Чортківський районний суд Тернопільської області
Копія
27 червня 2024 року Справа № 608/1979/21
Номер провадження2/608/169/2024
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
за участю секретаря с/з Фаштиковської М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу цивільного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Чортківської міської ради Тернопільської області про надання дозволу на виїзд дитини за кордон,
17 вересня 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Чортківської міської ради Тернопільської області про надання дозволу на виїзд дитини за кордон.
Ухвалою судді Чортківського районного суду Тернопільської області Парфенюка В.І. від 27 вересня 2021 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до підготовчого судового засідання на 26 жовтня 2021 року.
Після виходу судді Чортківського районного суду Тернопільської області Парфенюка В.І. у відставку 28 лютого 2024 року справу перерозприділено для розгляду судді Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л.М.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 червня 2024 року суддею Чортківського районного суду Тернопільської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 17 червня 2024 року.
В судові засідання на 17 червня 2024 року та 27 червня 2024 року позивачка та її представник, як і відповідач та його представник не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17 вересня 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Чортківської міської ради Тернопільської області про надання дозволу на виїзд дитини за кордон.
Ухвалою судді Чортківського районного суду Тернопільської області Парфенюка В.І. від 27 вересня 2021 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до підготовчого судового засідання на 26 жовтня 2021 року.
Підготовче судове засідання відкладалось нескінченну кількість раз.
Після виходу судді Чортківського районного суду Тернопільської області Парфенюка В.І. у відставку 28 лютого 2024 року справу перерозприділено для розгляду судді Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л.М.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 червня 2024 року суддею Чортківського районного суду Тернопільської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 17 червня 2024 року.
В судові засідання на 17 червня 2024 року та 27 червня 2024 року позивачка та її представник, як і відповідач та його представник не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Про розгляд справи позивачка ОСОБА_1 та її представник повідомлялись судом належним чином шляхом відправлення поштового відправлення заказним з повідомленням через Укрпошту.
Будь-яких клопотань з боку позивачки чи її представника адвоката про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин до суду не надходили, як і не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутністю.
На судовий розгляд справи ні 17 червня 2024 року, ні 27 червня 2024 року позивачка та її представник не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи без їх участі не подали, хоча зобовязані були з певною періодичністю цікавитись рухом цивільної справи.
Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, є підстави визнати, що позивач (його представник) не з'явився до суду повторно, без поважних причин.
Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд України в постанові від 11.04.2019 по справі № 539/2630/17 зробив наступний правовий висновок:
«За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3, частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.
При цьому, повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.»
Верховний Суд України в постанові від 17.04.2019 по справі № 759/9229/15-ц також зробив правовий висновок про те, що:
«Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з частинами третьою, п'ятою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Отже, відповідно до вимог процесуального закону суд може залишити позовну заяву без розгляду лише при наявності одночасно двох умов: належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишаючи позов без розгляду, суди встановили, що позивач, який був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, двічі поспіль, у призначені судом засідання для розгляду справи за його позовом не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обгрунтовано залишив позов без розгляду.
Зазначене свідчить про незаінтересованість позивача у розгляді його позову.»
Верховний Суд України в постанові від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц зробив тотожній правовий висновок: «Аналогічна норма передбачена у пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини, від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків
неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року та пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.»
Таким чином, за умови неявки позивача, або його представника належним чином
повідомлених про час та місце розгляду справи, від яких не надійшла заява про розгляд
справи за їх відсутністю, з урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Чортківської міської ради Тернопільської області про надання дозволу на виїзд дитини за кордон, без розгляду, за умови імперативності вимог цивільного процесуального законодавства.
Враховуючи наведене, керуючись п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Чортківської міської ради Тернопільської області про надання дозволу на виїзд дитини за кордон - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної Тернопільському апеляційному суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:/підпис/
Копія вірна
Ухвала набрала законної сили 20 року.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/1979/21.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію ухвали видано 20 року.
Секретар: