25.06.2024 Справа №607/5824/24 Провадження №1-кп/607/1280/2024
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям в кримінальному провадженні №12024216040000161 від 02 лютого 2024 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернопіль, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючої ФОП, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , несудимої,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
обвинуваченої: ОСОБА_3
У грудні 2022 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у обвинуваченої ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на заволодіння, шляхом обману грошовими коштами благодійної організації Товариства Червоного Хресга України, які призначаються як компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, шляхом подання недостовірних відомостей у «Заяві особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» про проживання у житловому приміщенні осіб, яка подається до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної в м. Києві держадміністрації, відповідної військової адміністрації за місцем розташування житлового приміщення.
Відповідно до вимог пункту 5 «Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістились у період воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 року №333 (в редакції від 30.04.2022 року) (надалі Порядок) Для отримання компенсації особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня закінчення звітного місяця подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної в м. Києві держадміністрації, відповідної військової адміністрації за місцем розташування житлового приміщення заяву за формою згідно з додатком І (далі - заява). Заява подасться в паперовій формі або в електронній формі (на електронну адресу, визначену виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною в м. Києві держадміністрацією, відповідною військовою адміністрацією). У разі подання заяви в паперовій формі особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, пред'являє: документ, який посвідчує його особу: документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, або документ, що підтверджує повноваження представника власника. При цьому, відповідно до п. 4 цього ж Порядку особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, також зобов'язані в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб або зміни їх кількості подати в довільній формі заяву з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у цьому житловому приміщенні.
Реалізуючи свій злочинний умисел, будучи обізнаною, щодо вказаних вимог Порядку та діючи всупереч цим вимогам, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на протиправне, шляхом обману, заволодіння грошовими коштами благодійної організації Товариство Червоного Хреста України, які призначаються як компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи, власноручно заповнила 02.12.2022 та подала до Тернопільською міської ради від свого імені заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб про отримання компенсацій витрат, що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за листопад 2022 року, в якій зазначила неправдиві відомості, наявність яких стала підставою для надання їй грошової компенсації.
У вказаній заяві обвинувачена ОСОБА_3 переслідуючи мету особистого збагачення, вказала, що у належній їй квартирі АДРЕСА_2 протягом листопада 2022 року проживала внутрішньо переміщена особа, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка із 26 жовтня 2022 року по 26 лютого 2023 року жодного дня у вказаній квартирі не проживала, оскільки 26 жовтня 2022 року перетнула кордон України та повернулася 26 лютого 2023 року.
В результаті зазначення неправдивих відомостей ОСОБА_7 у вказаній заяві щодо безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб. їй Товариством Червоного Хреста України, нараховано та виплачено за листопад 2022 року кошти у сумі 900 гривень, як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінального протиправного умислу ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на протиправне, шляхом обману, заволодіння грошовими коштами благодійної організації Товариство Червоного Хреста України, які призначаються як компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи, власноручно заповнила 02.01.2023 та подала до Тернопільською міської ради від свого імені заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб про отримання компенсацій витрат, що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за грудень 2022 року, в якій зазначила неправдиві відомості, наявність яких стала підставою для надання їй грошової компенсації.
У вказаній заяві обвинувачена ОСОБА_3 переслідуючи мету особистого збагачення, вказала, що у належній їй квартирі АДРЕСА_2 протягом грудня 2022 року проживала внутрішньо переміщена особа, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка із 26 жовтня 2022 року по 26 лютого 2023 року жодного дня у вказаній квартирі не проживала, оскільки 26 жовтня 2022 року перетнула кордон України та повернулася 26 лютого 2023 року.
В результаті зазначення неправдивих відомостей ОСОБА_3 у вказаній заяві щодо безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб. їй Товариством Червоного Хреста України, нараховано та виплачено за грудень 2022 року кошти у сумі 930 гривень, як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінально протиправного умислу, ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на протиправне, шляхом обману, заволодіння грошовими коштами благодійної організації Товариство Червоного Хреста України, які призначаються як компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи, власноручно заповнила 02.02.2023 та подала до Тернопільською міської ради від свого імені заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб про отримання компенсації витрат, що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб січень 2023 року, в якій зазначила неправдиві відомості, наявність яких ста. ; підставою для надання їй грошової компенсації.
У вказаній заяві ОСОБА_3 , переслідуючи мету особистого збагачення, вказала, що у належній їй квартирі АДРЕСА_2 протягом січня 2023 року проживала внутрішньо переміщена особа, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка із 26 жовтня 2022 року по 26 лютого 2023 року жодного дня у вказаній квартирі не проживала, оскільки 26 жовтня 2022 року перетнула кордон України та повернулася 26 лютого 2023 року.
В результаті зазначення неправдивих відомостей обвинувачена ОСОБА_3 у вказаній заяві щодо безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб, їй Товариством Червоного Хреста України, нараховано та виплачено за січень 2023 року кошти у сумі 930 гривень, як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінально протиправного умислу, ОСОБА_8 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на протиправне, шляхом обману, заволодіння грошовими коштами благодійної організації Товариство Червоного Хреста України, які призначаються як компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи, власноручно заповнила 01.03.2023 та подала до Тернопільською міської ради від свого імені заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб про отримання компенсацій витрат, що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за лютий 2023 року, в якій зазначила неправдиві відомості, наявність яких стала підставою для надання їй грошової компенсації.
У вказаній заяві обвинувачена ОСОБА_3 , переслідуючи мету особистого збагачення, вказала, що у належній їй квартирі АДРЕСА_2 протягом лютого 2023 року проживала внутрішньо переміщена особа, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка із 26 жовтня 2022 року по 26 лют ого 2023 року жодного дня у вказаній квартирі не проживала, оскільки 26 жовтня 2022 року перетнула кордон України та повернулася 26 лютого 2023 року.
В результаті зазначення неправдивих відомостей обвинувачена ОСОБА_3 , у вказаній заяві щодо безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб, їй Товариством Червоного Хреста України, нараховано та виплачено за лютий 2023 року кошти у сумі 780 гривень, як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінально протиправного умислу, ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на протиправне, шляхом обману, заволодіння грошовими коштами благодійної організації Товариство Червоного Хреста України, які призначаються як компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи, власноручно заповнила 01.05.2023 та подала до Тернопільською міської ради від свого імені заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб про отримання компенсацій витрат, що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за квітень 2023 року, в якій зазначила неправдиві відомості, наявність яких стала підставою для надання їй грошової компенсації.
У вказаній заяві потерпіла ОСОБА_3 , переслідуючи мету особистого збагачення, вказала, що у належній їй квартирі АДРЕСА_2 протягом квітня 2023 року проживала внутрішньо переміщена особа, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка із 27 березня 2023 року по 29 травня 2023 року жодного дня у вказаній квартирі не проживала, оскільки 27 березня 2023 року перетнула кордон України та повернулася 29 травня 2023 року.
В результаті зазначення неправдивих відомостей обвинувачена ОСОБА_3 у вказаній заяві щодо безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб, їй Товариством Червоного Хреста України, нараховано та виплачено за квітень 2023 року кошти у сумі 443.1 гривень, як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінально протиправного умислу. ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на протиправне, шляхом обману, заволодіння грошовими коштами благодійної організації Товариство Червоного Хреста України, які призначаються як компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи, власноручно заповнила 01.06.2023 та подала до Тернопільською міської ради від свого імені заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб про отримання компенсацій витрат, що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за травень 2023 року, в якій зазначила неправдиві відомості, наявність яких стала підставою для надання їй грошової компенсації.
У вказаній заяві ОСОБА_3 , переслідуючи мету особистого збагачення, вказала, що у належній їй квартирі АДРЕСА_2 протягом травень 2023 року проживала внутрішньо переміщена особа, а саме: ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка із 27 березня 2023 року по 29 травня 2023 року жодного дня у вказаній квартирі не проживала, оскільки 27 березня 2023 року перетнула кордон України та повернулася 29 травня 2023 року.
У результаті зазначення неправдивих відомостей ОСОБА_3 у вказаній заяві щодо безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб їй Товариством Червоного Хреста України, нараховано та виплачено за квітень 2023 року копни у сумі 428.33 гривень, як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб.
Вказаним дями обвинувачена ОСОБА_3 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із дійовим каяттям, оскільки вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення.
Захисник адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання обвинуваченої та просив задовольнити звільненими обвинувачену ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.
Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям.
Заслухавши клопотання обвинуваченого, думку прокурора, який не заперечив щодо його задоволення, суд вважає, що клопотання обвинуваченої підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з санкцією ч.1 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк. Згідно з ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.
Стаття 45 КК України передбачає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно примітки до вказаної статті проступок вчинений ОСОБА_3 не вважається корупційним правопорушенням та не є кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність - ч.1 ст.285 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Таким чином, вирішуючи клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд приймає до уваги те, що вона вперше вчинила кримінальний проступок, повністю визнала свою вину та щиро покаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, шкода завдана її діями відшкодована в повному обсязі на суму 4412.00 грн (платіжна інструкція № 0.0.3485356257.1), потерпілий не має майнових та моральних претензій, вчинене кримінальне правопорушення не вважається корупційним та не є кримінальним правопорушенням пов'язаним з корупцією, з врахуванням даних щодо особи обвинуваченої, приходить до переконання, що наявні всі обов'язкові підстави передбачені ст. 45 КК України, для звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям.
За вказаних обставин, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024216040000161 від 02 лютого 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України слід закрити та звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, у відповідності до ст. 45 КК України у зв'язку із дійовим каяттям.
На підставі наведеного, керуючись ст. 12 КК України, ст. ст. 44, 45 КК України, ст.ст. п.1 ч.2 ст. 284, 285, ч.1 ст. 286, 288, п.3 ч.1, ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинений кримінальний проступок передбачений ч.1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження №12024216040000161 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2024 року за даним фактом - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддя ОСОБА_1