Справа № 752/8855/24
Провадження №: 3/752/4152/24
14.06.2024 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - не встановлено
11.04.2024 о 01:55 у м. Києві повул. Саксаганського, 28, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 та не виконав вимогу поліцейського про зупинку, подану за допомогою увімкненого проблискового маячка червоного кольору та спеціального звукового сигналу.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.4 та п.п. "б" п. 8.9 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі по тексту - КУпАП).
Так, відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Підпунктом "б" п. 8.9. Правил дорожнього руху встановлено, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Згідно з ч. 1 ст. 122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Подія та склад адміністративного правопорушення доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де містяться:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 854683 від 11.04.2024 (надалі по тексту - протокол), складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;
- відеозаписи з нагрудної камери працівника Управління патрульної поліції у м. Києві, що вміщені на компакт-диски для лазерних систем зчитування.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу, особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта громадянина України, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Варто зазначити, що даний протокол ОСОБА_1 підписав без зауважень щодо порядку та змісту його оформлення.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини своєї неявки суд не сповістив, хоча до суду викликався повісткою. При цьому він був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи завчасно, зокрема і шляхом sms-інформування та доведення до його відома змісту повістки про виклик до суду в телефонному режимі, про що уповноваженою особою складено телефонограму та одночасно було роз'яснено наслідки неявки до суду.
Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи він суду не пред'являв. Інформація про призначення до розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
На переконання суду (судді) після складання протоколу про адміністративне правопорушення 11.04.2024 ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про передачу матеріалів справи до суду, про її призначення до розгляду, стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за ст. 34, 35 КУпАП України не встановлено.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, а також маючи на меті виховання ОСОБА_1 як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ч. 1 ст. 122-2 КУпАП з урахуванням загальних правил накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 9 (дев'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024).
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 122-2, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді виді штрафу в розмірі 9 (дев'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) грн у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко