Справа № 560/8675/24
іменем України
27 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу від 27.05.2024 ВП№72274690. Позивач зазначає, що виконавчий документ, виданий Хмельницьким окружним адміністративним судом у справі №560/13444/22, був виконаний пенсійним органом належним чином, що свідчить про безпідставність оскаржуваної постанови. Оскільки у резолютивній частині рішення судом не було покладено зобов'язань щодо проведення подальших перерахунків пенсії стягувача без обмеження її максимальним розміром, позивач вважає, що діяв правомірно.
Розгляд справи призначений в межах строків, визначених КАС України.
Судом витребувані матеріали виконавчого провадження.
Відповідач подав відзив та витребувані матеріали виконавчого провадження. У відзиві позов не визнає, покликається на правомірність постанови. Зазначає, що оскільки ним був встановлений факт невиконання рішення суду без поважних причин, а саме те, що боржник, провівши перерахунок, продовжив виплату стягувачу пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром всупереч рішенню суду, орган ДВС мав право накласти штраф. З огляду на це вважає, що діяв правомірно, відтак у позові просить відмовити.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів без проведення аудіозапису судового засідання.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі також - Закон №1404-VІІІ). Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у том?
Таким чином, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення суду є обов'язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.
Поважними причинами невиконання можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як встановлено зі змісту матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження ВП№72274690 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 12.07.2023 у справі №560/13444/22, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
18.07.2023 державним виконавцем відкрите зазначене виконавче провадження ВП№72274690, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Відомості про виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту отримання постанови державного виконавця, а також про інформування про це виконавця у матеріалах виконавчого провадження відсутні.
Стягувачем 09.05.2024 подано заяву, з якої вбачається, що боржник продовжує нарахування і виплату пенсії із обмеженням її максимальним розміром всупереч рішенню суду.
14.05.2024 державним виконавцем скеровано пенсійному органу вимогу №10362 про виконання рішення суду та повідомлення про причини невиконання у раніше встановлений постановою виконавця від 18.07.2023 строк.
Листом від 21.05.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 з 01.12.2019 здійснено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами. Розмір пенсії після перерахунку з 01.12.2019 склав 29957,25 грн., нарахована доплата за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 в сумі 488131,75 грн., яка підлягає виплаті у разі надходження фінансування.
27.05.2024 державним виконавцем складений акт, яким встановлено, що ОСОБА_1 з 01.12.2019 проведений перерахунок, внаслідок чого розмір пенсії після перерахунку з 01.12.2019 склав 29957,25 грн. З 01.03.2022 та з 01.03.2023 боржником проведені чергові перерахунки пенсії стягувача з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та постановою Кабінету Міністрів України №168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році". Розмір пенсії з 01.03.2023 з урахуванням індексації склав 35861,39 грн., проте сума до виплати була обмежена раніше перерахованим розміром 29957,25 грн. з посиланням боржника на те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/13444/22 не було зобов'язано проводити перерахунки пенсії стягувача у подальшому без обмеження її максимальним розміром. Державний виконавець встановив, що рішення суду не виконується у спосіб та порядок, визначений виконавчим документом в частині перерахунку та виплати поточної пенсії.
З огляду на це, 27.05.2024 відповідачем прийнята спірна постанова ВП№72274690 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Оцінюючи обґрунтованість спірної постанови, суд виходить з наступного.
Як вже зазначено вище, у адміністративній справі №560/13444/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було зобов'язане здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Водночас, як вбачається зі змісту протоколу перерахунку пенсії з 01.12.2019 (а. с. 7), пенсія стягувача з 01.12.2019 була перерахована, однак з урахуванням максимального розміру, що безпосередньо у ній зазначено. Крім того, як видно з протоколів наступних перерахунків пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023, які повинні були включати розмір індексації пенсії, передбачений постановою Кабінету Міністрів України №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та постановою Кабінету Міністрів України №168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", розмір пенсії стягувача був знову підданий обмеженню (залишений на рівні попередньо нарахованої суми пенсії)
Зазначені обставини пенсійним органом не заперечуються та не спростовуються належними доказами. Так, у листі від 21.05.2024 Головне управління не заперечує тієї обставини, що перерахунки пенсії стягувача продовжують здійснюватись із застосуванням обмеження її максимальним розміром. При цьому позивач покликається на те, що рішенням суду, яке виконувалось, не було зобов'язано проводити і наступні перерахунки пенсії стягувача так само без обмеження максимальним розміром.
Водночас, такий підхід до виконання рішень судів зводить нанівець їх суть та призначення як актів, якими поновлюється порушене право особи. Фактично позиція пенсійного органу означає те, що для здійснення кожного наступного перерахунку пенсії особа змушена буде щоразу звертатись до суду, оскаржуючи протиправні дії пенсійного органу, який відмовляється проводити виплату пенсії у передбаченому законом та рішенням суду розмірі.
Відтак те, що у рішенні суду окремо не зазначалось про те, що кожен наступний перерахунок пенсії повинен здійснюватись також без обмеження її максимальним розміром, не призводить до висновку, що пенсійний орган може самовільно знову обмежити розмір пенсії.
Суд виходить з того, що принцип обмеження пенсії максимальним розміром визнаний протиправним відповідно до усталеної судової практики та рішення Конституційного Суду, про що пенсійному органу відомо.
Крім того, оскільки заборгованість по перерахунку пенсійним органом не виплачена, рішення не може вважатись таким, що виконане належним чином. Отже, суд погоджується з висновками органу ДВС щодо того, що на дату прийняття спірної постанови боржник не надав державному виконавцеві належні докази виконання виконавчого документа у спосіб та у порядку, визначеному рішенням суду/виконавчим документом.
Враховуючи зазначене, суд не має підстав погодитись з тим, що виконавчий документ був виконаний боржником у повному обсязі та належним чином, з огляду на що висновки державного виконавця не суперечать вимогам закону. З огляду на це, позов не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27 червня 2024 року 11:50
Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Відповідач:Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29018 , код ЄДРПОУ - 43315602)
Головуючий суддя І.С. Козачок