ЄУНСС: 453/659/24
НП: 1-кп/453/153/24
іменем України
27 червня 2024 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
найменування кримінального провадження:
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023142300000038 від 09.04.2024 року;
відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи:
обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , громадянин України, з середньою освітою, розлучений, має на утриманні одну неповнолітню дитину та одну малолітню дитину, депутатом та/чи адвокатом/нотаріусом не являється, не працює, встановленими законодавством України пільгами не користується, на диспансерних обліках у лікарів нарколога та психіатра КНП Сколівської міської ради «Сколівська центральна лікарня» не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався;
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні котрого обвинувачується особа: ч. 1 ст. 164 КК України;
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
з боку сторони обвинувачення - прокурорка Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 та потерпіла особа - ОСОБА_5 ; з боку сторони захисту - обвинувачений ОСОБА_3 ;
розглянувши обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, за участі вищевказаних сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження (за виключенням потерпілої особи), -
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Обвинувачений ОСОБА_3 , на якого на підставі рішення, ухваленого Костопільським районним судом Рівненської області 13.06.2017 року у справі за єдиним унікальним номером 564/375/17, котре 05.07.2017 року набрало законної сили, покладено обов'язок щомісячно сплачувати на користь потерпілої ОСОБА_5 аліменти на дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі - у розмірі по 844 грн. на уожного, починаючи з 22.07.2017 року і до досягнення дітьми повноліття, та який, будучи працездатним, обізнаним щодо наявності вищевказаного рішення суду, злісно ухилився від сплати присуджених йому аліментів, чим у період з 01.06.2018 року по 31.03.2024 року допустив заборгованість зі сплати аліментів на загальну суму 85 412 грн. 50 коп., хоча мав реальну можливість їх щомісячно оплачувати, а загалом допустив заборгованість зі сплати аліментів на загальну суму 170 825 грн. 00 коп., що виразилось у наступному. Так, обвинувачений ОСОБА_3 у період з 01.06.2018 року по 31.03.2024 року, проживаючи по АДРЕСА_2 , мав змогу заробляти гроші і сплачувати присуджені йому до стягнення аліменти на дочку та на сина, оскільки він у вказаний період на лікуванні та на обліку у центрі зайнятості не перебував, не звертався за допомогою з приводу працевлаштування, а усі кошти, котрі він отримував за названий період, витрачав на власні потреби, не допомагав матеріально в у триманні своїх дочки та сина, при відсутності при цьому обставин, котрі б свідчили про поважність причин або ж вимушеність несплати аліментів. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 на письмові вимоги державного виконавця про обов'язок сплати присуджених йому до стягнення аліментів на дочку та на сина не реагував, та, незважаючи на неодноразові попередження державного виконавця про наслідки ухилення від такої сплати, відмовився виконувати покладний на нього обов'язок й надалі продовжував ухилятися від виконання рішення суду. Таким чином, своїми умисними діяннями (діями та бездіяльністю), обвинувачений ОСОБА_3 допустив заборгованість з виплати встановлених рішенням, ухваленим Костопільським районним судом Рівненської області 13.06.2017 року у справі за єдиним унікальним номером 564/375/17, котре 05.07.2017 року набрало законної сили, аліментів на дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котра за період з 01.06.2018 року по 31.03.2024 року становить 85 412 грн. 50 коп., при загальній сумі заборгованості, котра становить 170 825 грн. 00 коп., що сукупно перевищує суму виплат платежів за три місяці.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення йому змісту ч. 3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності його позиції, вину визнав повністю та підтвердив наведені в обвинувальному акті обставини. Зокрема вказав, що дійсно у період з 01.06.2018 року по 31.03.2024 року допустив заборгованість зі сплати аліментів на своїх дочку та сина, й надалі не сплачує такі аліменти, хоча усвідомлює про необхідність виконання ним як батьком такого свого обов'язку. Додав, що працює не офіційно та живе з тимчасових заробітків, кредитів у банку йому не видають, а коштів, отриманих від тимчасових заробітків, на сплату присуджених йому аліментів не залишається. Однак він має намір у подальшому справно сплачувати аліменти, а також погашати заборгованість по аліментах. Він розуміє значення своїх дій, а тому при обранні йому міри покарання покладається на думку суду, однак просить його суворо не карати.
Визначений обсяг доказів, котрі підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження.
Після роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_3 суті обвинувачення, який винним себе у вчиненні пред'явленого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 164 КК України визнав повністю, суд визначив обсяг доказів, котрі будуть досліджуватися, та встановив порядок їх обмеженого дослідження, визначений ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки присутні у залі судових засідань сторони кримінального провадження проти цього не заперечували, а обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, ніким не оспорюються.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні котрого визнається обвинувачений.
Суд вважає, що у діях обвинуваченого ОСОБА_3 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, і суд також вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за вказаною статтею чинного на час його скоєння КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Пом'якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою у ст. 66 КК України, при обранні йому міри покарання суд вбачає активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обтяжуючою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою у ст. 67 КК України, при обранні йому міри покарання суд вбачає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Мотиви призначення покарання.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та сукупність усіх обставин, що його характеризують, зокрема умисну форму вини та мотиви кримінального правопорушення, спосіб вчинення кримінального правопорушення, а також особу зазначеного обвинуваченого. Так, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, покаявся у скоєному. Обвинувачений ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, ніде офіційно не працевлаштований, на диспансерних обліках у лікарів нарколога та психіатра КНП Сколівської міської ради «Сколівська центральна лікарня» не перебуває, він раніше до кримінальної відповідальності не притягався та, відповідно, незнятих та/чи не погашених судимостей не має.
З урахуванням наведених обставин, а також беручи до уваги позицію потерпілої особи - ОСОБА_5 , викладену нею у своїй заяві від 23.05.2024 року про здійснення цього судового провадження за її відсутності, у частині того, що вона при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 покладається на думку суду, то ж суд, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , виходячи з положень ст. 65 КК України, вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч. 1 ст. 164 КК України, - у вигляді громадських робіт на строк дев'яносто годин, погодившись таким чином з позицією сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні. Підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, суд не вбачає.
З огляду на вказане, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, сукупність встановлених даних про його особу, міру покарання у вигляді громадських робіт на строк дев'яносто годин суд вважає такою, що відповідає призначеному покаранню, є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Вирішення інших питань, необхідних при ухваленні вироку.
Питання доцільності застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурорки Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 , та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами кримінального провадження.
Цивільний позов у даному судовому провадженні потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, не пред'являвся.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні, котрі полягали б у залученні експертів на стадії досудового розслідування та/чи у суді, - відсутні.
Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 2, 7, 349, 351, 358, 368-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 90 (дев'яносто) годин.
Рішення щодо запобіжного заходу.
Жоден із визначних чинним КПК України запобіжних заходів щодо засудженого ОСОБА_3 до дати набрання даним вироком суду законної сили не застосовувати.
Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області
Поряд з цим, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, котрі ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження котрих було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Порядок отримання копії вироку.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому ОСОБА_3 та прокурорці Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 , а потерпілій ОСОБА_5 , - на її відповідне прохання про це.
Вирок проголошено прилюдно 27 червня 2024 року, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.
Суддя ОСОБА_8