Ухвала від 27.06.2024 по справі 160/20290/23

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

27 червня 2024 року

м. Київ

справа №160/20290/23

адміністративне провадження № К/990/23322/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Єзерова А.А.

перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року (суддя Врона О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року (колегія у складі суддів Юрко І.В., Білак С.В., Чабаненко С.В.)

у справі № 160/20290/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

УСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ( далі ГУ НП в Дніпропетровській області; відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, щодо:

не зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, сформованої за періоди служби у оперативних підрозділах МВС України з 25.03.1997 року по 06.11.2015 року із розрахунку один місяць служби за півтора місяця, відповідно до послужного списку;

не підготовки та не надання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов'язати відповідача зарахувати йому до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди служби:

з 25.03.1997 по 01.08.2000 - на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах неповнолітніх лінійного відділення на станції Дніпропетровськ-Південний УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 01.08.2000 по 02.10.2000 - на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах неповнолітніх лінійного відділення на станції Дніпропетровськ-Південний УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 02.04.2001 по 14.07.2003 - на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 14.07.2003 по 16.02.2004 - на посаді заступник начальника-начальник кримінальної міліції лінійного відділу на станції Синельникове УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 16.02.2004 по 01.06.2005 - на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 01.06.2005 по 07.08.2006 - на посаді начальника сектору кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 07.08.2006 по 01.11.2007 - на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 01.11.2007 по 16.11.2007 - на посаді виконуючого обов'язки начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 16.11.2007 по 28.02.2008 - на посаді начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 28.02.2008 по 10.04.2008 - на посаді виконуючого обов'язки начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 10.04.2008 по 18.06.2009 - на посаді начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 18.06.2009 по 14.09.2009 - на посаді виконуючого обов'язки начальника відділу боротьбу з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 14.09.2009 по 03.08.2011 - на посаді начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 03.08.2011 по 22.05.2015 на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 22.05.2015 по 31.08.2015 - на посаді начальника сектору розкриття майнових злочинів та злочинів проти особи відділу карного розшуку УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 31.08.2015 по 06.11.2015 - на посаді оперуповноваженого відділу попередження та викриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків Головного управління МВС України в Дніпропетровській області; із розрахунку один місяць служби за півтора місяця, та здійснити відповідний перерахунок вислуги років;

- зобов'язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФ України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років з 06.08.2020 року, на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно із Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 16.10.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024, позов задовольнив частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо:

не зарахування ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, сформованої за періоди служби у оперативних підрозділах МВС України з 25.03.1997 по 06.11.2015 із розрахунку один місяць служби за півтора місяця, відповідно до послужного списку;

не підготовки та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відносно ОСОБА_1 ;

- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди служби:

з 25.03.1997 по 01.08.2000 - на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах неповнолітніх лінійного відділення на станції Дніпропетровськ-Південний УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 01.08.2000 по 02.10.2000 - на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах неповнолітніх лінійного відділення на станції Дніпропетровськ-Південний УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 02.04.2001 по 14.07.2003 - на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 14.07.2003 по 16.02.2004 - на посаді заступник начальника-начальник кримінальної міліції лінійного відділу на станції Синельникове УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 16.02.2004 по 01.06.2005 - на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 01.06.2005 по 07.08.2006 - на посаді начальника сектору кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 07.08.2006 по 01.11.2007 - на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 01.11.2007 по 16.11.2007 - на посаді виконуючого обов'язки начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 16.11.2007 по 28.02.2008 - на посаді начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 28.02.2008 по 10.04.2008 - на посаді виконуючого обов'язки начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 10.04.2008 по 18.06.2009 - на посаді начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 18.06.2009 по 14.09.2009 - на посаді виконуючого обов'язки начальника відділу боротьбу з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 14.09.2009 по 03.08.2011 - на посаді начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 03.08.2011 по 22.05.2015 на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 22.05.2015 по 31.08.2015 - на посаді начальника сектору розкриття майнових злочинів та злочинів проти особи відділу карного розшуку УМВС України на Придніпровській залізниці;

з 31.08.2015 по 06.11.2015 - на посаді оперуповноваженого відділу попередження та викриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків Головного управління МВС України в Дніпропетровській області; із розрахунку один місяць служби за півтора місяця, та здійснити відповідний перерахунок вислуги років;

- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років з 06.08.2020, на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно із Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відносно ОСОБА_1 ;

- в решті позовних вимог відмовлено.

14.06.2024 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 18.06.2024, в якій, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що справа становить значний суспільний інтерес, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи.

Покликається на неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, від 11.09.2023 у справі № 480/4827/22, від 07.09.2023 у справі №560/9478/22, від 15.09.2023 у справі № 380/10714/22 та від 18.10.2023 у справі № 360/17/23.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У цій справі оскаржуються бездіяльність ГУ НП в Дніпропетровській області щодо не зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчисленні та надання до ГУ ПФ України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд в ухвалі від 16.08.2023 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Верховний Суд зауважує, що оцінка "значного суспільного інтересу" до розгляду справи може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

ГУ НП в Дніпропетровській області у касаційній скарзі не формулює таке питання, не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 393 та Постанови № 119, інших норм матеріального чи процесуального права.

Також колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки вони носять загальний характер, який притаманний кожній аналогічній справі.

Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Скаржником не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. За відсутності належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України посилання скаржника на винятковість справи не може бути визнана Судом прийнятною.

Таким чином, Суд не вбачає обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому не слід брати до уваги твердження скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, позаяк такі є нерелевантними до правовідносин у цій справі, адже були сформовані при іншому правовому регулюванні.

Зокрема, у справі №200/4951/22 судами встановлено, що позивач звільнився зі служби за власним бажанням - 27.06.2022, звернувся до Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою - 01.11.2022, тобто після набрання чинності (19.02.2022) постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393», відповідно до яких, абзац 1 пункту 3 постанови №393 викладено у новій редакції, а саме: «…До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:…».

У справах № 480/4827/22, №560/9478/22, № 380/10714/22 та № 360/17/23, на які посилається скаржник, також було встановлено, що спірні правовідносини виникли після набрання чинності Постановою № 119.

Водночас, у розглядуваній справі, позивач звільнився з військової служби - 05.08.2020, тобто до внесення зазначених вище змін.

Як наслідок, суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення у відповідності до висновків Верховного Суду, що були актуальними станом на момент виникнення спірних правовідносин, викладених у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, де зазначено: «…основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини 5 статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

У підсумку Верховний Суд зауважує, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 160/20290/23.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя А.А. Єзеров

Попередній документ
120036354
Наступний документ
120036356
Інформація про рішення:
№ рішення: 120036355
№ справи: 160/20290/23
Дата рішення: 27.06.2024
Дата публікації: 28.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (27.06.2024)
Дата надходження: 18.06.2024
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії