Справа №333/9021/23
Номер провадження 2/710/254/24
про залишення без розгляду
27.06.2024 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Побережної Н.П.,
секретаря судового засідання - Гегельської І.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ КБ «Приватбанк» про повернення безпідставно набутого майна (коштів),
28.03.2024 до Шполянського районного суду Черкаської області за підсудністю надійшла дана заява. Предмет позову: стягнути грошові кошти. Підставою подачі позову вказано, що відповідач безпідставно отримав кошти.
Ухвалою до Шполянського районного суду Черкаської області від 01.04.2024 було відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання на 29.04.2024 о 11 годині.
Позивач до суду не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причин неявки не повідомив, заяв та клопотань не подавала.
Відповідач у суд не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки не повідомив, заяв та клопотань не подавав.
Представник третьої особи до суду не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки не повідомив, заяв та клопотань не подавав.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд розглянувши матеріали цивільної справи, зазначає наступне.
Позивач про підготовче судове засідання на 29.04.2024 о 11 годині був повідомлений за допомогою СМС повідомлення за номером телефона вказаним у позові, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення від 03.04.2024 (а.с.60).
Судом було відкладено підготовче засідання в зв'язку з неявкою позивача та інших учасників на 29.05.2024 о 13 годині та направлено учасникам судові повістки.
Позивач отримала судову повістку 10.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення за формою Ф.119 «Укрпошти», штрихкодовий ідентифікатор відправлення 0600263896529. (а.с.100).
Судом було відкладено підготовче засідання з неявкою позивача та інших учасників на 27.06.2024 о 11 годині та направлено учасникам судові повістки.
Позивач отримала судову повістку 10.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення за формою Ф.119 «Укрпошти», штрихкодовий ідентифікатор відправлення 0600269157302. (а.с.100).
27.06.2024 року позивач в судове засідання не з'явилася, причини неявки до суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність не надала.
Згідно з ч. 1 ст.44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Вимогами ч.5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у справі №465/205/17 від 22.09.2021 виснував, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи. При цьому процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Подібні правові висновки містять у постанові Верховного Суду у справі №558/9/18 від 11.03.2021 року.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
Суд визнає, що позивач повторно не з'явилася до суду, чим зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання, належним чином повідомленого позивача, без поважних причин.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини, також, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ураховуючи викладене, суд залишає позовну заяву без розгляду, в свою чергу це не суперечить вимогам закону і не позбавляє особу, заяву якої повертається, звернутися до суду повторно.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.44, 128, 131, 223, ст.257 261, 272, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ КБ «Приватбанк» про повернення безпідставно набутого майна (коштів) - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, згідно з яким особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н. П. Побережна