Справа № 466/4076/24
Провадження № 3/466/1488/24
18 червня 2024 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Донченко Ю.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 , який протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП, 03 квітня 2024 року близько 17 год. 00 хв. у м. Львові по вул. Щурата,5/29, порушив вимоги термінового заборонного припису серії АА 044966 від 26.03.2024, а саме був присутнім за місцем проживання особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
На розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді гр. ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та дату розгляду справи в суді.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність правопорушника, який знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та повідомлений про те, що справа розглядатиметься Шевченківським районним судом міста Львова, але до суду не прибув, станом розгляду справи не цікавився.
При цьому суд зауважує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті, тому справу слід розглянути без участі правопорушника.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.
Вина правопорушника у скоєному правопорушенні стверджується доказами, що знаходяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 558867 від 08.04.2024 року та іншими матеріалами справи.
Дії правопорушника слід кваліфікувати за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинив домашнє насильство, що стверджується зібраними у справі доказами.
У відповідності до ст. ст. 34, 35 КУпАП - обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення - судом не встановлено, обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
В зв'язку з тим, що в діях правопорушника наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, враховуючи особу правопорушника та матеріли адміністративної справи, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму.
Керуючись ст. 283 КУпАП, суддя,-
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340 (триста сорок) грн. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Суддя Ю. В. Донченко