26 червня 2024 року
Справа № 706/242/24
Провадження № 22-ц/821/922/24
Категорія: 304000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л.І.,
суддів: Новікова О.М., Карпенко О.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 20 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «Споживчий центр» 26.02.2024 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 10.01.2022-100004286 від 10.01.2022 у розмірі 12 720 грн., а також судовий збір у розмірі 2 422 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на такі обставини.
Між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10.01.2022 було укладено кредитний договір (оферти) № 10.01.2022-100004286. Відповідно до умов договору позичальниці надано кредит в розмірі 6000 грн., строком на 42 дні. Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Згідно п. 1.1. договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 1.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Пунктом 2.3. встановлено, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. Згідно п. 2.4. договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу. Відповідно до п. 4.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству Україні і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Відповідно до договору від 10.01.2022 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 6 000 грн. строком на 42 дні, ОСОБА_1 10.01.2022 отримано кредитні кошти у розмірі 6 000 грн. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на день подачі позову, утворилась заборгованість у розмірі 12 720 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000 грн. та по процентам в розмірі 6 720 грн. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 20 березня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 «А», код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 «А», код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором № 10.01.2022-100004286 від 10.01.2022 року у розмірі 11 040 (одинадцять тисяч сорок) грн.
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 40 коп.
Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, то з неї на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 10.01.2022-100004286 від 10.01.2022 в розмірі 11 040 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду 1 інстанції обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду 1 інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» мотивована тим, що судом 1 інстанції не досліджено та не враховано довідку-рахунок про стан заборгованості за кредитним договором №10.01.2022-100004286 від 10.01.2022, що є доказом загальної заборгованості по кредитному договору та, зокрема, заборгованості по процентам.
Вказує, що судом 1 інстанції під час винесення рішення довідку-розрахунок визнано необґрунтованою, оскільки вона не містить достатньої інформації щодо підстав нарахування процентів за користування кредитними коштами. Однак, інформація щодо підстав нарахування процентів за користування кредитними коштами міститься безпосередньо в кредитному договорі.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
22 квітня 2024 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 20 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Василенко Л.І., судді Бородійчука В.Г., Карпенко О.В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Василенко Л.І., судді Новіков О.М., Карпенко О.В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10 червня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи в судове засідання.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом 1 інстанції встановлено, що 10.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10.01.2022-100004286.
Відповідно до умов договору позичальниці надано кредит в розмірі 6 000 грн., строком на 42 дні.
Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Згідно п. 1.1. договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.
Пунктом 2.3. встановлено, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Згідно п. 2.4. договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 4.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству Україні і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни:
а) повернення кредиту, сплата процентів - до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти;
б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до договору від 10.01.2022 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано відповідачці ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000 грн.
В свою чергу відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції відповідає.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, постанова Верховного Суду від 06.11.2019 р. у справі № 359/2703/15ц).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 1 інстанції, що 10.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10.01.2022-100004286.
Відповідно до умов договору позичальниці надано кредит в розмірі 6 000 грн., строком на 42 дні.
Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Згідно п. 1.1. договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.
Пунктом 2.3. встановлено, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Згідно п. 2.4. договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 4.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству Україні і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни:
а) повернення кредиту, сплата процентів - до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти;
б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до договору від 10.01.2022 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано відповідачці ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000 грн.
В свою чергу відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини у справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.
Таким чином, суд 1 інстанції вірно дійшов висновку, що строк, на який надавався кредит 42 дні. У цей строк відповідачка ОСОБА_1 зобов'язана була повернути ТОВ «Споживчий центр» грошові кошти в сумі 6 000 грн. Оскільки відповідачка ОСОБА_1 не виконала зобов'язання щодо повернення кредиту, то з неї на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» необхідно стягнути заборгованість за основним боргом у розмірі 6 000 грн.
Також, суд 1 інстанції вірно вказав, що розмір одержання процентів встановлений договором: ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ»; ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Строк кредитування 42 дні. Отже, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути проценти за 42 дні користування кредитом, які відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту становлять суму у розмірі 5 040 грн.
Таким чином, суд 1 інстанції вірно дійшов висновку, що оскільки позивач просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 проценти за користування кредитом у сумі 6 720 грн., тому вказана вимога судом задовольняється частково.
Отже, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, то суд 1 інстанції вірно дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором № 10.01.2022-100004286 від 10.01.2022 в розмірі 11 040 грн.
Такі висновки суду 1 інстанції ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом 1 інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Крім того, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» залишити без задоволення.
Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 20 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови виготовлено 26 червня 2024 року.
Головуючий: Л.І. Василенко
Судді: О.М. Новіков
О.В. Карпенко