27 червня 2024 року
м. Київ
справа №120/3165/23
адміністративне провадження № К/990/23752/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі №120/3165/23 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачу довідки про грошове забезпечення на роботах у другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб'янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986 з урахуванням подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, доплати-премії за Чорнобиль в розмірі 126 крб. та грошової винагороди-премії за Чорнобиль в розмірі 1000 крб.;
- зобов'язати відповідача провести розрахунок грошового забезпечення позивача з урахуванням вимог Постанови Ради Міністрів УРСР та Української Ради професійних спілок № 207-7 від 10.06.1986, Постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 № 168-5, Постанови ЦК КПРС, Президіуму Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР ВЦРПС від 07.05.1986, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031-рс, Постанови Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів від 07.05.1986 № 153/10-43 за роботу в другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб'янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986 з урахуванням подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, доплати-премії за Чорнобиль в розмірі 126 крб. та грошової винагороди-премії за Чорнобиль в розмірі 10000 крб., доплати за вихідні та святкові дні 2, 4, 9 травня 1986 року, суточні, добові в розмірі 3 крб. 50 коп. за період з 02.05.1986 по 10.05.1986, оплату праці в надурочний час 12 год в зоні небезпеки зони відчуження (зона іонізуючого випромінювання) при шестигодинному робочому дні;
- зобов'язати відповідача надати позивачу оновлену довідку про перераховане грошове забезпечення за роботу в другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб'янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Вінницький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 19.06.2023 (залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023) у задоволенні позову відмовив.
В подальшому до суду першої інстанції надійшла заява позивача про перегляд рішення суду у справі №120/3165/23 за нововиявленими обставинами
Заява мотивована тим, що під час розгляду справи по суті суди не встановили дійсних обставин справи і, на думку позивача, зробили хибний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог. Відтак позивач просить переглянути рішення суду від 19.06.2023 з урахуванням нововиявлених обставин та доказів, скасувати його та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України у Вінницькій області видати позивачу оновлену довідку про заробітну плату, грошове забезпечення, отриману за роботу в другій та першій зонах небезпеки зони відчуження в травні 1986 року, до якої внести розмір денної тарифної ставки 8 крб. 20 коп та розмір заробітної плати 220,10 крб., з урахуванням грошових винагород-премій 126 крб. та 10000 крб., яка не повинна перевищувати розміру 3 тисяч крб. Водночас, як пояснив позивач у судовому засіданні, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставини згідно із цією заявою він вважає постанову Верховного Суду від 22.08.2022 у справі № 377/9/17 (адміністративне провадження № К/9901/43448/18).
Крім того, позивач зазначив, що 14.11.2023 він ознайомився із мотивувальною частиною постанови Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 810/1198/17, якою було встановлено, що заробітна плата позивача у такій справі на квітень 1986 року становила 178,65 крб., у тому числі 90 крб. посадовий оклад, 110 крб. за звання, 10 крб. за вислугу років, відтак денна тарифна ставка склала 7 крб. На думку позивача, зазначене рішення суду касаційної інстанції підтверджує, що відповідач здійснив розрахунок його денної ставки неправильно, а тому існують підстави для перегляду рішення суду від 19.06.2023 за пунктом 1 частини 1 статті 361 КАС України.
Втім, Вінницький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 18.12.2023 (залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024) у задоволенні заяви відмовив.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 20.06.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2023, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, а справу передати до суду на новий розгляд.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків Верховного Суду у постановах від 05.02.2020 у справі №810/1198/17 та від 22.08.2022 у справі № 377/9/17 щодо розрахунку денної тарифної ставки позивача у зоні відчуження.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною 2 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
З наведеного вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 № 816/4947/14 та від 13.02.2018 № 815/756/14.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 822/862/15, від 10.07.2020 у справі № 823/1440/17, від 26.12.2022 у справі № 460/801/20.
Також, відповідно до висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 29.08.2018 у справі №552/137/15-ц, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Відмовляючи у задоволенні заяви у розглядуваній справі, суди попередніх інстанцій відхилили твердження позивача про те, що інформація, яка міститься у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 810/1198/17, не була встановлена судом та не була відома позивачу на час розгляду справи, оскільки, як видно з тексту рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023, суд враховував таку постанову при вирішенні спору між сторонами і застосовував наведені у ній висновки суду касаційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог.
Стосовно іншої постанови Верховного Суду, а саме від 22.08.2022 у справі № 377/9/17, на яку також посилається позивач, суди зауважили, що факт наявності такої постанови не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставини в розумінні вимог закону. Ба більше, виокремлені позивачем з цієї постанови висновки ніяк не впливають законність та обґрунтованість ухваленого у цій справі рішення та не свідчить про помилковість зроблених судом висновків.
Враховуючи наведене вище, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що наведена заявником обставина не відповідає ознакам та критеріям, наведеним у зазначених вище процесуальних нормах, а тому не є нововиявленою у розумінні частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Як наслідок, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі №120/3165/23 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін