Справа № 752/17361/23 Номер провадження 11-кп/814/1651/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
25 червня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава судове провадження за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтава від 14 травня 2024 року,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури про заміну невідбутої частини покарання у виді арешту на покарання у виді обмеження волі відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, маючого професійну освіту, раніше судимого:
-29.03.2018 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України до покарання призначеного з урахуванням положень ч.1 ст.70, ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією майна, звільненого 16.06.2020 з ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)» за відбуттям строку покарання;
засудженого вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 28.08.2023 за ч.1 ст.309 КК України до п'яти місяців арешту. Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання, після набрання вироком законної сили.
Таке рішення місцевий суд мотивував тим, що прокурор просить замінити невідбуту частину покарання у виді арешту на обмеження волі та при цьому не обгрунтовує чому саме таке покарання він просить застосувати, а не інші види покарань, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що клопотання є передчасним і таким, що не підлягає задоволенню.
З рішенням не погодився прокурор ОСОБА_7 та подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Октябрського районного суду м.Полтава від 14 травня 2024 року скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судовий розгляд в місцевому суді було проведено за відсутності всіх учасників, які не були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, а отже, судом не було вжито належних заходів для повідомлення осіб, які беруть участь в судовому провадженні та позбавлено можливості прокурора надати пояснення в судовому засіданні та обгрунтувати подане клопотання.
В судове засідання ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду не з'явився, про причини неявки суду не повідомляв.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, перевірила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п. 23 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» КК України, через зміни до ст. 60 КК України, засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінюють невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до ст. 72 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що 12.04.2024 до Октябрського районного суду м.Полтави надійшло клопотання прокурора ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання у вигляді арешту на обмеження волі відносно ОСОБА_8 .
Вище зазначене клопотання мотивовано тим, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 28.08.2023 р. ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до п'яти місяців арешту. Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання, після набрання вироком законної сили.
Розпорядження про виконання вироку Голосіївського районногосуду м.Києва від 28.08.2023 року (справа№752/17361/23, провадження у справі №1-кп/7/2012/23), що набрав законної сили надійшло 14.03.2024 до ВКП Полтавського РУПГУНП у Полтавській області.
20.03.2024 року до ВКП Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області відділу превенції Полтавського РУП ГУНП в Полтавської області за вих.№4630/115/101-4 від 20.03.2024 року надійшло повідомлення, в якому було зазначено, що з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_8 працівниками ДОП Полтавського РУП ГУНІ у Полтавській області було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , де останнього за вказаною адресою не було, при спілкуванні сусіди повідомили, що останнім часом ОСОБА_8 не бачили.
З метою розшуку засудженого ОСОБА_8 , який ухиляється від виконання вироку, заведено оперативно-розшукову справу №14/24 від 30.03.2024 та оголошено в державний розшук. На даний час місцезнаходження ОСОБА_8 не встановлено.
28.03.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23.08.2023 року, яким внесено зміни до статті 60 КК України, розділу II «Прикінцеві та перехідні положення2» доповнено п.23 зазначеного Закону та замінено невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 КК України, а також внесено зміни до ч.2, ч.9 ст.11 КВК України слова «арештні доми» виключено.
Ухвалою від 14.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, статтею 539 КПК України передбачено порядок розгляду питань, пов'язаних із виконанням вироку, зокрема, ч. 5 зазначеної статті передбачає, що у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Як слідує з матеріалів провадження та оскаржуваної ухвали суду, судом першої інстанції, всупереч зазначеним вимогам закону, було розглянуто клопотання прокурора ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання у виді арешту на покарання у виді обмеження волі стосовно засудженого ОСОБА_8 , за відсутності учасників, які не були належним чином повідомлені про дату та час розгляду провадження.
Так, відповідно до вимог ст. 134 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою. Особа викликається до слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Згідно зі ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Усупереч вказаним вимогам в матеріалах провадження відсутні докази здійснення належного виклику в судове засідання учасників, а тому судом необґрунтовано було розглянуто клопотання прокурора за відсутності засудженого та прокурора, які належним чином не були повідомлені про судовий розгляд.
Твердження суду про неможливість повідомлення засудженого ОСОБА_8 про дату, час та місце судового розгляду, в зв'язку з тим, що останній перебуває у розшуку не заслуговують на увагу.
Таким чином, судом першої інстанції порушено вимоги ч. 2 ст. 318, ст. 324, ч. 5 ст. 539 КПК України, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та є підставою для скасування судового рішення, про що правильно вказано прокурором в апеляційній скарзі.
Доводи судді, що прокурор просить замінити невідбуту частину покарання у виді арешту на обмеження волі та при цьому не обгрунтовує чому саме таке покарання просить застосувати, а не інші види покарань, передбачені ч.1 ст.309 КК України, не входить до компетенції суду.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, тому її слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Частиною 1 ст. 412 КПК України встановлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 3 та п.4 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи ст. 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою, а також, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 415 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу.
Враховуючи те, що судовий розгляд клопотання про заміну невідбутої частини покарання у виді арешту на покарання у виді обмеження волі стосовно засудженого ОСОБА_8 у суді першої інстанції здійснювався з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтава від 14 травня 2024 року - скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4