Справа №538/1208/24
Провадження № 1-кп/538/157/24
27 червня 2024 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Лохвиця Полтавської області клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 який обвинувачується у вчиненні кимінальних павопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 309 та ч. 1 ст. 321 КК України,та ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308, ч. 1, 2 ст. 309 та ч. 1 ст. 321 КК України,
На розгляді Лохвицького районного суду Полтавської області знаходиться вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб як до обвинуваченого ОСОБА_4 так і до обвинуваченого ОСОБА_6 , які вмотивував тим, що ухвалами слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 29.03.2024 відносно підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.05.2024 включно, з можливістю внесення застави. Ухвалами слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 24.05.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 та ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.06.2024 включно, з можливістю внесення застави. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні та строк запобіжного заходу спливає 28.06.2024. Продовження запобіжного заходу вимагає необхідність запобігання існуючих ризиків та забезпечення їх належної процесуальної поведінки на етапі судового розгляду. Разом з тим, на даний час, ризики які слугували підставою для застосування запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати. Окрім того, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України. Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою є найбільш відповідним у даному випадку, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти спробам підозрюваних переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на даний час є найбільш доцільною, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кількох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема ч. 2 ст. 307 КК України.
Адже за санкцією інкриміноване правопорушення передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, а, отже, підозрювані, усвідомлюючи вірогідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк,
перебуваючи на волі можуть всіляко ухилятися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати встановленню істини шляхом тиску на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Крім того, навіть по завершенню досудового розслідування, відкриття сторонами матеріалів для ознайомлення, а також по направленню для розгляду кримінального провадження до суду, існує необхідність у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобіганню існуючим ризикам. З огляду на продовження існування вищевикладених ризиків на даний час, застосування більш м'яких запобіжних заходів, в т. ч. і з застосуванням електронних засобів контролю, для запобігання цим ризикам, а відтак і для виконання завдань кримінального судочинства, визначних ст. 2 КПК України, буде недостатнім, вважає, що підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м'який немає, отже необхідно продовжити строк дії обраних запобіжних заходів.
Захисники заперечували проти клопотаннь прокурора, зазначили, що ризики перебільшені та необгрунтовані.
Так, зокрема захисник ОСОБА_7 зазначила, що прокурором не враховано та не зазначено в клопотанні, що ОСОБА_6 має інсулінову залежність, постійно потребує відповідних ліків. Мама ОСОБА_6 змушена кожні чотири дні передавати сину відповідні ліки. Тому просила застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, відмовивши в зодоволенні клопотаня прокурора.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв'язки, маму похилого віку, яка потребує постійної фізичної допомоги, оскільки проживає в приватному будинку. Тому також просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, а в задоволені клопотання прокуроа відмовити. Більше того, обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості, і це має бути враховано судом при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою.
Обвинувачені підтримали своїх захисників. Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що в місці попереднього ув'язнення є медичні препарати для інсулінозалежних, проте такі є примітивними та слабодієвими, а обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що дійсно уклав угоду, таке укладення відбулося вже після надходження до суду обвинувального акту, згідно якої визнав вину і погодився на призначення покарання у виді 6 років 2 місяців позбавлення волі, безпосередньо перед судовим засіданням, проте оголошення такої угоди до цього часу об'єктивно не було можливим.
Заслухавши доводи прокурора, думку обвинувачених, та їх захисників, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Суд, за нормами ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків та сукупності всіх обставини, які передбачені, зокрема, п. 2,3,4,5,9 ч. 1 ст. 178 КПК України.
Встановлено, що ухвалами слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 24.05.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 та ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід
у вигляді тримання під вартою строком до 28.06.2024 включно, з можливістю внесення застави. Строк запобіжного заходу спливає 28.06.2024.
Жодних підстав для зміни застосованих відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, зокрема на домашній арешт, про що просили захисники, на даний час не має, більше того стороною захисту доказів на підтвердження зазначених ними обставин суду надано не було.
Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотань прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
А відтак запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 необхідно продовжити на строк до двох місяців.
Керуючись ст. 177,183,194, 314,315, 392 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 та обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят)днів до 23 серпня 2024 року.
Продовжити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят)днів до 23 серпня 2024 року.
Тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 здійснювати в ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23».
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23», де утримуються обвинувачені, для виконання.
Ухвала діє протягом двох місяців з моменту її винесення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в цей же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Лохвицького
районного суду ОСОБА_1