26 червня 2024 року
м. Київ
справа №990/228/23
адміністративне провадження № П/990/228/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., Шишова О.О., Яковенка М.М.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представника відповідача - Саввіна С.С.,
представника Служби безпеки України - Кір'ян Г.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Служба безпеки України та Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним і скасування Указу в частині,
ОСОБА_1 21 вересня 2023 року звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати Указ Президента України від 18 березня 2023 року №163/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Указ №163/2023, в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо нього (пункт 293 додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2023 року).
Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржуваний Указ Президента України №163/2023 та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», в частині, що стосується позивача, не містить підстав застосування санкцій, передбачених статтею 3 Закону України «Про санкції».
Також позивач зазначає, що оскаржуваний Указ Президента України №163/2023 та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2023 року прийняті з порушенням положень Конституції України, законів України та міжнародних нормативно-правових актів.
За вказаних обставин позивач вважає, що Указом Президента України №163/2023 та рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2023 року порушено та обмежено особисті конституційні права і свободи, зокрема, право на володіння, користування та розпорядження належним йому майном.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Радою національної безпеки і оборони України було розглянуто та підтримано відповідні пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, зокрема до позивача, про що прийнято відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України.
У подальшому, після надходження в установленому порядку на ім'я Глави держави відповідних матеріалів (Рішення з додатками, проекту Указу та пояснювальної записки до нього), Президент України в межах реалізації приписів законодавства видав Указ №163/2023, яким увів в дію Рішення.
Відповідач у відзиві також наголошує, що чинне законодавство не містить положень, які б встановлювали обов'язок вказувати підстави для застосування санкцій у відповідному рішенні Ради національної безпеки і оборони України або указі про введення такого рішення в дію.
Згідно із наказом Голови Верховного Суду від 07 вересня 2023 року №177 уведено в експлуатацію комплексну систему захисту інформації в автоматизованій системі класу « 1» для фіксування судового засідання технічними засобами в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, де циркулює інформація зі ступенем обмеження доступу «Для службового користування», в адміністративній будівлі на вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5, приміщення №131 (зал судових засідань №7).
Представник відповідача у судовому засіданні просив позов залишити без розгляду через повторну неявку представника позивача у судове засідання.
Представник третьої особи Служби безпеки України у судовому засіданні підтримала клопотання представника відповідача.
Представник РНБО України у судове засідання не з'явився без поважних причин. Явка його у судове засідання обов'язковою не визнавалася, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутності.
Суд, заслухавши думку представників відповідача та третьої особи Служби безпеки України, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію щодо залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали судової справи, встановив таке.
ОСОБА_1 через представника Ільницького М.П. 21 вересня 2023 року звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з цим позовом.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 02 жовтня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі №990/228/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним і скасування Указу в частині.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року №163/0/78-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2024 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Білоус О.В., судді: Блажівська Н.Є, Желтобрюх І.Л., Шишов О.О., Яковенко М.М.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке відбудеться о 14:00 год. 29.02.2024 року в приміщенні суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5, м. Київ, 01029, про що повідомлено представника позивача Ільницького М.П .
Судове засідання, призначене на 29.02.2024 року не відбулось через перебування одного з членів колегії суддів у відпустці. Розгляд справи призначено на 06.03.2024 року на 11:00 год.
06.03.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 - Ільницького М.П. надійшла заява про розгляд справи в цілому без участі позивача та його представника.
Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2024 року залучено Службу безпеки України та Раду національної безпеки і оборони України як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі у розгляді цієї справи. Розгляд справи призначено на 04.04.2024 року на 10:00 год.
Судове засідання, призначене на 04.04.2024 року не відбулось через перебування одного з членів колегії суддів у відпустці. Розгляд справи призначено на 25.04.2024 року на 10:00 год.
Судове засідання, призначене на 25.04.2024 року не відбулось через перебування одного з членів колегії суддів у відпустці. Розгляд справи призначено на 15.05.2024 року на 11:00 год.
У судовому засіданні 15.05.2024 року судом встановлено, Службою безпеки України до матеріалів справи додано докази про підстави застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо позивача, які містять гриф «для службового користвання». При цьому, як встановлено з матеріалів справи, представник позивача не ознайомлювався з наведеними доказами і своїх пояснень щодо них до суду не надавав.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, судом на обговорення було поставлено питання про відкладення розгляду справи з метою надання представнику позивача достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи. Розгляд справи відкладено на 28.05.2024 року на 17:00 год, про що повідомлено представника позивача (а.с.42, 44 т.2).
28 травня 2024 року від представника позивача надійшла заява, в якій він зазначає, що представник позивача бажає скористатися відповідним правом на ознайомлення з матеріалами справи, в зв'язку із чим просить Суд на призначене до розгляду судове засідання 28.05.2024 року не брати до уваги раніше подану заяву про розгляд справи без явки та без участі позивача.
Представник позивача просив надати можливість представникам позивача ознайомитися із матеріалами справи № 990/228/23 та відкласти розгляд справи №990/228/23 на іншу дату та час, об'єктивно достатні для ознайомлення з матеріалами вказаної справи та подання щодо них письмових пояснень.
Будь-яких доводів щодо неможливості ознайомитися з матеріалами справи у період з 15.05.2024 року по 28.05.2024 року та щодо неможливості прибути у судове засідання, заява представника позивача не містить.
У зв'язку із наведеним клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено до 26.06.2024 року на 10:00 год.
26.06.2024 року від представника позивача надійшла заява, в якій він зазначає, що станом на 26.06.2024 року він не мав змоги прибути до Києва до приміщення Верховного Суду та ознайомитися з матеріалами справи.
Така затримка в ознайомленні з матеріалами справи пов'язана з об'єктивними, на думку представника позивача, обставинами введеного воєнного стану, зокрема значним шляхом, який потрібно подолати від міста Ужгород до міста Києва, а також активними впровадженими мобілізаційними заходами по території України, які роблять таку подорож тривалою та затратною.
Надаючи правову оцінку вказаним доводам представника позивача, колегія суддів виходить з такого.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).
У розумінні КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до положень КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 42, частина перша статті 46 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Нормами частини п'ятої статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник неодноразово не з'являлись до суду для розгляду справи, зокрема у судові засідання, призначені на 28 травня та 26 червня 2024 року.
Будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач та його представник наведених принципів не дотримались і, будучи належним чином про час розгляду справи, у судові засідання не прибули, обґрунтованих пояснень щодо неявки у судові засідання не подали.
Щодо доводів представника позивача про значний шлях, який потрібно подолати від міста Ужгород до міста Києва, а також активно впроваджені мобілізаційні заходи по території України, які роблять таку подорож тривалою та затратною, колегія суддів зазначає, що адвокат Ільницький М.П. погоджуючись бути представником ОСОБА_1 , мав враховувати, що позов подається до Верховного Суду із місцем розташування у місті Києві, а тому доводи щодо тривалості та затратності такого шляху не беруться колегією суддів до уваги.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Щодо заяви про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, то колегія суддів враховує, що після подання такої заяви, представником позивача було подано дві заяви (28 травня та 26 червня 2024 року) про відкладення розгляду справи.
Зокрема, в заяві від 28 травня 2024 року представник позивача просив не брати до уваги раніше подану заяву про розгляд справи без явки та без участі позивача, що вказує на неактуальність такої заяви для розгляду цієї справи та бажання представника позивача приймати участь у судових засіданнях при розгляді справи.
У заяві від 26 червня 2024 року представник позивача також не просив розглядати справу за відсутності позивача та представника позивача.
З огляду на повторне неприбуття позивача та його представника у судове засідання без поважних причин, ураховуючи те, що представник відповідача не наполягав на розгляді справи по суті, а просив суд залишити позов без розгляду, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 205, 240, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України про визнання протиправним і скасування Указу в частині - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали буде виготовлено 27 червня 2024 року.
Головуючий суддя О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх
О.О.Шишов
М.М.Яковенко