18 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/1200/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися,
відповідача - не з'явилися,
розглянув касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центр"
на рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 (суддя Гут С. Ф.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 (судді: Поліщук Л. В. - головуючий, Богатир К. В., Таран С. В.) у справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центр"
до Білгород-Дністровської міської ради
про визнання недійсним рішення та скасування запису про державну реєстрацію.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У березні 2023 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центр" (далі - ОСББ "Центр") звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Білгород-Дністровської міської ради (далі - Міськрада), в якій просило:
- визнати рішення виконавчого комітету Міськради від 27.06.2006 № 449 та пункти 89, 90 додатку до рішення міської ради від 20.01.2018 № 517-VII недійсними;
- скасувати запис про державну реєстрацію права власності територіальної громади міста Білгород-Дністровський в особі міської ради на (вбудовано прибудовані) нежитлові приміщення багатоквартирного будинку на вул. Незалежності (Калініна), 10 приміщення першого поверху з № 1 до № 41, з № 1 до № V, нежитлові приміщення другого поверху з № 42 до № 77, з № VI до № X частка 1/1; вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення в житловому будинку, А на вул. Незалежності (Калініна), 10-Б загальною площею 430,5 м2 частка 1.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в силу приписів законодавства України власники приміщень багатоквартирного будинку набули право спільної сумісної власності на приміщення загального користування, в тому числі допоміжні приміщення, інженерні загальнобудинкові мережі, опорні конструкції будинку, у той час як на підставі оспорюваних рішень право власності на відповідне майно зареєстровано за територіальної громадою міста Білгород-Дністровського в особі Міськради.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.07.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2023, у задоволенні позову відмовлено.
4. Судові рішення мотивовані тим, що задоволення заявлених позивачем позовних вимог не призведе до відновлення володіння мешканців багатоквартирного будинку спірним майном, а отже, зазначені вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача у цій справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі ОСББ "Центр" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на застосування в оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених:
- у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 914/554/19 щодо особливого правового статусу допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, який виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об'єкт цивільних прав;
- у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 911/3285/14 щодо способу захисту порушеного права шляхом заявлення вимоги про визнання рішення суб'єкта владних повноважень незаконним;
- у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19 щодо способів судового захисту порушених прав та інтересів ОСББ;
- у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 911/1968/20 щодо ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав);
- у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18 щодо визнання недійсними свідоцтв про право власності територіальної громади на житлові будинки в частині нежитлових приміщень, самовільно переобладнаних територіальною громадою із допоміжних;
- у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 461/4181/18 щодо реєстрації права комунальної власності на нежитлові приміщення, які є допоміжними у багатоквартирному будинку;
- у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 906/150/19, від 16.12.2020 у справі № 914/554/19 щодо способу захисту цивільних прав та інтересів особи шляхом визнання незаконними (протиправними) рішень суб'єкта владних повноважень.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
7. Міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ "Центр" на рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 916/1200/23 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 18.06.2024.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. На підтвердження факту того, що спірні приміщення є допоміжними, позивач надав копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 у справі № 22/420-06-12047А, якою встановлено, що згідно із директивою Міністра оборони України житловий фонд військових містечок з об'єктами соціальної інфраструктури, розташованих в м. Білгород-Дністровському, було передано в комунальну власність. 18.08.2005 виконавчий комітет Міськради прийняв рішення № 521 "Про внесення на затвердження міської ради актів прийому-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Білгород Дністровського житлового фонду військових містечок №№ 47, 60, 75 з об'єктами соціальної інфраструктури, інженерною технікою та майном". 29.09.2005 Міськрада прийняла рішення № 907-ІV "Про затвердження актів прийому-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського житлового фонду військових містечок №№ 47, 60, 75 з об'єктами соціальної інфраструктури, інженерною технікою та майном". На підставі зазначених рішень виконавчий комітет Міськради прийняв оспорюване рішення (від 08.12.2005 № 806), пунктом 1.4 якого визначено передати на баланс ОСББ "Центр" комунальне майно загальною площею 8489,6 м2, у тому числі всі нежитлові приміщення першого поверху житлового будинку по вул. Калініна, 10, в м. Білгород-Дністровському (пункт 3 додатку № 4). У зазначених нежитлових приміщеннях проходять внутрішньобудинкові інженерні мережі тепло і водопостачання та водовідведення необхідні для функціонування житлового будинку, без доступу до яких його нормальна експлуатація неможлива.
10. 18.08.2005 виконавчий комітет Міськради прийняв рішення № 521 "Про внесення на затвердження міської ради актів прийому-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського житлового фонду військових містечок № № 47, 60, 75 з об'єктами соціальної інфраструктури, інженерною технікою та майном", яким схвалено акти приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського житлового фонду військових містечок №№ 47, 60, 75 з об'єктами соціальної інфраструктури, інженерною технікою та майном.
11. Згідно із описом № 4 технічної документації на казармено-житловий фонд, комунальні споруди, обладнання та земельні ділянки військового містечка № 60 , що передається до комунальної власності територіальної громади міста Білгород-Дністровського, зокрема передано технічні паспорти, виготовлені Білгород-Дністровським МБТІ, на житлові будинки: вул. Калініна, 10, 10-б.
12. 29.09.2005 виконавчий комітет Міськради прийняв рішення № 897-IV, яким доповнив додаток до рішення Міськради від 05.06.2001 № 608-ХХІІІ, зокрема нежитловими приміщеннями І та ІІ поверху будівлі, розташованої на вул. Калініна, 10.
13. 18.10.2005 виконавчий комітет Міськради прийняв рішення № 691 про реєстрацію ОСББ "Центр" та про передачу житлового комплексу, розташованого за адресою: вул. Калініна, 10, ОСББ "Центр".
14. 04.11.2005 виконавчий комітет Міськради прийняв рішення № 1025-IV про погодження передачі в приватну власність земельних ділянок в місті Білгород-Дністровський, для обслуговування багатоквартирних жилих будинків, зокрема, ОСББ "Центр" (вул. Калініна, 10).
15. 08.12.2005 виконавчий комітет Міськради прийняв рішення № 806, яким затвердив передачу комунального майна на баланс комунальних підприємства, серед яких зазначено ОСББ "Центр", загальною площею 8489,6 м2 згідно з додатком № 4.
16. Згідно із додатком № 4 до рішення від 08.12.2005 № 806 до переліку комунального майна, що передається на баланс ОСББ "Центр", зокрема входить будинок на вул. Калініна, 10-А (кількість квартир 64 , загальною площею 4827 м2), будинок на вул. Калініна, 10Б (кількість квартир 36 , загальною площею 2724 м2), перший поверх нежитлових приміщень по вул. Калініна 10, 10-Б (загальною площею 938,6 м2).
17. 26.01.2006 виконавчий комітет Міськради прийняв рішення № 1065-IV, яким надав згоду ОСББ "Центр" на використання нежитлових приміщень перших поверхів (цокольні, технічні), розташованих за адресою: вул. Калініна, 10, 10-Б, загальною площею 938,6 м2; дозволив ОСББ "Центр" укладати договори оренди на нежитлові приміщення перших поверхів, розташованих за адресою: вул. Калініна, 10, 10-Б.
18. 27.06.2006 виконавчий комітет Міськради прийняв рішення № 449, яким вирішено оформити право власності територіальної громади міста Білгород-Дністровського в особі Міськради на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення в житловому будинку на вул. Калініна, 10 в м. Білгород-Дністровському; доручено начальнику Комунального підприємства "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" видати свідоцтво про право власності територіальній громаді міста Білгород-Дністровського в особі Міськради на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення в житловому будинку на вул. Калініна, 10 в м. Білгород-Дністровському у складі: нежитлові приміщення першого поверху з № 1 до № 41, з № 1 до № Y, нежитлові приміщення другого поверху з № 42 до № 77, з № YI до № X.
19. 03.08.2006 виконавчий комітет Міськради видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яким посвідчено, що на підставі рішення виконавчого комітету Міськради від 27.06.2006 № 449 територіальній громаді міста Білгород-Дністровського в особі Міськради на праві комунальної власності належать нежитлові приміщення першого поверху з № 1 до № 41, з № 1 до № V, нежитлові приміщення другого поверху з № 42 до № 77, з № VI до № X, розташовані за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул. Калініна, 10.
20. Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ "Центр", оформлених протоколом від 12.02.2010 № 5, прийнято на баланс та в постійне користування майна, переданого ОСББ "Центр" виконавчим комітетом Міськради від 08.12.2005 № 806.
21. 10.12.2015 Комунальним підприємством "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок № 10 по вул. Калініна у місті Білгород-Дністровський, згідно із яким кількість квартир: 64, кількість житлових кімнат: 168, кількість поверхів: 10, площа забудови: 765,75 м2, загальна площа: 4827,00 м2, житлова площа 2243,7 м2, площа нежитлових приміщень: 1580,3 м2.
22. Відповідно до представленого висновку судового експерта Мазурової І. С. від 26.12.2016 приміщення напівпідвалу житлового будинку № 10-Б, а саме № 1, № III, № XIX, № ХХІ, № ХХVІІ, № ХХІХ та приміщення 1-го поверху житлового будинку № 10, а саме №1, №10, № 15, № 20, № 24, № 30, № 31, № 33, № 36, розташовані на вул. Незалежності (Калініна) у м. Білгород-Дністровському, Одеської області є допоміжними приміщеннями зазначених будинків.
23. 20.03.2018 Міськрада прийняла рішення № 517-VII, яким було затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського (згідно з додатком). За змістом додатку до зазначеного рішення до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського входять нежитлові приміщення (літ. "А" приміщення 1-24, 26-33, 36-41, 43-51, 54-58, 61, 62, 64, 66-75, 77, I, VIII) на вул. Незалежності, 10 (пункт 89); вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення на вул. Незалежності, 10-Б (пункт 90).
24. Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.06.2018 вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення в житловому будинку № 10-Б на вул. Незалежності (Калініна) у м. Білгород-Дністровський перебувають у комунальній власності. Підставою виникнення права власності зазначено: лист Фонду державного майна України, виданий 06.05.2014 серія та номер: 15-09-02104, видавник Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області; рішення органу місцевого самоврядування, виданий 20.03.2018 серія та номер: 517-VII, видавник: Міськрада.
25. 15.01.2019 Міськрада надала відповідь на запит ОСББ "Центр" (від 21.12.2018 № 02/15-19-7300), до якого додано копію рішення від 20.03.2018 № 517-VII.
Позиція Верховного Суду
26. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
28. Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме судами попередніх інстанцій застосовано норми матеріального права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 914/554/19, від 05.07.2017 у справі № 911/3285/14, від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 13.10.2021 у справі № 911/1968/20, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 22.01.2020 у справі № 461/4181/18, від 23.06.2020 у справі № 906/150/19, від 16.12.2020 у справі № 914/554/19.
29. Згідно з частиною 2 статті 382 ЦК України, зокрема, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.
30. Верховний Суд звертається до положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", відповідно до якого власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
31. Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 зазначеного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 № 4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 № 14-рп/2011.
32. Так, у рішенні Конституційного Суду України у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків від 02.03.2004 № 4-рп/2004 зазначено, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
33. Позов заявлений з підстав того, що вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення є допоміжними приміщеннями та являються спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, а не комунальною власністю.
34. Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції чинній на час ухвалення оспорюваного рішення Міськради) нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
35. Допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (такий висновки наведено у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, на яку посилається скаржник).
36. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 914/554/19, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначено, що особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об'єкт цивільних прав.
37. Водночас, як убачається зі змісту оскаржених судових рішень, зазначені висновки Верховного Суду не були враховані під час розгляду справи.
38. Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що задоволення позовних вимог ОСББ "Центр" про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Міськради від 27.06.2006 № 449, яким оформлено право власності територіальної громади міста Білгород-Дністровського в особі Міськради на спірні нежитлові приміщення, а також скасування запису про державну реєстрацію права власності територіальної громади міста Білгород-Дністровський в особі Міськради на спірні нежитлові приміщення, не призведе до відновлення володіння мешканців багатоквартирного будинку зазначеним майном, а отже, зазначені вимоги не є ефективним засобом захисту прав позивача у цій справі.
Тобто, суди попередніх інстанцій не врахували особливого правового статусу спірного майна та дійшли помилкового висновку про те, що заявлені позовні вимоги не є ефективним способом захисту, оскільки не призведуть до відновлення володіння мешканців багатоквартирного будинку зазначеним майном.
39. Спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
40. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" починаючи з 16.01.2020 статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції, згідно з якою виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Зазначений правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
41. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (відповідні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09.11.2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21), на які посилається скаржник у касаційній скарзі).
42. У контексті безпосередньо реєстрації за відповідачем права комунальної власності на приміщення, то свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов'язки, а видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Свідоцтва, які посвідчують право власності на приміщення, самі по собі не змінюють їх правового статусу за умови встановлення у справі належності цих приміщень до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку. Отже, позивачу не потрібно доводити право власності на ці приміщення, оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.
43. У той же час, суди попередніх інстанцій, обмежившись висновками щодо неможливості відновити володіння позивачем спірним майном, не досліджували обставин щодо належності такого майна до допоміжного або до нежитлового, а тому оскаржені судові рішення підлягають скасуванню.
44. Доводи Міськрада наведені у відзиві на касаційну скаргу не спростовують зазначених аргументів та не можуть бути підставою для відхилення касаційної скарги. Наведені у відзиві твердження не надають підстав вважати, що суди встановили всі обставини, які є важливими під час розгляду спору щодо призначення спірного майна (допоміжне чи нежитлове).
45. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв'язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, суди попередніх інстанцій не встановили усіх обставин справи, не дослідили докази, які є важливими у спірних правовідносинах, не врахували практику Верховного Суду, а колегія суддів, з огляду на повноваження, передбачені статтею 300 ГПК України не може самостійно встановлювати відповідні обставини.
46. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про доведеність скаржником підстави касаційного оскарження, встановленої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України та про передчасність висновків господарських судів про відсутність підстав для задоволення цього позову.
47. У зв'язку із викладеним, оскільки доводи скаржника частково підтвердилися, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення судів попередніх інстанцій скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
48. Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене вище, для правильного вирішення спору більш ретельно на підставі наявних у матеріалах справи документів повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням учасників справи і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 236 - 238 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
50. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
51. Ураховуючи допущені судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги те, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційну скаргу - задовольнити частково.
52. Під час нового розгляду справи судам слід урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Розподіл судових витрат
53. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центр" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 916/1200/23 скасувати, справу № 916/1200/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді: Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай