Справа № 560/6894/24
іменем України
27 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась в Хмельницький окружний адміністартивний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу при призначенні пенсії періоду роботи з 09.02.1989 по 24.01.1993.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 09.02.1989 по 24.01.1993 в колгоспі ім. "Щорса" з дати призначення пенсії, з врахуванням виплачених сум.
Позов мотивований тим, що пенсійний орган безпідставно не зарахував позивачці до страхового стажу періоди роботи, зазначені у архівній довідці від 10.05.2023 №04-08/2023/106, у зв'язку з чим порушив її право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відзив до суду не подало.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.01.2024 зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 08.01.2024 №220250002197 у призначенні пенсії відмовлено. Зазначено, що страховий стаж становить 28 років 9 місяців 6 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.05.1982, з 09.02.1989 по 24.06.1998 в колгоспі "ім. Щорма", оскільки інформація про встановлені та вироблені мінімуми трудової участі не засвідчена в установленому порядку та відсутні номера протоколів на прийняття та звільнення, чим порушено вимоги "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" затвердженої Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993. Даний період потрібно підтвердити уточнюючою довідкою із реорганізацією.
- період отримання матеріальної допомоги по безробіттю згідно п. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 23.01.2004 по 21.06.2004.
З 02.01.2024 (заява від 10.01.2024) позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В подальшому ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 09.04.2024 (№7022/Т-2200-24) щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 09.02.1989 по 24.01.1993.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.04.2024 №8359-7022/Т-03/8-2200/24 позивача повідомлено, що до страхового стажу при призначенні пенсії не враховано період роботи з 09.02.1989 по 24.01.1993 в колгоспі "ім. Щорса" (згодом КСП "ім. Щорса") згідно записів трудової книжки від 10.05.1982 НОМЕР_1 , оскільки записи заповнені з порушенням, а саме: інформація про встановлення виконання встановленого річного мінімуму за кожний рік не завірена підписом відповідальної особи, не зазначено документи на підставі яких внесено записи. Крім того, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу вищезазначеного періоду роботи згідно довідки від 09.01.2024 №04-08/2024/8, оскільки в довідці зазначена інформація про прийняття та звільнення з роботи, інформація про встановлений та виконання встановленого річного мінімуму за кожний рік відсутня.
Позивач вважає протиправним не зарахування при призначенні пенсії до страхового стажу періоду роботи з 09.02.1989 по 24.01.1993.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Особи мають право на призначення пенсії за віком, згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, після досягнення віку 60 років, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, за наявності страхового стажу не менше 31 року.
Як слідує з оскаржуваного рішення, саме відсутність необхідного стажу стала підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком.
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (частина перша статті 56 Закону № 1788-XII).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договору і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.
Крім того, Інструкцією № 162, що діяла у спірний період роботи позивача, унормовано, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника - прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення. У графi 4 трудової книжки зазначається пiдстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керiвника пiдприємства, дата його видачi i номер.
Суд звертає увагу, що відмова відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 09.02.1989 по 24.01.1993 в колгоспі "ім. Щорса" (згодом КСП "ім. Щорса") згідно записів трудової книжки від 10.05.1982 НОМЕР_1 , зумовлена тим, що записи заповнені з порушенням, а саме: інформація про встановлення виконання встановленого річного мінімуму за кожний рік не завірена підписом відповідальної особи, не зазначено документи на підставі яких внесено записи. Крім того, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу вищезазначеного періоду роботи згідно довідки від 09.01.2024 №04-08/2024/8, оскільки в довідці зазначена інформація про прийняття та звільнення з роботи, інформація про встановлений та виконання встановленого річного мінімуму за кожний рік відсутня.
За загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Водночас працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості про підприємство, дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.
У свою чергу згідно з вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємств, у яких працював позивач, або архівних установ для отримання відомостей щодо спірного періоду роботи позивача.
Також відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 дійшов висновку, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Верховним Судом у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування / призначення пенсії.
Вказане дає підстави для висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією, а отже, й не може впливати на її особисті права. Відтак недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки не може бути беззаперечною підставою для відмови у призначенні пенсії, чи неврахуванні відповідних періодів під час обрахунку страхового стажу, що впливає на її розмір.
Судом взято до уваги, що згідно з архівною довідкою Архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації від 09.01.2024 №04-08/2024/8, відповідно до протоколу №2 засідання профспілкової організації ім. Щорса с. Майдан-Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області від 09.02.1989 головного профспілкового комітету обрано ОСОБА_1 та відповідно до протоколу №7 засідання профспілкової організації КСП ім. Щорса с. Майдан-Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області від 24.06.1998 ОСОБА_1 звільнена з посади звільненого голови профспілкового комітету.
Отже, враховуючи вказане вище, страховий стаж позивача, що обрахований відповідачем, не в повній мірі відповідає записам трудової книжки щодо періодів трудової діяльності (зайнятості), а тому наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 09.02.1989 по 24.01.1993 в колгоспі "ім. Щорса" (згодом КСП "ім. Щорса").
За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, враховуючи приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу при призначенні пенсії періоду роботи з 09.02.1989 по 24.01.1993 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 09.02.1989 по 24.01.1993 в колгоспі ім. "Щорса" (згодом КСП "ім. Щорса") з дати призначення пенсії, з врахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.О. Михайлов