27 червня 2024 року
м. Київ
справа №804/979/17
адміністративне провадження № К/990/24315/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Прокопенка О.Б., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №804/979/17 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування пунктів наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
- визнати протиправними та скасувати пункти 2, 4 наказу №1 від 03 січня 2017 року військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: п.2 відповідно щодо утримання з ОСОБА_1 переплати в розмірі 66282,83 грн, яка утворилась внаслідок відсторонення ОСОБА_1 від посади за період з 08 червня 2016 року по 03 січня 2017 року; п.4 щодо скасування пунктів наказів військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01 липня 2016 року №246 (п.14.19, п.15.19, п.16.17), від 03 серпня 2016 року №275 (п.15.21, п.16.21, п.17.21), від 01 вересня 2016 року №300 (п.12.19, п.13.19, п.14.19), від 03 жовтня 2016 року №334 (п.13.13, п.14.13, п.15.13), від 03 листопада 2016 року №387 (п.14.15, п.15.15, п.16.14) в частині, що стосується виплат ОСОБА_1 премій, надбавок, винагород;
- зобов'язати відповідача повернути на користь ОСОБА_1 вже стягнуті на підставі наказу №1 від 03 січня 2017 року з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 35 грн 10 коп. відповідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15 березня 2017 року №6/1/65;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з червня 2016 по лютий 2017 у загальній сумі 25126 грн 16 коп. з вирахуванням податків та зборів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункти 2, 4 наказу №1 від 03 січня 2017 року військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: п.2 відповідно щодо утримання з підполковника ОСОБА_1 переплати в розмірі 66282,83 грн, яка утворилась внаслідок відсторонення підполковника ОСОБА_1 від посади за період з 08 червня 2016 року по 03 січня 2017 року; п.4 щодо скасування пунктів наказів військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01 липня 2016 року №246 (п.14.19, п.15.19, п.16.17), від 03 серпня 2016 року №275 (п.15.21, п.16.21, п.17.21), від 01 вересня 2016 року №300 (п.12.19, п.13.19, п.14.19), від 03 жовтня 2016 року №334 (п.13.13, п.14.13, п.15.13), від 03 листопада 2016 року №387 (п.14.15, п.15.15, п.16.14) в частині, що стосується виплат підполковнику ОСОБА_1 премій, надбавок, винагород.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення підполковнику ОСОБА_1 , з урахуванням грошового забезпечення, що не було йому нараховано та виплачено, а також було утримано з ОСОБА_1 , в зв'язку з виданням наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03 січня 2017 року №1 п.2, п.4 за період з 08 червня 2016 року по 03 січня 2017 року, з вирахуванням податків та зборів та виплачених сум.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.
25 червня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №804/979/17. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключної обставини, наведеної у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на те, що відповідачем не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Суд зауважує, що сама лише вказівка на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального обґрунтування, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи, яка відноситься до справ незначної складності.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №804/979/17 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування пунктів наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: О.Б. Прокопенко
С.А. Уханенко