають з матір'ю, те, що відповідач інших утриманців немає, є працездатний.
Тому, за таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення аліментів в розмірі 3196,00грн. на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дітей є підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір. Оскільки позивач при подачі позову звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тому із відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1112,20грн.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 263-265, 268, 280-282, 352, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 3196,00 (три тисячі сто дев'яносто шість гривень) на кожну дитину, щомісячно, яка щорічно підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня подання позову до суду - з 28 травня 2024року і до досягнення ними повноліття.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1112,20 (одну тисячу сто дванадцять гривень двадцять коп).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомо, місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.
Суддя В. В. Свірідова