Справа № 545/1081/24
Провадження № 2/545/1109/24
26.06.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Потетія А.Г.,
при секретарі Мамишевій А.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу,-
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , про стягнення боргу. Посилаючись, на те що, 18.05.2023 відповідачем ОСОБА_2 від позивача ОСОБА_1 , було отримано у позику грошові кошти в сумі 8 000 грн. На підтвердження факту укладання договору позики та отримання коштів відповідачем було надано власноруч написану розписку, в якій було зазначено строк повернення позики - 18.06.2023. Станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач свої зобов'язання не виконав, отримані у позику кошти не повернув. Оскільки, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за розпискою не виконав, кошти не повернув, позивач вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, попередньо надавши заяву про розгляд справи без їх участі, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.
Тому, суд вважає за можливе розгляд даної справи по суті у відсутності відповідача по наявним матеріалам справи в заочному порядку відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України.
Суд вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 18.05.2023 відповідачем ОСОБА_2 від позивача ОСОБА_1 , було отримано у позику грошові кошти в сумі 8 000 грн.
На підтвердження факту укладання договору позики та отримання коштів відповідачем було надано власноруч написану розписку, в якій було зазначено строк повернення позики - 18.06.2023.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим. Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості. Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Отже, розписка про отримання в борг грошових коштів за своєю суттю є письмовим документом, який видається боржником кредитору, підтверджуючи як укладення договору, так і його умови, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Факт передачі Позивачем та, відповідно, отримання Відповідачем в позику грошових коштів готівкою в сумі 8 000 грн. підтверджується письмовим документом - розпискою від 18.05.2023, виданою (написаною власноручно) Відповідачем.
Таким чином, юридична природа і характер правовідносин, які склалися між сторонами, з огляду на викладене вище, свідчать, що між Позивачем та Відповідачем 18 травня 2023 року був укладений саме договір позики. Складаючи вказану розписку і підписуючи її, Відповідач тим самим взяв на себе зобов'язання повернути кошти.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник обов'язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданого позивачем Розрахунку заборгованості, загальна сума до стягнення становить 8 270,31 грн., яка включає: 8 000,00 грн. - суми боргу; 94,87 грн. - інфляційного збільшення; 175,44 грн. штрафних санкцій.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно наданої позивачем розписки вбачається, що ОСОБА_2 особисто написав вказану розписку і даний факт не оспорюється відповідачем. У вказаній розписці чітко вказана сума позики засвідчено особистим підписом. Дані розписки, які є правочином, не визнані недійсними у встановленому законом порядку, даних про її оспорювання у судовому порядку до суду сторонами не надано.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає вимоги ОСОБА_1 законними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу в розмірі 8 000,00грн., сума інфляційного збільшення боргу в розмірі 94,87 грн. та 3% річних від суми боргу в розмірі 175,44грн., як заявляє позивач.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи обґрунтованість позову, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача .
На підставі ст. ст. 526, 629, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) суму заборгованості за договором позики у розмірі 8 000 грн., суму інфляційного збільшення боргу у розмірі 94,87 грн.; 3% річних від суми боргу у розмірі 175,44 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн. а всього стягнути: 9 481,51 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: А. Г. Потетій