Справа № 553/3506/23
Провадження № 2/553/489/2024
Іменем України
27.06.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Москаленко В.В.
за участю секретаря судового засідання Микуці К.В.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлово- експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.07.2015 по 31.10.2023 року в сумі 5585,14 грн. які отримані за адресою: АДРЕСА_1 . Крім заборгованості за житлово-комунальні послуги просив стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 05.02.2024 у справі відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.
23.02.2024 від відповідачів надійшов відзив, в якому вони заперечували щодо задоволення позову, з огляду на його безпідставність та необґрунтованість. У позовній заяві в порушення вимог ЦПК не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету ані позивача, ані відповідача. Також у позовній заяві визначено відповідачем ОСОБА_3 та боржників: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 28.12.1997 право власності належить ОСОБА_3 . У позовній заяві позивач не підтверджує укладення договірних відносин між сторонами, тобто між позивачем та відповідачами відсутні будь-які договірні відносини, щодо зобов'язання на отримання будь-яких житлово-комунальних послуг в тому числі послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Крім того, КП «ЖЕО №2» відсутнє в переліку рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 20.02.2008 №50, як виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Госпрозрахункові житлово-експлуатаційні дільниці від №1 до №12 та від №15 до №16 Полтавського управління житлово-комунального господарства, правонаступником, яких є КП «ЖЕО №2», які визначені виконавцями послуг могли б їх надавати, а можливо і ні. Згідно з розрахунком нарахувань та надходжень по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.07.2015 по 30.04.2018 -34 місяці на які нараховано 29,19 грн щомісяця що в загальній сумі 992,46 грн. можна вважати безпідставно нарахованою сумою, оскільки не визначено, що саме позивача визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою АДРЕСА_1 . Зазначили, що за адресою АДРЕСА_1 відповідачі не проживають, у вказаній квартирі взагалі ніхто не проживає та не користується житлово-комунальними послугами, а отже ніхто не міг отримувати послуги, в матеріалах справи відсутні докази надання послуг заявником вищевказаним особам. В матеріалах справи відсутні докази того, що заявник надсилав повідомлення чи претензії щодо наявної заборгованості у боржників. З розрахунку наданого позивачем вбачається, що заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій нарахована за період з липня 2015 року по жовтень 2023 року, отже позивачем порушений строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за період з липня 2015 року по березень 2017 року включно.
28.02.2024 представник позивача надав заперечення на відзив, у якому підтримав позовні вимоги та щодо аргументів зазначених у відзиві вказав таке. КП «ЖЕО №2» було вжито належних заходів щодо повідомлення споживачів про необхідність укласти договори про надання послуг з
утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а відсутність письмово оформленого договору з відповідачами не позбавляє відповідачів обов'язку оплачувати надані їм послуги. Припинення надання КП «ЖЕО №2» послуг можливе виключно у випадку волевиявлення співвласників будинків. Станом на дату подачі позовної заяви, виконавчим комітетом Полтавської міської ради не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , тому КП «ЖЕО №2» продовжує надання споживачам будинку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідачі не надали жодних доказів щодо відсутності факту користування ними послугами, а також щодо ненадання позивачем таких послуг. Предметом позову є стягнення заборгованості, а не факт надання/ненадання послуг чи надання їх не в повному обсязі. Відповідачі не зверталися з актами-претензіями до КП «ЖЕО №2», тому доводи про ненадання послуг є безпідставними, а аргументи щодо не проживання у квартирі не є підставою для несплати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Співвласники багатоквартирного будинку повинні брати участь у витратах на його утримання пропорційно своїй частці у будинку. Законодавцем не обмежується поняття споживача виключно з власністю, повнолітні члени сім'ї власників зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку квартири і прибудинкової території. Вартість послуг залежить не від кількості осіб, а від площі квартири. Також, посилаючись на норми законодавства, зазначив про помилковість тверджень відповідачів щодо пропуску строку позовної давності. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі , просив відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві.
Інші відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час і дату судового засідання були повідомлені належним чином. Жодних заяв або клопотань до суду не надали.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши сторони,дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вимогами ст. ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено судом, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та
ОСОБА_4 є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
За нормами ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій
затверджено рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20 лютого 2008 року, яким КП «ЖЕО №2» було визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та встановлено середні тарифи на них, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №68 від 04 квітня 2018 року, яким для КП «ЖЕО №2» встановлено перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мінімально необхідний для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків та прибудинкових територій, періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій окремо по кожному будинку, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 21.10.2021 №266 яким з 01.11.2021 послугу по вивезенню побутових відходів виключено з переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування» акти виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Більше того зазначені акти з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними лише в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).
Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 20.02.2008 № 50 КП «ЖЕО № 2» визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджено Перелік послуг та встановлені тарифи на них. До 01.05.2018 вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою відповідачів становила 29,19 грн.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 04.04.2018
№ 68, тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою відповідачів з 01.05.2018 становив 92,45 грн.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 21.10.2021 № 226, тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою відповідачів з 01.11.2021 становить 75,07 грн.
Зазначені рішення є чинними та обов'язковими для виконання громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території м. Полтави (відповідно до ч. 1 ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).
Таким чином, тарифи КП «ЖЕО №2» затверджені рішеннями виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20.02.2008 (до 01.05.2018), №68 від 04.04.2018 (з 01.05.2018) та №226 від 21.12.2021 (з 01.11.2021) у відповідності до чинних на момент прийняття цих рішень нормативно-правових актів законодавства України, які є чинними та обов'язковими для виконання громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території м. Полтави.
Діючи в правовідносинах належним чином, відповідачі мали оплачувати одержані ними послуги згідно затверджених тарифів.
Як встановлено судом, відповідачі у період з 01.07.2015 о 31.10.2023 отримані послуги в повному обсязі не оплачували. У зв'язку з цим за цей період виникла заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 5585,14 грн, що підтверджується довідкою про заборгованість.
Дана сума заборгованості нарахована позивачем відповідно до вказаних вище тарифів.
Щодо зазначених у відзиві на позовну заяву тверджень відповідачів щодо відсутності договірних відносин між сторонами, ненадання позивачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також про відсутність факту користування особами, зареєстрованими у квартирі, вищезазначеними послугами внаслідок їх не проживання за вказаною адресою, суд зазначає таке.
Нормами статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Індивідуальний споживач, серед іншого, зобов'язаний також: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
З аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в їх системному взаємозв'язку вбачається, що кожен власник квартири в будівлі несе обов'язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Наведена правова позиція підтверджена сталою судовою практикою (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц; постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року у справі №201/9729/18).
Що стосується заперечень відповідача про ненадання позивачем фактично жодних послуг, то вказані заперечення є неприйнятним виходячи з наступного.
Споживач для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги повинен не лише не мати відповідного договору та фактично ними не користуватися, а відмовитися в установленому порядку від їх отримання. У матеріалах справи відмова споживача відсутня.
Якщо споживач не відмовляється від оплати послуг, а оспорює об'єм наданих житлово-комунальних послуг виконавцем або їх якість у справі повинні бути певні акти - претензії, як докази спростування заявленої суми стягнення.
Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 №970. Порядок оформлення претензій споживачів до виконавців регламентується ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). За змістом вказаних положень, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії. Отже, у разі підтвердження у встановленому Законом порядку факту погіршення нормованих показників якості послуг чи факту їх ненадання споживач має право на несплату вартості цих послуг або на зменшення розміру плати за надані послуги(правова позиція, викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.06.2016, постанові Верхового суду від 07.02.2018 №61-202 св 18).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачами не надано належних доказів факту відсутності користування послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також доказів не проживання зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_3 осіб, в зазначений у позовній заяві період. Також, відповідачами не було надано підтвердження їх звернення із актами-претензіями до КП «ЖЕО №2» та складання між сторонами актів-претензій, тому доводи про ненадання КП «ЖЕО № 2» певних послуг відповідачам є безпідставними, оскільки їх не підтверджено належними доказами.
Зобов'язання, що виникло між сторонами, є грошовим. Тому на вимогу позивача відповідачі зобов'язані сплатити суму боргу.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідачами заявлено вимогу щодо застосування строків позовної давності.
Позивач у позовній заяві заявляє вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за період з 01.07.2015 по 31.10.2023. Заборгованість відповідачів за спожиті послуги з 01.07.2015 о 31.10.2023 підтверджується розрахунком заборгованості, який був наданий позивачем та становить 5585,14 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 22.12.2021 скасований судовий
наказ, виданий Ленінським районним судом м. Полтави у справі №553/2307/21 про стягнення з відповідачів заборгованості.
За нормами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Суд враховує, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то, перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.
За розрахунком позивача, відповідачам нарахована заборгованість починаючи з липня 2015 року. При цьому, з жовтня 2018 року відповідачі не здійснювали оплату житлово-комунальних послуг за встановленими тарифами, в установленому розмірі.
Позовна заява надійшла до суду 28.12.2023.
Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.
У п.12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції закону №540-IX перелічені всі статті цього кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину. Закон, яким внесено до ЦК України зазначений пункт набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 02.04.2020.
Тож строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за період по березень 2017 року сплив, відповідно, у березні 2020 року. Отже, у зв'язку зі спливом строку позовної давності, стягненню не підлягає заборгованість за період з жовтня 2015 по березень 2017 в сумі 321,09 грн.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX у зв'язку з військовою агресією РФ проти України було введено воєнний стан, дію якого було неодноразово продовжено, останній раз до 12.08.2024.
Відповідно до п.19 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК в редакції закону №540-IX, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, заборгованість за період з квітня 2017 року по жовтень 2023 року знаходиться у межах строків позовної давності та підлягає стягненню з відповідачів.
На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги в розмірі 5264,05 грн.
Згідно з матеріалами справи, при подачі позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжними інструкцією та дорученням (а.с.1, 2). Позовні вимоги позивача задоволені частково на 94,2%. Отже, розподілу підлягає судовий збір (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) у розмірі 2528,33 грн., який сплачений позивачем.
При цьому, відповідно до положень частин 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з положеннями пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір, від
сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Судом встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ №112314 від 23.11.2023 відповідач ОСОБА_3 є особою з інвалідністю IІ групи. Отже судовий збір не підлягає стягненню з вказаного відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.67,68 ЖК України, ст.625 ЦК України, ст. ст.12,13,81,259,263-265,280-283 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Комунального підприємства «Житлово- експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради заборгованість за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 5264 (п'ять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 05 копійок за період з 01.04.2017 по 31.10.2023 на особовий рахунок № НОМЕР_1 .
В задоволенні частини позовних вимог у розмірі 321,09 (триста двадцять одна грн. 09 коп.) - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 842,78 грн. (вісімсот сорок дві грн. 78 коп.).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради витрати по сплаті судового збору 842,78 грн. (вісімсот сорок дві грн. 78 коп.).
У задоволенні позовних вимог про стягнення судового збору з відповідача ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, місцезнаходження, вулиця Івана Мазепи, будинок №30, місто Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 13961729.
Відповідачі:
ОСОБА_3 , РНОКПП не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_2 , РНОКПП не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_4 , РНОКПП не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 27.06.2024.
Суддя В.В. Москаленко