Ухвала від 27.06.2024 по справі 991/4326/24

Справа № 991/4326/24

Провадження 1-кп/991/53/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2024 Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурораОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

його захисників, адвокатівОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

його захисників, адвокатівОСОБА_9 ,

ОСОБА_10

представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження АТ «Ю АР ДІ Українські дороги» ОСОБА_11 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000001415 від 25.08.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Волочиську Хмельницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Бердянськ Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

1.1. 21.05.2024 із Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. 22.05.2024 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

1.3. 29.05.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 та захисники обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулись до суду із клопотаннями про повернення прокурору обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні, у задоволенні яких ухвалою суду від 29.05.2024 було відмовлено.

1.4. Також адвокат ОСОБА_7 подав до суду в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України скаргу на рішення, дії та бездіяльність прокурорів, детективів та в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України заперечення на ухвали слідчих суддів: від 18.07.2023 у справі № 991/6429/23; від 08.08.2023 у справі № 991/6974/23; від 08.08.2023 у справі № 991/6952/23; від 07.11.2023 у справі № 991/9757/23.

1.5. 29.05.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотаннями про колегіальний розгляд кримінального провадження та про доручення представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь.

1.6. У підготовчому судовому засіданні 25.06.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 подав до суду заперечення в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду: від 30.08.2023 у справі № 991/7616/23; від 30.08.2023 у справі № 991/7617/23; від 26.10.2023 у справі № 991/9489/23; від 26.10.2023 у справі № 991/9490/23; від 18.04.2024 у справі № 991/2644/24; від 26.10.2023 у справі № 991/9488/23. Також заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2023 у справі № 991/9757/23 подав захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 .

1.7. Того ж дня від захисників обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надійшло 15 скарг на дії та бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), на бездіяльність Генерального прокурора та на рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП). Також надійшло 8 скарг від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність та рішення детективів НАБУ, постанову директора НАБУ та на рішення прокурора САП та Генерального прокурора.

1.8. 25.06.2024 прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотаннями про продовження строку дії обов'язків, покладених ухвалами Вищого антикорупційного суду від 09.05.2024 на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_8

ІІ. Позиції сторін судового провадження

2.1. Щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні:

- прокурор зазначила, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні не ініціювались, справа підсудна Вищому антикорупційному суду, підстави для закриття кримінального провадження відсутні. Просила призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта та вказувала, що розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні за участі сторін та свідків, перелік яких буде наданий під час судового розгляду;

- обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , їх захисники, адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не вбачали перешкод для призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Обвинувачений ОСОБА_4 клопотав до суду на підставі ч. 2 ст. 31 КПК України про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів;

- представники юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження АТ «Ю АР ДІ Українські дороги» ОСОБА_11 та ОСОБА_7 не вбачали перешкод для призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

2.2. Щодо скарг, поданих в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України.

2.2.1. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 просив визнати незаконними дії детектива НАБУ ОСОБА_12 щодо долучення до матеріалів кримінального провадження та відкриття в порядку ст. 290 КПК України копій ухвал, якими надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в межах кримінальних проваджень № 42023000000000292 та № 42023000000001295 та копій протоколів з додатками, а саме:

0 у кримінальному провадженні № 42023000000000292:

- № 19/9584 від 11.09.2023 (на підставі ухвали слідчого судді № 1951 від 18.07.2023);

- № 19/9235 від 31.08.2023 (на підставі ухвали слідчого судді № 1951 від 18.07.2023);

- № 19/9234 від 31.08.2023 (на підставі ухвали слідчого судді № 1951 від 18.07.2023);

- № 19/9215 від 31.08.2023 (на підставі ухвали слідчого судді № 1951 від 18.07.2023);

- № 19/10391 від 29.09.2023 (на підставі ухвали слідчого судді № 1951 від 18.07.2023)

0 у кримінальному провадженні № 42023000000001295:

- № 19/8543 від 14.08.2023 (на підставі ухвали слідчого судді № 2105 від 08.08.2023 та№ 2106 від 08.08.2023);

- № 19/8662 від 16.08.2023 (на підставі ухвали слідчого судді № 2105 від 08.08.2023 та № 2106 від 08.08.2023);

- № 19/9237 від 31.08.2023 (на підставі ухвали слідчого судці № 2105 від 08.08.2023);

- № 19/10441 від 02.10.2023 (на підставі ухвали слідчого судді № 2105 від 08.08.2023).

Захисник обґрунтував цю скаргу тим, що детективом порушено вимоги ст. 99 КПК України, оскільки до матеріалів кримінального провадження було долучено саме копії документів, а не їх оригінали чи дублікати, як того вимагає кримінальний процесуальний закон.

2.2.2. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 просив визнати незаконними дії детективів НАБУ під час затримання ОСОБА_8 , які призвели до порушення його права на захист, тому вважає, що всі докази отримані за наслідком такого затримання - недопустимі.

Мотивує таку скаргу захисник тим, що ОСОБА_8 було затримано з моменту початку проведення обшуку за адресою його проживання, однак без дотримання детективами вимог ч. 5 ст. 208 КПК України.

2.2.3. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 просив визнати незаконними дії детективів НАБУ під час проведення 21.11.2023 обшуку за місцем проживання обвинуваченого.

Мотивує таку скаргу тим, що під час проведення такого обшуку були залучені неповнолітні поняті віком до 15 років, що унеможливлює їх притягнення до кримінальної відповідальності за дачу неправдивих показань чи за відмову від їх дачі. Також, перед початком проведення обшуку, детективами НАБУ не було надано доказів на підтвердження їх повноважень на проведення такого обшуку, а під час проведення обшуку у ОСОБА_8 детективами були вилучені грошові кошти, дозвіл на відшукання та вилучення яких не було надано слідчим суддею.

2.2.4. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 просив визнати незаконними дії детектива НАБУ ОСОБА_13 .

Аргументує скаргу тим, що детектив несвоєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про здійснення досудового розслідування кримінального провадження за участі викривачів - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , оскільки 25.08.2023 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), а відповідне повідомлення до НАЗК детективом направлено лише 23.11.2023.

2.2.5. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 просив визнати незаконними дії детективів НАБУ та прокурорів САП щодо залучення ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.

Мотивує цю скаргу тим, що вказані особи були залучені неправомірно та у позапроцесуальний спосіб, оскільки поряд із заявами про залучення до конфіденційного співробітництва ОСОБА_14 та ОСОБА_15 детектив чи прокурор повинні були надати їм роз'яснення та витяги у друкованому вигляді із зазначенням статей 246, 250, 251, 272, 275 КПК України та попередити їх про кримінальну відповідальність за ст. 387 КК України, однак цього зроблено не було.

2.2.6. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 просив визнати незаконною бездіяльність детективів НАБУ, які проводили досудове розслідування у кримінальному провадженні, зокрема детектива НАБУ ОСОБА_12 , яка полягала у не проведенні комплексної фоноскопічної та комп'ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні.

Мотиви скарги зводяться до того, що необхідність проведення такої процесуальної дії була обумовлена тим, що у сторони захисту наявні обґрунтовані підстави вважати, що матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять ознаки монтажу, та сумніви щодо того, чи дійсно ОСОБА_8 брав участь у розмовах, які зафіксовані у відповідних протоколах.

2.2.7. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 просив визнати незаконною бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_16 щодо несвоєчасного та неповного внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України народним депутатом України ОСОБА_4 та директором АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» ОСОБА_8 до ЄРДР.

Незаконність таких дій Генерального прокурора захисник обґрунтовує тим, що досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розпочалось задовго до внесення відомостей до ЄРДР, тому докази отримані під час такого розслідування є недопустимими. Крім того, адвокат звертає увагу на те, що відомості до ЄРДР були внесені з порушенням вимог ч. 5 ст. 214 КПК України та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Генерального прокурора № 231 від 17.08.2023.

2.2.8. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_10 просив визнати рішення прокурора САП ОСОБА_17 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 31.08.2023 та від 31.10.2023 - незаконними.

Мотивує цю скаргу тим, що вказані постанови були прийняті з численними порушеннями, зокрема вказує на те, що: у них відсутні відомості про конкретних осіб, яким надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; відсутні відомості про заборону провокування особи на вчинення злочину під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контролю за вчиненням злочину; підвищення суспільної небезпечності діяння.

2.2.9. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_10 просив визнати незаконними дії детективів НАБУ ОСОБА_12 та ОСОБА_18 під час фіксування у протоколах від 27.10.2023 та 07.11.2023 ходу та результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме спостереження за особою.

Мотиви скарги зводяться до того, що вказані протоколи були складені та направлені прокурору в порушення строків, встановлених ч. 3 ст. 252 КПК України та п. 4.3. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні , а також з порушенням вимог ст. 104, ч. 1 ст. 269 КПК України.

2.2.10. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_10 просив визнати незаконними дії детектива НАБУ ОСОБА_12 під час фіксування ходу та результатів здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо- та відеоконтролю особи.

Обґрунтовує скаргу тим, що детективом було неповно та неточно зафіксовано хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у протоколах про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи від 10.11.2023, протоколах про результати здійснення аудіоконтролю особи від 10.11.2023, протоколах про здійснення аудіо-, відеоконтролю особи від 27.09.2023 та від 08.11.2023.

2.2.11. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 ? адвокат ОСОБА_10 просив визнати незаконними дії детектива НАБУ ОСОБА_12 під час проведення та фіксації ходу, результатів негласних слідчих (розшукових) дій ? контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.

Прохання адвоката обґрунтоване існуванням у сторони захисту сумнівів щодо допустимості проведених у межах цього кримінального провадження результатів негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема, контролю за вчиненням злочину, що викликане відсутністю у сторони захисту відомостей щодо складу осіб, уповноважених на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії; епізодичним відображенням у протоколах стенографії розмов осіб, щодо яких такі дії проводились; відсутністю характеризуючих ознак технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувались в ході здійснюваного контролю; відсутністю доказів про вручення особам, залученим до проведення негласної слідчої (розшукової) дії, спеціальних технічних засобів фіксації; невідповідністю протоколів контролю проведеній процесуальній дії, які на думку захисника, є не спеціальним слідчим експериментом, а зняттям інформації з електронних інформаційних систем; безпідставним залученням ОСОБА_19 до конфіденційного співробітництва.

2.2.12. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 ? адвокат ОСОБА_10 просив визнати незаконними дії детектива НАБУ ОСОБА_12 під час огляду матеріальних носіїв інформації № 776, 777, 801, отриманих в ході проведених негласних слідчих (розшукових) дій ? контролю за вчиненням злочину.

Скарга мотивована недопустимістю протоколів огляду додатків до протоколу здійснення аудіо-, відео контролю особи від 14.08.2023 № 19/8543, проведеного у межах іншого кримінального провадження, які фактично заміняють собою протоколи фіксації ходу і результатів негласних слідчих (розшукових), передбачені ст. 252 КПК України.

2.2.13. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 ? адвокат ОСОБА_10 просив визнати незаконними дії детектива НАБУ ОСОБА_12 під час огляду автомобіля «BMW» від 02.11.2023.

Мотиви захисника зводяться до недопустимості отриманих в ході проведеного огляду доказів у зв'язку з невідповідністю суті проведеної слідчої (розшукової) дії процесуальній формі її фіксації. Згідно з твердженнями захисника під виглядом огляду відбувся обшук, дозвіл на проведення якого у цьому кримінальному провадженні не отримувався.

2.2.14. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_10 просив визнати незаконними дії детектива НАБУ ОСОБА_12 під час фіксування ходу та результатів здійснення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_20 .

Обґрунтовує скаргу тим, що детективом було неповно та неточно зафіксований хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що відображено у відповідних протоколах, зокрема вказує на те, що у них відсутні відомості про застосування технічних засобів фіксування, повна стенограма розмов, а також такі протоколи були складені та направлені прокурору з порушенням строку, встановленого ч. 3 ст. 252 КПК України.

2.2.15. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_10 просив визнати незаконними дії детектива НАБУ ОСОБА_12 під час фіксування ходу та результатів здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем та установлення місця знаходження радіоелектронного засобу.

Мотивує таку скаргу тим, що протоколи про результати здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.10.2023, від 07.11.2023, від 08.11.2023 та протоколи про результати здійснення установлення місця знаходження радіоелектронного засобу від 27.10.2023, від 09.11.2023 складені з порушенням строків, встановлених ч. 3 ст. 252 КПК України та не відповідають вимогам ч. 3 ст. 104 КПК України.

2.2.16. У скаргах захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 просить визнати незаконною бездіяльність детективів НАБУ, яка полягає у неповідомленні НАЗК про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за участі викривачів ОСОБА_15 та ОСОБА_14 .

Мотиви скарги захисника зводяться до того, що оскільки детективами НАБУ не було вчасно повідомлено НАЗК про здійснення досудового розслідування за участі вказаних викривачів, то останні втратили такий статус через недотримання відповідної процедури. Також, звертає увагу на те, що у повідомленні до НАЗК викладені недостовірні відомості щодо підстав внесення відомостей до ЄРДР.

2.2.17. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 просить визнати незаконним та скасувати постанову Директора НАБУ про арешт майна ОСОБА_4 .

Обґрунтовує таку скаргу тим, що вказана постанова не відповідає вимогам п. 3 ч. 5 ст. 110 КПК України, крім того, вона була складена до того, як ОСОБА_4 набув процесуального статусу підозрюваного.

2.2.18. У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 просить скасувати доручення Генерального прокурора від 25.08.2023 щодо здійснення досудового розслідування.

Мотивує таку скаргу тим, що у Генерального прокурора були відсутні повноваження на прийняття такого рішення, крім того, вважає, що таке рішення мало бути викладене у формі постанови.

2.2.19. У скаргах захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 просить визнати незаконним та скасувати рішення детектива НАБУ про залучення ОСОБА_15 та ОСОБА_14 до конфіденційного співробітництва.

Мотиви скарг захисника зводяться до того, що вказані особи не були залучені до конфіденційного співробітництва у встановленому порядку, а саме без прийняття рішення у форі постанови.

2.2.20. У скаргах захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 просив визнати рішення прокурора САП ОСОБА_17 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 31.08.2023 та від 31.10.2023 - незаконними.

Обґрунтовує такі скарги тим, що: у постанові не конкретизовано осіб щодо яких слід провести контроль за вчиненням злочину; відсутні дати та часу початку проведення такої дії; не вказано осіб, які наділені повноваженнями на проведення такої дії; не роз'яснено залученим до конфіденційного співробітництва особам під протокол їх прав та обов'язків, заборони щодо провокування особи; не вказано про застосування чи відсутність факту застосування спеціальних імітаційних засобів.

2.3. Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .

2.3.1. Прокурор просила суд продовжити на два місяці строк обов'язків, покладених у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу до ОСОБА_4 у виді застави, а саме а саме: прибувати до прокурора та суду за кожним викликом та вимогою; не покидати територію України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 з приводу обставин викладених у обвинувальному акті; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Мотивуючи необхідність продовження ОСОБА_4 строку дії обов'язків, прокурор посилалась на обґрунтованість висунутого ОСОБА_4 обвинувачення на підставі зібраних під час досудового розслідування доказів, а також на продовження існування ризиків, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду прокурор обґрунтовує наступним: з огляду на залучення ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 третьої особи для вчинення кримінального правопорушення; неодноразовим перетином ОСОБА_4 державного кордону України, зокрема 16 разів під час воєнного стану; майновим станом обвинуваченого; тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_4 у випадку доведення його винуватості.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор мотивує тим, що жоден свідок ще не був допитаний судом, а тому ОСОБА_4 , який має широке коло зв'язків, може незаконно впливати на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, зокрема, на свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_21 .

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення прокурор мотивує тим, що досі триває призначена у кримінальному провадженні судова комп'ютерно-технічна експертиза мобільного терміналу (планшету) ОСОБА_4 , а тому у разі отримання нової інформації, яка має значення для цього кримінального провадження, обвинувачений може вжити заходів щодо знищення речей і документів, що підтверджують таку інформацію і про які наразі невідомо стороні обвинувачення.

На підставі наведеного, з урахуванням конкретних обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, даних про його особу, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, майновий стан, прокурор вважала, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть на даному етапі судового провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, тому вважає, що існує необхідність у продовженні строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого.

2.3.2. У підготовчому судовому засіданні:

- захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що клопотання прокурора є формальним, а покладені на обвинуваченого обов'язки кореспондуються із загальними обов'язками обвинуваченого, тому відсутня потреба у продовженні строків дії обов'язків ухвалою суду. Звертав увагу на те, що ОСОБА_4 не може виїхати за межі України без дозволу суду, намірів впливати на свідків у позапроцесуальний спосіб ОСОБА_4 не має;

- захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що прокурором не було доведено існування вказаних ним ризиків. Звернув увагу та те, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 є належною;

- захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, зазначив, що обвинувачений сумлінно виконує покладені на нього обов'язки та в подальшому не має намірів їх порушувати;

- обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, повідомив, що зацікавлений у швидкому розгляді кримінального провадження, оскільки станом на день розгляду клопотання, він має негативні наслідки у професійній діяльності, які пов'язні з кримінальним провадженням. Також зазначив, що жодного разу не порушив покладені на нього обов'язки;

- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора також заперечували;

- представники юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження АТ «Ю АР ДІ Українські дороги» ОСОБА_11 та ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення клопотання.

2.4. Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .

2.4.1. Прокурор просила суд продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу до ОСОБА_8 у виді застави, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожним викликом та вимогою; не залишати територію України без дозволу суду, завчасно повідомляти суд про кожен виїзд за межі Хмельницької області; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Мотивуючи необхідність продовження ОСОБА_8 строку дії обов'язків, прокурор посилалась на обґрунтованість висунутого ОСОБА_8 обвинувачення на підставі зібраних під час досудового розслідування доказів, а також на продовження існування ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків.

Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від суду прокурор обґрунтовує таким: залученням ОСОБА_8 разом із ОСОБА_4 третьої особи для вчинення кримінального правопорушення; неодноразовим перетином ОСОБА_8 державного кордону України, зокрема двічі під час воєнного стану, де він перебував від 12 до 27 днів; місцем реєстрації обвинуваченого, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України; тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_8 у випадку доведення його винуватості.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор мотивує тим, що жоден свідок ще не був допитаний судом, а тому ОСОБА_8 , використовуючи широке коло зв'язків ОСОБА_4 , може незаконно впливати на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, зокрема, на свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_21 .

На підставі наведеного, з урахуванням конкретних обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, даних про його особу, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, майновий стан, прокурор вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть на даному етапі судового провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, тому вважає, що існує необхідність у продовженні строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого.

2.4.2. У підготовчому судовому засіданні:

- захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_10 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та надав суду заперечення, де зазначив, що підозра щодо ОСОБА_8 є необґрунтованою. Зазначив, що обсяг обов'язків постійно зменшувався, поведінка обвинуваченого є належною. Звертає увагу на те, що необхідність виїзду за кордон обумовлена професійною діяльністю обвинуваченого. Щодо ризику перетину державного кордону з тимчасово окупованої території України, то захисник звертає увагу на те, що очолюване ОСОБА_8 товариство залучене до будівництва фортифікаційних споруд, тому перебування його на тимчасово окупованій території може лише нашкодити обвинуваченому;

- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 підтримали заперечення захисника ОСОБА_10 та просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора;

- обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення клопотання;

- представники юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження АТ «Ю АР ДІ Українські дороги» ОСОБА_11 та ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення клопотання.

???. Мотиви та обґрунтування суду

3.1. Заслухавши учасників підготовчого судового засідання щодо всіх питань, передбачених ст.ст. 314, 315 КПК України, проаналізувавши зміст обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, розглянувши заявлені сторонами клопотання, суд дійшов до таких висновків.

3.2. Щодо питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.

Питання відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України досліджувалося судом під час розгляду клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 та захисників обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про його повернення прокурору, за наслідком чого була постановлена відповідна ухвала.

Підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено.

Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

З вказаних мотивів суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.

3.3. Щодо питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду.

Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надходило. Також судом не встановлені обставини, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. У зв'язку з цим судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

3.4. Щодо питання складу суду для розгляду кримінального провадження № 42023000000001415 від 25.08.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою цієї статті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 для розгляду цього кримінального провадження визначено головуючу суддю - ОСОБА_1 .

В той же час, у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , який є народним депутатом України, заявив клопотання про колегіальний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого, щодо злочинів, у вчиненні яких обвинувачується, зокрема, народний депутат України.

У зв'язку з клопотанням обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог ч. 2 ст. 31 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні слід проводити колегіально судом у складі трьох суддів.

Згідно з абзацом третім пункту 4 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, з урахуванням змін, внесених рішенням № 1 зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 15.05.2024 (далі - Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду) на підставі ухвали суду кількісний склад суду може бути зменшений або збільшений шляхом здійснення повторного автоматизованого розподілу. При цьому суддя-доповідач у справі не змінюється.

Відповідно до п. 16.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду справа буде передана до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи для збільшення складу колегії суддів.

3.5. Щодо необхідності складення досудової доповіді.

Під час підготовчого судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про доручення представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь, у зв'язку з чим суд зазначає таке.

Положення ч. 5 ст. 314, ч. 2 ст. 314-1 КПК України передбачають, що вирішення питання під час підготовчого судового засідання щодо необхідності складення досудової доповіді є правом суду, яке обмежується винятковими випадками, передбаченими ч. 2 ст. 314-1 КПК України, коли складання такої доповіді є обов'язковим.

Оскільки у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 та ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, яке є тяжким злочином, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, то суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника ОСОБА_6 та доручити уповноваженому органу пробації - філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області, протягом десяти робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, скласти та подати до суду досудову доповідь щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

3.6. Щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

З'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження належить здійснювати за обов'язкової участі прокурора, обвинувачених, їх захисників та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

3.7. Щодо поданих в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України скарг та в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України зауважень на ухвали слідчих суддів.

3.7.1. Щодо непроведення комплексної фоноскопічної та комп'ютерно-технічної експертизи.

У скарзі на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_12 захисник обвинуваченого ОСОБА_8 ? адвокат ОСОБА_9 стверджував про непроведення органом досудового розслідування комплексної фоноскопічної та комп'ютерно-технічної експертизи для визначення диктора за голосом та мовленням у протоколах за результатом негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у межах інших кримінальних проваджень. З огляду на це у сторони захисту існує сумнів приналежності голосу, зафіксованого на матеріальних носіях до таких протоколів, обвинуваченому ОСОБА_8 .

У додаткових поясненнях до скарги захисник ОСОБА_9 повідомив, що у межах зазначеного кримінального провадження сторона захисту зверталась до детектива з клопотанням про проведення комплексної фоноскопічної та комп'ютерно-технічної експертизи, у задоволенні якого було відмовлено. У подальшому в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України таку постанову було оскаржено до слідчого судді. За наслідком розгляду скарги захисника слідчим суддею постанову детектива скасовано, однак експертиза так і не була проведена органом досудового розслідування, що підтверджує факт вчинення бездіяльності останнім.

Прокурор у поясненнях до скарги підтвердила обставини, повідомлені захисником ОСОБА_9 , але зауважила, що в ухвалі слідчого судді про скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання про проведення експертизи відсутня вказівка про обов'язок детектива його повторного розгляду. Отже законна вимога щодо вчинення детективом відповідної процесуальної дії була відсутня. Крім того після скасування постанови детектива сторона захисту не ініціювала перед детективом питання розгляду такого клопотання.

Взявши до уваги доводи скарги, а також надані сторонами пояснення, суд дійшов до наступних висновків.

В силу положень ст. 220 КПК України сторона захисту наділена правом ініціювати перед слідчим, дізнавачем, прокурором розгляд питання про виконання будь-яких процесуальних дій у межах відповідного кримінального провадження. У разі повної або часткової відмови в задоволенні такого клопотання виноситься вмотивована постанова.

Згідно з правилами п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій можуть бути предметом судового контролю під час досудового розслідування.

За результатами розгляду таких скарг слідчим суддею постановляється ухвала, яка може бути, зокрема, про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК України).

Як установив суд, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України постанова детектива про відмову у задоволенні клопотання про проведення експертизи була скасована слідчим суддею. Після такого скасування питання про проведення комплексної фоноскопічної та комп'ютерно-технічної експертизи детективом не вирішувалось.

Водночас скасування рішення детектива зобов'язувало суб'єкта, якому воно первинно ініціювалось, у його повторному розгляді з урахуванням висновків, сформованих слідчим суддею. Така вимога випливає з приписів ст. 220 КПК України, якою передбачений прямий обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора розглянути у триденний термін клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій.

Під бездіяльністю слідчого, дізнавача чи прокурора слід розуміти пасивну форму поведінки відповідного суб'єкта, що полягає у невчиненні ним конкретної дії (дій), яку він зобов'язаний вчинити в силу законної вимоги.

Недіяльна форма поведінки детектива ОСОБА_12 після скасування його рішення щодо відмови у задоволенні клопотання захисту про проведення експертизи, а також існування законної вимоги щодо його розгляду, вочевидь свідчить про вчинення ним бездіяльності, яка полягає у нездійснені процесуальних дій, які він зобов'язаний був вчинити у визначений КПК України строк.

З огляду на вищевикладені мотиви суду, скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ? адвоката ОСОБА_9 про визнання незаконною бездіяльність детективів НАБУ, які проводили досудове розслідування у кримінальному провадженні, зокрема детектива НАБУ ОСОБА_12 , яка полягала у залишенні без розгляду клопотання про проведення комплексної фоноскопічної та комп'ютерно-технічної експертизи, підлягає задоволенню.

3.7.2. Щодо невчасного повідомлення НАЗК про здійснення досудового розслідування кримінального провадження за участі викривачів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 , та захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 , у скаргах ставили під сумнів (1) процесуальний статус свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_22 , які у повідомленні № 0421-221/36178, № 0421-221/36176 від 23.11.2023 значилися як викривачі, а також (2) часові межі направлення згаданого повідомлення до НАЗК.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями п. 162) ч. 1 ст. 3 КПК України викривач ? фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.

Закон України «Про запобігання корупції» у розділі VІІІ «Захист викривачів» визначає вимоги щодо віднесення особи до викривача корупції, гарантії захисту викривачів, забезпечення умов для здійснення повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому законодавство України розрізняє заявників, викривачів та свідків. Різниця між ними полягає в тому, що будь-якій особі можу бути відомо про вчинення корупційного кримінального правопорушення. Якщо така особа переконана, що її інформація є достовірною, вона може повідомити про це правоохоронні органи. Але не завжди той, кому відомо про вчинення корупції є викривачем.

Як повідомила у підготовчому судовому засіданні прокурор, ОСОБА_14 та ОСОБА_22 стало відомо про вчинення зазначеного корупційного правопорушення в силу їх професійної діяльності. Рішення про визнання цих осіб викривачами у межах цього кримінального провадження не приймалось. Відомості про вчинене правопорушення до ЄРДР були внесені Генеральним прокурором на підставі звернення його заступника ? керівника САП з огляду на виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, під час розгляду іншого кримінального провадження.

В силу ч. 9 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР у письмовій формі повідомляє НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п'ятою цієї статті.

Згідно з додатками до скарг захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . 23.11.2023 детектив ОСОБА_13 повідомляв НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривачів у цьому кримінальному провадженні.

Водночас з Реєстру матеріалів досудового розслідування убачається, що 30.08.2023 ОСОБА_14 та ОСОБА_22 були допитані як свідки. Відомостей про визнання цих осіб викривачами ані Реєстр матеріалів досудового розслідування, ані інші надані суду матеріали не містять (т. 1 а.с. 21-45).

Отже, ураховуючи процесуальний статус згаданих осіб, а також неможливість вирішення судом підставності направлення детективом повідомлень до НАЗК, зазначені скарги захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.

3.7.3. Щодо рішення Директора НАБУ про арешт майна.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 , звернувся у підготовчому судовому засіданні зі скаргою на постанову Директора НАБУ про арешт майна ОСОБА_4 , яку аргументував її невідповідністю вимогам КПК України.

Прокурор щодо поданої скарги заперечувала. Свою позицію вона обстоювала доводами про те, що вищезгадане рішення про арешт майна було прийняте у день підписання повідомлення про підозру, однак реалізоване воно було через певний час. Жодних невідповідностей такого рішення вимогам КПК України вона не вбачала.

Проаналізувавши викладені у скарзі доводи, суд керується наступним.

Згідно з чинним кримінальним процесуальним законом правовими підставами обмеження права власності під час застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є: (1) ухвала слідчого судді чи суду про арешт майна (ч. 1 ст. 170 КПК України); (2) рішення Директора НАБУ (або його заступника), Директора БЕБУ (або його заступника), погоджене прокурором, про накладення попереднього арешту на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах (ч. 9 ст. 170 КПК України); (3) постанова керівника органу прокуратури, якщо відсутня об'єктивна можливість виконанням слідчим суддею повноважень, передбачених ст. 170, 173 КПК України в умовах воєнного стану (п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України).

Регламентація в ч. 9 ст. 170 КПК України додаткової правової підстави застосування арешту майна передбачає його подальшу легалізацію шляхом звернення прокурора до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

При цьому положеннями ч. 6 ст. 36 КПК України передбачено право вищестоящих прокурорів скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування.

Наведене у своїй сукупності дає підстави для висновку, що реалізація нагляду за додержанням законів під час арешту майна, накладеного у межах строків досудового розслідування, відбувається в інший спосіб, аніж звернення до суду на стадії підготовчого судового засідання зі скаргою на постанову органу досудового розслідування про застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

З огляду на викладене вимоги скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 , на постанову Директора НАБУ про арешт майна ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

3.7.4. Щодо порядку проведення процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні.

У скаргах захисників обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 ставилась вимога щодо визнання незаконними рішень, дій та бездіяльності детективів, прокурора, які захист обумовлював порушенням процедури отримання та фіксації доказів під час здійснення ними досудового розслідування.

Позиція прокурора з приводу цих скарг зводилась до передчасності наведених захисниками у скаргах доводів, які можуть бути вирішені судом виключно в ході судового розгляду після безпосереднього дослідження доказів щодо яких захист має сумнів.

У ч. 1 ст. 303 КПК України визначений виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування до слідчого судді.

Згідно з ч. 2 цієї статті скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 цього Кодексу.

Аналіз положень ч. 2 ст. 303 КПК України свідчить про те, що ця норма не містить імперативної вимоги щодо обов'язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказує на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та дотримання правил, передбачених ст. 314-316 КПК України.

Водночас, ч. 4 ст. 291 КПК України визначено, що надання суду інших документів, окрім обвинувального акта з визначеними у цій же нормі додатками, до початку судового розгляду забороняється.

Враховуючи мету підготовчого судового засідання, на цій стадії суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку будь-яких доказів, тим паче тих, які можуть впливати на доведення винуватості або невинуватості особи. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному ст. 89,94 КПК України.

Ба більше, надання оцінки на стадії підготовчого провадження законності дій прокурорів чи детективів при проведенні певних слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій чи при винесенні відповідних процесуальних рішень під час досудового слідства, може бути витлумачене як форма упередженості щодо оцінки доказів, які мають значення для встановлення певних фактів та обставин, на предмет їхньої належності та допустимості.

Тому суд позбавлений можливості перевірити та оцінити доводи скарг захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , якими вони фактично ставлять під сумнів допустимість протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, обшуку за місцем проживання обвинуваченого, огляду транспортного засобу.

Те ж саме стосується скарг адвоката ОСОБА_9 на бездіяльність Генерального прокурора та дії детективів, прокурорів, щодо порушення порядку внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, позапроцесуального співробітництва осіб з метою провокації до вчинення злочину, а також долучення до матеріалів кримінального провадження та відкриття в порядку ст. 290 КПК України копій документів.

Оцінка доводів цих скарг передбачає вирішення питання про допустимість доказів, отриманих у межах цього кримінального провадження, яка може бути надана судом виключно в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, або під час судового розгляду у разі встановлення їх очевидної недопустимості.

Із урахуванням того, оцінка доводів зазначених скарг виходить за межі повноважень суду на стадії підготовчого провадження, у їх задоволенні належить також відмовити. Однак така відмова не позбавляє права стороною захисту ініціювати порушені у скаргах питання під час судового розгляду.

З урахуванням вимог ст.ст. 303, 314-316, 291 КПК України, мети підготовчого судового засідання, суд вважає за необхідне долучити зауваження на ухвали слідчих суддів до матеріалів справи та надати оцінку викладеним у них доводам під час судового розгляду у порядку ст.ст. 89, 94 КПК України.

3.8. Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії покладених на нього обов'язків.

Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та надають перелік обмежувальних заходів (обов'язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.

В силу ч. 7 цієї ж статті, такі обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк дії відповідних обов'язків лише у разі, якщо прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов'язків.

3.8.1. Встановлені судом обставини щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 40 260 000,00 грн та покладенням на підозрюваного таких обов'язків: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді або суду за кожним викликом вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; 2) не відлучатись без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду з Хмельницької області та м. Києва і Київської області з можливістю пересування між ними; 3) повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю (т. 2 а.с. 111-120).

На виконання вказаної ухвали 28.11.2023 ПП «АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004» була внесена застава за ОСОБА_4 у розмірі 40 260 000 грн, у зв'язку з чим його звільнено з-під варти і застосовано до нього альтеративний запобіжний захід у виді застави із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, про які зазначено вище.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.01.2024 скасовано обов'язок, покладений на ОСОБА_4 - носити електронний засіб контролю (т. 2 а.с. 128-131).

В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2024 продовжено строк дії обов'язків, що були визначені ухвалою слідчого судді від 28.11.2023 за виключенням обов'язку, виключеного ухвалою слідчого судді від 12.01.2024 (т. 2 а.с. 132-136).

Також, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.03.2024 поряд із продовженням строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені п.п. 2, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України викладено у такій редакції: не покидати територію України без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду; утриматися від спілкування з свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 з приводу обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 137-141).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.05.2024 ОСОБА_4 продовжено строк дії таких обов'язків на два місяці (т. 2 а.с. 144-147).

До закінчення дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 в порядку ст. 199 КПК України прокурор звернувся з клопотанням про продовження їх строку.

Вирішуючи питання про можливість продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09.05.2024, суд досліджує обставини, які можуть свідчити про те, що заявлені прокурором ризики не зменшилися та/або що з'явилися нові ризики.

При цьому, з огляду на стадію розгляду кримінального провадження, суд не буде вдаватись до оцінки обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

3.8.2. Щодо ризику переховування від суду.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 обвинувачується у здійсненні пропозиції службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду, та надання такої вигоди за вчинення службовими особами дій в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їм службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Зазначене кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості є тяжким злочином. Покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбачає позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Також, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до примітки до ст. 45 КК України, є корупційним кримінальним правопорушенням, що унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності, призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом чи звільнення від відбування покарання з випробуванням до цих правовідносин.

На переконання суду, суворість можливого покарання може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).

З цього слідує, що існування обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину саме по собі не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Встановлено, що ОСОБА_4 має 2 паспорти громадянина України для виїзду за кордон та 16 разів перетинав державний кордон України під час воєнного стану.

Крім того, та обставина, що ОСОБА_4 сплачує вартісні освітні послуги та отримує дивіденти у великих розмірах, у своїй сукупності свідчить про можливість обвинуваченого тривалий час проживати, як на території України, так і за її межами.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість доводів прокурора щодо існування вказаного ризику, оскільки з метою уникнення покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі доведення його винуватості, ОСОБА_4 має можливість тривалий час переховуватись від органів досудового розслідування та суду, як на території України, так і за її межами.

3.8.3. Щодо ризику впливу на свідків.

Під час оцінки цього ризику суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.

Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.

Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.

Зазначене у поєднанні із наявним у ОСОБА_4 статусом народного депутата та можливістю впливу на інших осіб шляхом використання набутих зв'язків серед державних, правоохоронних та інших органів, дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема на свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_21 , для зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на продовження існування вказаного ризику, суд також вважає необхідним встановлення ОСОБА_4 заборони спілкування зі вказаними свідками.

3.8.4. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що продовження існування цього ризику прокурором в клопотанні аргументовано тим, що станом на день розгляду вказаного клопотання триває призначена у кримінальному провадженні судова комп'ютерно-технічна експертиза мобільного терміналу (планшету), що належить ОСОБА_4 , тому, як вважає прокурор, у разі отримання нової інформації, яка має значення для цього кримінального провадження, обвинувачений може вжити заходів щодо знищення речей і документів, що підтверджують таку інформацію і про які наразі невідомо стороні обвинувачення.

В той же час, прокурором не конкретизовано, які саме відомості мають бути виявлені за результатами проведення вказаної експертизи, як і не зазначено яке вони мають значення для цього кримінального провадження, отже суд вважає, що стороною обвинувачення не було доведено існування вказаного ризику.

3.8.5. Висновки.

Стороною обвинувачення доведено збереження ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність продовження строку дії кореспондуючих цим ризикам обов'язків, передбачених у п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

За наведених підстав, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

3.9. Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії покладених на нього обов'язків.

Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та надають перелік обмежувальних заходів (обов'язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.

В силу ч. 7 цієї ж статті, такі обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк дії відповідних обов'язків лише у разі, якщо прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов'язків.

3.9.1. Встановлені судом обставини щодо обвинуваченого ОСОБА_8 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 до ОСОБА_8 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 12 078 000,00 грн та покладенням на підозрюваного таких обов'язків: 1) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; 2) не відлучатись з м. Хмельницького без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 та іншими особами з приводу повідомленої йому підозри, окрім своїх захисників; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

На виконання вказаної ухвали 24.11.2023 ТОВ «ДУБЕНСЬКИЙ КРАЙ» була внесена застава за ОСОБА_8 у розмірі 12 078 000 грн, у зв'язку з чим його звільнено з-під варти і застосовано до нього альтеративний запобіжний захід у виді застави із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, про які зазначено вище.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2024 строк дії таких обов'язків було продовжено, обов'язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України викладено у такій редакції: не відлучатися з м. Хмельницький та Хмельницького району Хмельницької області без дозволу детектива, прокурора або суду.

В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.03.2024 ці обов'язки, за виключенням обов'язків утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_4 та носити електронний засіб контролю, було продовжено до 14.05.2024 включно.

Востаннє, покладені на обвинуваченого обов'язки, були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суді від 09.05.2024, а обов'язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України викладено у такій редакції: не покидати територію України без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, завчасно повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю або суд про кожен виїзд за межі Хмельницької області.

До закінчення дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 в порядку ст. 199 КПК України прокурор звернувся з клопотанням про продовження їх строку.

Вирішуючи питання про можливість продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09.05.2024, суд досліджує обставини, які можуть свідчити про те, що заявлені прокурором ризики не зменшилися та/або що з'явилися нові ризики.

При цьому, з огляду на стадію розгляду кримінального провадження, суд не буде вдаватись до оцінки обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

3.9.2. Щодо ризику переховування від суду.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 обвинувачується у здійсненні пропозиції службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду, та надання такої вигоди за вчинення службовими особами дій в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їм службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Зазначене кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості є тяжким злочином. Покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбачає позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Також, інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, відповідно до примітки до ст. 45 КК України, є корупційним кримінальним правопорушенням, що унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності, призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом чи звільнення від відбування покарання з випробуванням до цих правовідносин.

На переконання суду, суворість можливого покарання може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).

З цього слідує, що існування обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину саме по собі не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Встановлено, що ОСОБА_8 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та під час воєнного стану двічі перетинав державний кордон України, де перебував від 12 до 27 днів, що свідчить про фінансову можливість обвинуваченого тривалий час проживати, як на території України, так і за її межами.

Однак, суд критично ставиться до твердження прокурора, що з огляду на місце реєстрації ОСОБА_8 на тимчасово окупованій території України, є ризик його виїзду на територію, яка тимчасово контролюється російською армією. На думку суду, реєстрація на тимчасово окупованій території України не може свідчити про намір обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки була здійснена до окупації військовими російської федерації цієї території.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість доводів прокурора щодо існування вказаного ризику, оскільки з метою уникнення покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі доведення його винуватості, ОСОБА_8 має можливість тривалий час переховуватись від органів досудового розслідування та суду, як на території України, так і за її межами.

3.9.3. Щодо ризику впливу на свідків.

Під час оцінки цього ризику суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.

Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.

Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.

Зазначене дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема на свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_21 , для зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на продовження існування вказаного ризику, суд також вважає необхідним встановлення ОСОБА_8 заборони спілкування зі вказаними свідками.

3.9.4. Висновки.

Стороною обвинувачення доведено збереження ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність продовження строку дії кореспондуючих цим ризикам обов'язків, передбачених у п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Поряд з цим, прокурором не було обґрунтовано потреби у продовженні покладеного на ОСОБА_8 обов'язку - завчасно повідомляти суд про кожен виїзд за межі Хмельницької області.

Суд не вбачає необхідності у продовженні такого обов'язку, вважає що дієвість запобіжного заходу та перешкоджання ризикам здатний забезпечити лише обов'язок не полишати територію України, тому клопотання прокурора у цій частині не підлягає задоволенню.

За наведених підстав, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

??. Висновки суду

4.1. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

4.2. Вирішивши питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду та встановивши відсутність обставин, які б унеможливили призначення цього кримінального провадження до судового розгляду, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду у зазначеному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 194, 199, 314 - 316, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000001415 від 25.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , які кожен окремо обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, на 08 год. 00 хв. 04.07.2024 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, Берестейський проспект, 41.

2. Судовий розгляд здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні.

Матеріали справи передати до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для збільшення кількісного складу суду шляхом повторного автоматизованого розподілу судової справи.

3. Доручити філії Державної установи «Центр пробації» в Хмельницькій області (адреса: 29007, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3) впродовж десяти робочих днів з дня отримання копії даної ухвали скласти та подати до суду досудову доповідь щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

4. Здійснювати судовий розгляд за участі прокурора, обвинувачених, їх захисників та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

5. Скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_12 , яка полягала у непроведенні комплексної фоноскопічної та комп'ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні, ? задовольнити.

У задоволенні скарг захисника обвинуваченого ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 на:

- дії детектива НАБУ ОСОБА_12 щодо долучення до матеріалів кримінального провадження та відкриття в порядку ст. 290 КПК України копій ухвал, якими надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в межах кримінальних проваджень № 42023000000000292 та № 42023000000001295 та відповідних копій протоколів з додатками до них;

- дії детективів НАБУ під час затримання ОСОБА_8 , які призвели до порушення його права на захист;

- дії детективів НАБУ під час проведення 21.11.2023 обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 ;

- дії детектива НАБУ ОСОБА_13 , які полягають у несвоєчасному повідомленні Національного агентства з питань запобігання корупції про здійснення досудового розслідування кримінального провадження за участі викривачів;

- дії детективів НАБУ та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо залучення ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту;

- бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_16 щодо несвоєчасного та неповного внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України народним депутатом України ОСОБА_4 та директором АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» ОСОБА_8 до ЄРДР, ? відмовити.

У задоволенні скарг захисника обвинуваченого ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_10 на:

- рішення прокурора САП ОСОБА_17 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 31.08.2023 та від 31.10.2023;

- дії детектива НАБУ ОСОБА_12 під час фіксування ходу та результатів здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо- та відеоконтролю особи;

- дії детектива НАБ України ОСОБА_12 під час проведення та фіксації ходу результатів негласних слідчих (розшукових) дій ? контролю за вчиненням злочину.(відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 протоколи про результати …);

- дії детектива НАБУ ОСОБА_12 під час огляду матеріальних носіїв інформації № 776, 777, 801, отриманих в ході проведених негласних слідчих (розшукових) дій ? контролю за вчиненням злочину;

- дії детектива НАБУ ОСОБА_12 під час огляду автомобіля «BMW» від 02.11.2023;

- дії детектива НАБУ ОСОБА_12 під час фіксування ходу та результатів здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем та установлення місця знаходження радіоелектронного засобу;

- дії детективів НАБУ ОСОБА_12 та ОСОБА_18 під час фіксування у протоколах від 27.10.2023 та 07.11.2023 ходу та результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме спостереження за особою;

- дії детектива НАБУ ОСОБА_12 під час проведення та фіксації ходу, результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій ? контролю за вчиненням злочину у цьому кримінальному провадженні, ? відмовити.

У задоволенні скарг захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 на:

- постанови прокурора САП ОСОБА_17 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 31.08.2023 та від 31.10.2023.

- рішення детектива НАБУ від 25.08.2023 про залучення ОСОБА_15 та ОСОБА_14 до конфіденційного співробітництва;

- рішення Генерального прокурора від 25.08.2023 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження;

- постанову директора НАБУ від 21.11.2023 про арешт майна;

- бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає у неповідомленні НАЗК про здійснення досудового розслідування кримінального провадження за участі ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , ? відмовити.

6. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме:

- прибувати до прокурора та суду за кожним викликом та вимогою;

- не покидати територію України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 з приводу обставин викладених у обвинувальному акті;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинуваченого ОСОБА_4 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , до 25.08.2024 включно.

7. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , а саме:

- прибувати до прокурора та суду за кожним викликом та вимогою;

- не залишати територію України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

В іншій частині клопотання прокурора відмовити.

Обвинуваченого ОСОБА_8 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , до 25.08.2024 включно.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1