про закриття апеляційного провадження
27 червня 2024 року
м. Рівне
Справа № 2-1376/08
Провадження № 22-ц/4815/72/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Ковальчук Н.М.,Шимківа С.С.,
секретар судового засідання: Мороз А.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , правонаступник ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3
відповідач - Дерманська Друга сільська рада Здолбунівського району Рівненської області
особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_4
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу
особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_4 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 листопада 2008 року, ухваленого у складі судді Калюжного А.Є., у справі № 2-1376/08,
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дерманської Другої сільської ради Здолбунівського району про визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що його матері ОСОБА_5 належала земельна частка /пай/ розміром -2,15 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Дерманської Другої сільської ради. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача померла. Після її смерті спадщину прийняв батько позивача ОСОБА_6 , шляхом вступу в фактичне володіння та розпорядження спадковим майном, але не встиг оформити даний факт документально. Поряд з тим, батькові позивача на праві власності також належав житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та власна земельна частка /пай/ розміром -2,15 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Дерманської Другої сільської ради. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Однак, реалізувати своє право на спадщину позивач не може, так як відсутній належний правовстановлюючий документ на спадкове майно.
Стверджує, що спадкоємцем за законом є він. Спадщина прийнята своєчасно шляхом вступу в фактичне володіння та розпорядження спадковим майном.
Просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 та на дві земельні частки /паї/ розміром -2,15 в умовних кадастрових гектарах кожна, що розташовані на території Дерманської Другої сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6 : земельні частки /паї/ розміром по 2,15 в умовних кадастрових гектарах кожна, цю розташовані на території Дерманської Другої сільської ради Здолбунівського район Рівненської області: сертифікат на право на земельну ділянку /пай/ серії РВ №0074700 на ім'я ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сертифікат на право на земельну частку /пай/ серії РВ.№0074703 на ім'я ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Рішення мотивовано тим, що оскільки відсутній належний правовстановлюючий документ на спадкове майно позивач не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, що відкрилась після смерті батьків , а тому позов підлягає до задоволення.
В апеляційній скарзі особа, яка не брала участь у справі ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судовим рішенням вирішено питання про права та інтереси її батька, оскільки її батько був зареєстрований у спадковому будинку, а тому був спадкоємцем першої черги після смерті його батьків нарівні із позивачем. Про наявність судового рішення йому стало відомо у червні 2023 року після смерті ОСОБА_1 (позивача).
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 07 травня 2024 року залучено до участі у справі як правонаступника позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційне провадження підлягає закриттю з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду таким вимогам відповідає.
Встановлено, що після смерті у лютому 2008 року ОСОБА_6 відкрилась спадщина на житловий будинок та земельні ділянки (паї), які належали на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Спадкоємцями першої черги були ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .
28 травня 2008 року ОСОБА_1 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька. У зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно він не зміг реалізувати своє право на спадщину, просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно, оскільки він є єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину.
Відповідно до довідки Дерманської Друга сільська рада Здолбунівського району Рівненської області №788 від 04.11.2008 року ОСОБА_6 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав один, на протязі шести місяців з дня його смерті у спадковому будинку ніхто не проживав.(а.с.12)
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і ґрунтуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
У частині першій статті 352 ЦПК України закріплено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
З огляду на викладене, особа, яка не брала участі у справі, має право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення, яке безпосередньо встановлює, змінює або припиняє її права та обов'язки, тобто завдає їй шкоди, що виявляється у несприятливих для особи наслідках.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв'язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов'язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв'язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.
Верховний Суд зазначає, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 04 листопада 2019 року в справі № 542/401/18 (провадження № 61-15078св19), від 10 вересня 2020 року в справі № 757/66808/19 (провадження № 61-10846св20), від 17 червня 2021 року в справі № 626/2547/19 (провадження № 61-18621св20).
У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою та обґрунтовуючи свою позицію щодо вирішення судом першої інстанції питання про порушення її прав, як спадкоємця свого батька ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , та який є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_6 . Однак суд, не залучив його до участі у справі та вирішив питання про його права.
У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (постанови Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 175/1941/16-ц, від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18, від 06 жовтня 2021 року у справі № 234/17030/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 759/19779/18).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заяву про прийняття спадщини у 2008 році до нотаріальної контори ОСОБА_9 у шестимісячний строк не подавав, зі спадкодавцем (батьком) на час відкриття спадщини не проживав, а відтак є таким, що спадщину шляхом постійного проживання він не прийняв, а тому рішення першої інстанції не стосується прав апелянта і вона не мала права на його апеляційне оскарження.
Будь-яких належних та достатніх доказів про прийняття спадщини ОСОБА_9 після смерті ОСОБА_6 у 2008 році заявник суду не подала і судом таких доказів не здобуто.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням по суті спору та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що можуть бути підставою для скасування постановленого у справі судового рішення.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що ухваленим у справі рішенням порушенні права та інтереси - ОСОБА_4 з приводу чого апеляційне провадження підлягає закриттю відповідно до положень ст.362 ч.1 п.3 ЦПК України.
З огляду на те, що судом апеляційної інстанції рішення не змінюється та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат (ст.141 ч.13 ЦПК України), понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанціях, відсутні.
Керуючись ст. ст. 352, 362, 367, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_4 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 листопада 2008 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дерманської Другої сільської ради Здолбунівського району про визнання права власності на спадкове майно закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 27 червня 2024 року
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.