Дата документу 27.06.2024Справа № 554/6601/24
Провадження № 1-кс/554/7014/2024
27 червня 2024 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України,-
Заявник ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України, в якій просить поновити пропущений строк на оскарження постанови від 19.05.2024 року; скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілим від 19.05.2024 року слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 ; зобов'язати вчинити певну дію, а саме: зобов'язати слідчого ДБР О.Ворону вручити їй пам'ятку про процесуальні права та обов'язки, як потерпілому в кримінальному провадженні №62924170010000215 від 29.04.2024 року.
В обґрунтування скарги заявник вказала, що в провадженні слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження №62924170010000215 від 29.04.2024 року, внесене до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
В зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_3 слідчому першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Прлтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_5 було заявлено клопотання, в якому вона просила визнати її потерпілою, надіслати та вручити пам'ятку потерпілого. За результатами розгляду її клопотання слідчим ОСОБА_6 було винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим від 19.05.2024 року.
Заявник вважає себе потерпілою в даному кримінальному провадженні. Вказала на те, що категорично не погоджується з постановою слідчого від 19.05.2024 року. Вважає логіку слідчого щодо визнання особи потерпілою абсурдною. Суб'єктом вказаного правопорушення є слідчий ОСОБА_7 , який не виконує рішення суду на її користь. Суб'єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисних діях слідчого ОСОБА_7 , спрямованих на невиконання рішення суду, що захищає її процесуальні права, бо слідчий не міг не знати про таке судове рішення, оскільки він сам був відповідачем в суді та дане рішення було публічно оголошено і офіційно доведено до слідчого ОСОБА_7 Очевидним є також і причинний зв'язок між діями слідчого ОСОБА_7 , які виразились у невиконанні рішення суду та шкодою (моральною шкодою), що заподіяна їй невиконанням цього рішення, бо дане рішення суду було прийнято на захист її порушених прав. Моральну шкоду вона оцінює в 100 000 грн., матеріальну в 50 000 грн., тому просить вимоги скарги задовольнити.
У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд скарги у її відсутність з підтриманням заявлених вимог.
Із урахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а скаржник до суду не з'явився, подавши на адресу суду клопотання про розгляд скарги у його відсутність, тому з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність заявника.
Слідчий, прокурор до суду не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином. Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши надані документи, оцінивши докази за скаргою, приходить до наступного.
Законодавець в ч. 1 ст. 2 КПК України передбачив, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 303 ч. 1 п. 5 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим, - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62924170010000215 від 29.04.2024 року, внесене до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні розпочато на виконання ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 08.04.2024 року, відповідно до якої уповноважену службову особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, зобов'язано внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 21.01.2024 року.
17.05.2024 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, надійшло клопотання ОСОБА_3 від 16.05.2024 року про визнання потерпілою (а.с.12 - клопотання).
Постановою слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_8 від 19.05.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 16.05.2024 року про визнання потерпілою в кримінальному провадженні №62924170010000215 від 29.04.2024 року, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України (а.с.13 - постанова).
Зокрема, згідно постанови, в ході досудового розслідування, на даний час, не встановлено об'єктивних даних, які б свідчили про завдання шкоди ОСОБА_3 . У зв'язку з викладеним, приходить до висновку про наявність очевидних достатніх підстав вважати, що на даний час клопотання про залучення потерпілого подане особою, якій не завдано шкоди.
Згідно матеріалів скарги, фактично ОСОБА_3 не погоджується з винесеною слідчим постановою від 19.05.2024 року про відмову у визнанні її потерпілою.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Із змісту ч.5 ст.55 КПК України випливає, що у разі відмови особі у визнанні її потерпілою, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно вимог ст. 303 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можуть бути оскаржені тільки під час досудового розслідування.
У відповідності до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмова у задоволенні скарги.
Частиною першою ст.55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Разом з тим ч.5 даної статті визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ст. 110 КПК України, в постанові слідчого обов'язково повинні бути зазначені зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття рішення, їх обґрунтування.
Суд вважає, що висновки в оскаржуваній постанові відповідають фактично встановленим обставинам і їм дана правильна кримінально-правова оцінка, названа постанова є законною і обґрунтованою, тому підстави для скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні відсутні.
Разом з тим, судом встановлено, що досудове розслідування по кримінальному провадженню №62924170010000215 від 29.04.2024 року триває.
Отже, на момент винесення слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Прлтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_8 постанови про відмову у визнанні потерпілим від 19.05.2024 року органом досудового розслідування не було здобуто достатньо доказів того, що ОСОБА_3 завдано моральної або майнової шкоди, також досудове слідство триває, а отже не проведено всі необхідні слідчі дії.
Таким чином, наявність постанови про відмову у визнанні потерпілим не перешкоджає в подальшому визнати ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні при наявності для цього підстав.
Із змісту абз. 2 п. 12 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09.11.2012 року № 1640/0/4-12 вбачається, що, якщо підстави для задоволення скарги відсутні, слідчий суддя постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги, яка не підлягає оскарженню.
Враховуючи встановлені по кримінальному провадженню обставини, суд приходить до висновку, що постанова від 19.05.2024 року є обґрунтованою та винесеною відповідно до вимог КПК України на даному етапі досудового розслідування. При цьому, слідчий суддя також виходить з того, що відповідних належних та допустимих доказів заявником при розгляді даної скарги також не надано, інші дані в матеріалах провадження відсутні.
Саме тому, суд вважає відмовити заявнику в задоволенні скарги.
Щодо вимог ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду зі скаргою, суд вважає, що заявником не пропущено строк, враховуючи дату отримання постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1