Справа № 697/1304/24
Провадження № 2-о/697/74/2024
про залишення заяви без руху
27 червня 2024 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин братів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин братів, в якій просить встановити родинні відносини між ним та старшим братом по матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту родинних відносин, суддею враховано, що дана заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, суддею встановлено недоліки, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення заяви без руху з таких підстав.
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що […] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Важливою є вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
Як зазначає ОСОБА_1 у своїй заяві, що звернення до органів РАГС, а саме: до виконавчого комітету Таганчанської сільської ради Канівського району Черкаської області («Таганчанський Виконком») або до Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства (м.Київ) юстиції щодо отримання дублікатів свідоцтва про народження та свідоцтв про укладання шлюбів матері не дало результату, оскільки він, як окремий громадянин, не управнений ані законом, ані довіреністю збирати про неї особисті дані, дублікати свідоцтв та довідки.
Проте, до матеріалів заяви не надає доказів про звернення до цих органів.
Крім того, заявник не зазначає мету встановлення факту, при тому, що така мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. Також не надано доказів, що від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав.
Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:
- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки;
- якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Положеннями ч. 4 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.
Заявником ОСОБА_1 в поданій заяві не зазначено заінтересованих осіб.
При цьому, із заяви ОСОБА_1 не конкретизовано, в яких державних органах заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту, що унеможливлює встановити дійсну мету встановлення факту, а також унеможливлює встановлення належного кола заінтересованих осіб у справі.
Відтак, заявником не зазначені належні заінтересовані особи.
Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією заявою та призначити її до судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
При вирішенні питання про залишення заяви без руху враховується, практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі De Geouffre de la Pradelle проти Франції , №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 року) де зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Звертається увага заявника і на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно залишити без руху, та надати заявнику строк для усунення зазначених вище недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин братів - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, наведених в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку неусунення недоліків у визначений судом термін, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б . К . Скирда