Справа № 301/1971/24
2/301/831/24
"27" червня 2024 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Довжанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з позовом до Довжанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача - ОСОБА_2 , не залишивши заповіту. Спадкоємців першої черги за ОСОБА_2 не має. Спадкоємцем другої черги за ОСОБА_2 була б її сестра - ОСОБА_3 - бабка позивача, однак, вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дочка спадкоємця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - мати позивача також померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином єдиним спадкоємцем другої черги за правом представлення є позивач ОСОБА_1 . Позивач спадщину прийняв, оскільки на день відкриття спадщини фактично проживав разом із спадкодавцем. До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцеві. Позивач не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок, оскільки житловий будинок не зареєстрований та відсутній правовстановлюючий документ на нього. Просила визнати за собою право власності на спадкове майно.
Ухвалою Іршавського райсуду від 31.05.2024 року відкрито провадження у справі та справу призначено на підготовче засідання.
Ухвалою Іршавського райсуду від 20.06.2024 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити та розглянути справу по суті без його участі (а.с.30).
Відповідач - представник Довжанської сільської ради у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав заяву, в якій просив розглянути справу по суті без його участі, відзиву та заперечень на позов не подав (а.с.24).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивачка посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , не зареєстрований (а.с. 42).
Згідно довідки виконкому Довжанської сільради №954 від 29.11.2023 року, згідно рішення виконкому Довжанської сільради від 30.09.1995 року, АДРЕСА_2 (а.с.15).
Згідно виписки з погосподарської книги Довжавської сільради за 2011-2015 роки, власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14). Житловий будинок збудований у 1978 році на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.31-36). Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки від 20.06.2024 року, вартість житлового будинку становить 109223 грн. (а.с.39).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.11.2023 року (а.с.5). Заповіту ОСОБА_2 не залишала.
Згідно ст. 1258 ЦК УКраїни, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Спадкоємців першої черги за ОСОБА_2 не має.
Згідно ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини
Згідно ст. 1262 ЦК України, спадкоємцем другої черги за ОСОБА_2 була б її рідна сестра - ОСОБА_6 - бабка позивача, однак, вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6,10,11). Дочка спадкоємця другої черги ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - мати позивача померла ще ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7,9,12,13). Таким чином єдиним спадкоємцем другої черги за правом представлення є позивач ОСОБА_1 (а.с.38).
Позивач прийняв спадщину, оскільки на день відкриття спадщини фактично проживав разом із спадкодавцем.
До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцеві.
Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину за ОСОБА_2 спадкоємець не оформляв. Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Дана позиція суду відповідає висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року по справі №609/1231/19.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на житловий будинок, оскільки такий не зареєстровано в державному реєстрі прав на нерухоме майна та відсутні правовстановлюючі документи на нього.
Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.
За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідач Довжанська сільська рада Хустського району (раніше Іршавського району), на території якої розташоване нерухоме майно, заперечень проти позову не подала.
Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Оскільки згідно погосподарської книги села власником житлового будинку була ОСОБА_2 - двоюрідна тітка позивача, спадкоємцем якої є позивач, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 328, 392, 1218, 1225, 1262, 1266 ч.1, 1268 ч.3 ЦК України, ст. 12, 13, 263-264 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 27 червня 2024 року.
Головуюча: М. О. Пітерських