27 червня 2024 року
м. Київ
справа №320/16476/23
адміністративне провадження № К/990/22838/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Губської О. А., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №320/16476/23 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон Оіл» про стягнення штрафних санкцій,
Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з ТОВ «Ексон Оіл» в судовому порядку суму штрафу 1 479, 66 грн згідно з рішенням №202/4833 від 14 грудня 2022 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Судами встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року за клопотанням позивача продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання ухвали суду від позивача вдруге надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви з посиланням на відсутність коштів на рахунку по КЕКВ 2800, що складає 00 грн 00 коп та, оскільки, запровадження воєнного стану є поважною причиною для продовження процесуальних строків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позивачу відмовлено у продовжені строку для усунення недоліків, а позовну заяву повернуто відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до частини другої статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення до суду з позовною заявою, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого така особа повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суди звернули увагу на те, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений для усунення недоліків позовної заяви, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків, як учасника справи.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Судами вказано, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Згідно частиною другою статті 169 КАС України встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачу було надано максимальний (десятиденний) визначений законодавцем строк для усунення недоліків позовної заяви.
Також суди вернули увагу, що за клопотанням позивача було продовжено навіть максимально визначений законодавством термін для усунення недоліків.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Щодо посилання позивача на введення на території України воєнного стану, судами зазначено, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень, у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Також, суди вказали, що позивач звернувся до суду 07 квітня 2023 року, проте протягом 2023 року позивачем не вжито заходів щодо отримання (зміни) бюджетного фінансування (видатків) для оплати судового збору у даній справі. У позивача було достатньо часу, щоб усунути недоліки такої позовної заяви шляхом надання документу про сплату судового збору.
Повертаючи позовну заяву, суди дійшли висновку, що у встановлений судом строк особа, яка подала позовну заяву, не усунула недоліку зазначені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року.
Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судами норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд апеляційної інстанції застосував до даних правовідносин правові висновки, які викладено в постановах Верховного Суду від 25 липня 2023 року у справі №160/23498/21 та від 22 лютого 2023 у справі №560/1608/22.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №320/16476/23 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон Оіл» про стягнення штрафних санкцій.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді О. А. Губська
Л. О. Єресько