Справа № 567/806/24
Провадження №3/567/544/24
27 червня 2024 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання : АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 21.07.2020 року,
за ч.5 ст.126 КУпАП, -
встановив :
20.04.2024 року о 12 год. 40 хв. ОСОБА_1 в с.Вишеньки по вул.Лесі Українки, 70 Рівненської області повторно протягом року керував транспортним засобом - мопедом марки «Viper VP50A», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, так як не отримав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 "а" ПДР України та ст.15 Закону України "Про дорожній рух".
ОСОБА_1 в судові засідання 23.05.2024, 13.06.2024 та 27.06.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом направлення судових повісток за місцем проживання та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду, розміщеного на сайті Острозького районного суду Рівненської області. Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті правопорушення, вчинення якого ставиться ОСОБА_1 у провину, від нього до суду не надходило.
Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП не є обов'язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд виходив з наступного.
ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. ОСОБА_1 не скористався правом викласти свої доводи або письмові заперечення та надати свої докази на спростування обставин правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину, заходів для особистої явки або явки обраного ним захисника з метою участі у судовому засіданні не вживав.
Окрім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги завдання КУпАП та з урахуванням невідворотності покарання за винні дії, доведені у встановленому законом порядку, суд приходить до переконання, що за відсутності в матеріалах справи будь-яких доводів ОСОБА_1 на заперечення обставин, викладених у складеному відносно нього протоколі, та з урахуванням необов'язкової його участі при розгляді даної справи, суд не вбачає порушення його прав у разі розгляду справи у його відсутності.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, за наведених вище обставин, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виходить з наступного.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В силу ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених другою-четвертою частинами цієї статті, тобто для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.5 ст.126 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, повторно протягом року вчинила порушення, передбачене частинами другою-четвертою ст.126 КУпАП.
Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться наявністю постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без права керування (ч.2 ст.126 КУпАП), за яке протягом одного року її вже було піддано адміністративному стягненню. При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №584089 від 20.04.2024р. та іншими матеріалами справи.
В обґрунтування доведеності інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 584089 від 20.04.2024 долучено, зокрема, довідку ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 23.04.2024 та відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського.
З дослідженого судом відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського встановлено, що 20.04.2024 року в с.Вишеньки було зупинено ОСОБА_1 , який керував мопедом марки «Viper VP50A», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за порушення ПДР - керування транспортним засобом без мотошолома. Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 не мав права керування таким транспортним засобом, так як не отримував посвідчення водія відповідної категорії. При цьому ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими не заперечував факту керування транспортним засобом.
Окрім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у день та час, вказаний у складеному відносно нього протоколі від 20.04.2024 року підтверджується також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1956689 від 20.04.2024 р. (відомості про оскарження якої відсутні в матеріалах справи), згідно якої останнього притягнуто до відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
Водночас з довідки ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 23.04.2024р. та відомостей з Інформаційного порталу Національної поліції вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема за ч.2 ст.126 КУпАП.
На підтвердження факту притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП до протоколу додано копію електронної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8131988 від 13.11.2023 року, однак у зазначеній постанові відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом такої постанови, а також відсутній підпис ОСОБА_1 на підтвердження отримання її копії. Вищевказану копію електронної постанови роздруковано з бази даних «Армор».
Водночас, з наданої на запит суду копії постанови серії ЕАТ №8131988 від 13.11.2023 року вбачається, що така постанова виносилась 13.11.2023 року відносно ОСОБА_1 та у графі «Копію постанови мною отримано. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності» виконано підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності, що вказує на те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з даною постановою та отримав її копію. Відомості про оскарження зазначеної постанови в матеріалах справи відсутні та ОСОБА_1 таких доказів суду не надав. Згідно довідки ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 23.04.2024р. ОСОБА_1 20.11.2023 р. було сплачено штраф в розмірі 3400 грн. згідно вищевказаної постанови.
Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п.2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 посвідчення водія категорії А, А1 на право керування мотоциклом/мопедом не отримував. 13.11.2023р. він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, та після цього повторно протягом року керував мопедом марки «Viper VP50A», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Отже, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
При вирішенні питання щодо можливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд звертає увагу на наступне.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. Особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та може бути спричинена відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність порушення ПДР в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення (постанова ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20).
Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушень, ступінь його суспільної небезпеки. Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, за віком та станом здоров'я є працездатним, а томусуд вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення згідно санкції ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки останній ОСОБА_1 на праві власності не належить, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також відповідати характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, ст.40-1, ч.5 ст.126, ст.ст.221, 276, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.