Рішення від 02.04.2024 по справі 704/1145/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Черкаси Справа № 704/1145/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Олійник І.С., представників сторін: відповідачів-1, 2 - не з'явились, третіх осіб-1, 2 - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Тальнівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Селянського (фермерського) господарства «Еталон» про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації права оренди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави звернувся в Тальнівський районний суд Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (далі - відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), у якому просив суд:

визнати незаконними і скасувати накази ГУ Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 року № ЧК/7124084000:01:001/00001802 і № ЧК/7124084000:01:001/00001802 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 34,6322 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972, площею 31,0199 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973;

визнати недійсними договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972 площею 34,6322 га, розташованої за межами населеного пункту, в адміністративних межах Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, укладений 31.12.2013 між ГУ Держземагенства у Черкаській області і ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстраційній службі Тальнівського районного управління юстиції за індексним номером 16852765;

визнати недійсними договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973 площею 31,0199 га, розташованої за межами населеного пункту, в адміністративних межах Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, укладений 31.12.2013 між ГУ Держземагенства у Черкаській області і ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстраційній службі Тальнівського районного управління юстиції за індексним номером 10633144.

Позов мотивовано тим, що оспореними наказами ГУ Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 34,6322 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972 та площею 31,0199 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973 в оренду фізичній особі ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з порушенням норм статей 124, 134, п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, внаслідок чого допущено ним перевищення своїх повноважень, порушення конкурентних засад при передачі земельних ділянок в оренду відповідачу-2. Розпорядження землею всупереч закону, неефективне її використання порушує права власника землі, тому ці рішення повинні бути визнані судом незаконними та скасовані у відповідності до статей 21, 393 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України за позовом прокурора. Укладення договорів оренди землі від 31.12.2013 року ГУ Держземагенства у Черкаській області і відповідачем-2 на підставі рішень, прийнятих з порушенням вищенаведених норм законодавства і прав власника, без проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є підставою визнання договорів недійсними у відповідності до статей 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України.

Ухвалами Тальнівського районного суду Черкаської області, зокрема, від 25.09.2018 року і 13.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 704/1145/18 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу Селянське (фермерське) господарство “Еталон”.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 26.04.2019 року (т.с. 1 а.с. 189, 190-194), залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 16.07.2019 року (т.с. 2 а.с. 39-46), у задоволенні позову Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 29.04.2020 року (т.с. 2 а.с. 75-79), рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 26.04.2019 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 16.07.2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням № 704/1145/18/3662/2020 року від 20.05.2020 року цивільну справу № 704/1145/18 передано до Звенигородського районного суду Черкаської області (т.с. 2 а.с. 93).

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.12.2020 року (т.с. 2 а.с. 176-180), залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 13.04.2021 року (т.с. 2 а.с. 247-255), у задоволенні позову Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області також відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.07.2022 року (т.с. 3 а.с. 45-52) рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.12.2020 року і постанову Черкаського апеляційного суду від 13.04.2021 року скасовано, провадження у справі закрито, роз'яснено керівнику Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2022 року(т.с. 3 а.с. 66-67), за заявою керівника Звенигородської окружної прокуратури від 18.08.2022 року, справу № 704/1145/18 передано для продовження розгляду до Господарського суду Черкаської області.

27.09.2022 року супровідним листом за вх. № 5913/0/223-22 від 19.09.2022 року справа № 704/1145/18 за позовом Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та ОСОБА_1 , за участі третьої особи Селянське (фермерське) господарство «Еталон» про визнання незаконними і скасування рішень органу державної влади, визнання договорів оренди землі недійсними надійшла до Господарського суду Черкаської області та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 704/1145/18 передана судді Грачову В.М.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 04.10.2022 року, 17.11.2022 року справу № 704/1145/18 прийнято до провадження суддею Грачовим В.М. за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке в подальшому відкладено на 10.01.2023 року.

Відповідач-1 - Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області в особі начальника подав суду:

21.10.2022 року заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності прокурором (вх. № 12212/22, т.с. 3 а.с. 76), в якій просив відмовити прокурору в поновленні строку позовної давності, залишити позовну заяву без розгляду;

10.01.2023року відзив на позовну заяву (вх. № 366/23, т.с. 3 а.с. 100-101), в якому заперечував проти позову і просив суд відмовити прокурору у його задоволенні повністю з мотивів обрання прокурором неналежного способу захисту порушеного права.

Прокурор 17.11.2022 року через систему «Електронний суд» подав відповідь на заяву відповідача-1 про застосування наслідків пропуску позовної давності (вх. №13496/22, т.с. 3 а.с. 79-85), в якій спростовував доводи відповідача-1, викладенні у його заяві, строк позовної давності вважав не пропущеним з тих підстав, що оспорені накази ГУ Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 року № ЧК/7124084000:01:001/00001802 і № ЧК/7124084000:01:001/00001802 є ненормативними правовими актами індивідуальної дії, не є загальновідомими і загальнодоступними, не обліковувались у відкритих джерелах, про їх прийняття прокурор дізнався із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 04.07.2018, з цього часу і слід відраховувати строк позовної давності.

Ухвалами суду від 10.01.2023 року, 14.02.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 704/1145/18, призначено судове засідання з розгляду справи по суті, який через неявку учасників справи відкладено на 21.03.2023 року.

07.03.2023 року прокурор подав суду клопотання (вх. № 3800/23, т.с. 3 а.с. 119-122), в якому просив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні прокурора (позивача) Тальнівську міську раду, яка у зв'язку зі змінами у законодавстві, стала правонаступником прав та обов'язків реформованих територіальних громад Тальнівського району, всього їх майна і, зокрема, спірних земельних ділянок.

Третя особа - Селянське (фермерське) господарство «Еталон» в особі його голови подав суду 21.03.2023 року:

клопотання (вх. № 4709/23, т. 3 а.с. 129-130) про витребування у прокурора доказів, які підтверджують законний порядок та спосіб отримання копій документів, доданих ним до позовної заяви;

заяву (вх. № 4712/23, т.3 а.с. 132-135) про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, в якій просив на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України відмовити у задоволенні позову повністю;

пояснення по суті справи (вх. № 4713/23, т. 3 а.с. 137-142), в якому вказав на недоведеність представництва прокурором інтересів держави у даному спорі, обрання прокурором неналежного способу захисту, звернення до суду з цим позовом з пропуском строку позовної давності, що є підставами відмови у задоволенні позову повністю.

Ухвалами суду від 21.03.2023 року, 23.05.2023 року, 04.07.2023 року, 30.08.2023 року, 19.09.2023 року за клопотанням прокурора залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Тальнівську міську раду, судові засідання з розгляду справи по суті відкладались з поважних причин і призначено на 08.11.2023 року.

Прокурор через систему «Електронний суд» 23.05.2023 року подав письмові заперечення на пояснення третьої особи-1 по суті справи (вх. № 8584/23, т.с. 3 а.с. 159-161), на клопотання третьої особи-1 про застосування позовної давності (вх. № 8586/23, т.с. 3 а.с. 164-167) і на клопотання третьої особи-1 про надання документів (вх. № 8587/23, т.с. 3 а.с. 170-176) з мотивів їх необгрунтованості.

Крім того, 08.11.2023 року прокурор подав суду заяву про зміну предмета позову (вх. № 18557/23, т.с. 3 а.с. 217-223), в якій просив вважати позовні вимоги у справі № 704/1145/18 викладеними в наступній редакції:

« 1. Усунути перешкоди у здійсненні Тальнівською територіальною громадою в особі Тальнівської міської ради права користування та розпорядження майном шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути Тальнівській територіальній громаді в особі Тальнівської міської ради земельні ділянки: - площею 34,6322 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972; - площею 31,0199 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973;

2. Усунути перешкоди у здійсненні Тальнівською територіальною громадою в особі Тальнівської міської ради права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права оренди (з одночасним припиненням речових прав) за ОСОБА_1 щодо земельних ділянок: - площею 34,6322 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972; - площею 31,0199 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973;

3. Судовий збір у розмірі 7048 грн. стягнути з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ)».

Заява про зміну предмета позову (вх. №18557/23 від 08.11.2023) прокурором мотивована тривалість провадження у справі, зміною судової практики щодо способу захисту порушеного права у подібних правовідносинах.

Ухвалою суду від 08.11.2023 року судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 06.12.2023 року, в якому постановлено повернутись до стадії розгляду справи № 704/1145/18 у підготовчому провадженні, прийнято до провадження заяву прокурора про зміну предмета позову (вх. № 18557/23 від 08.11.2023 року), відкладено підготовче засідання на 15.02.2024 року, учасникам справи запропоновано подати свої заяви по суті справи з урахуванням зміни предмета позову прокурором.

Відповідач-1 - Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області в особі в.о. начальника, у зв'язку зі зміною прокурором предмета позову, подав суду 30.11.2023 року письмові пояснення (вх. № 19903/23, т.с. 3 а.с. 240-241), в яких просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав обрання прокурором неефективного способу захисту порушеного права, врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.10.2022 року у справі № 922/1830/19.

Третя особа-2 - Тальнівська міська рада в особі свого представника подала 15.02.2024 року через систему «Електронний суд» заяву (вх. № 2911/24, т.с. 4 а.с. 1-3), в якій просила: визнати поважним пропущений процесуальний строк на подання заяви у справі № 704/1145/18 та поновити строк на її подання; виключити Тальнівську міську раду з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; залучити Тальнівську міську раду до участі у справі № 704/1145/18 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача.

Заява обґрунтована тим, що під час розгляду справи Тальнівська міська рада стала власником спірних земельних ділянок, відтак саме її порушене право підлягає захисту у цій справі, підстав для розгляду цієї справи з початку рада не вбачала.

Ухвалами суду від 15.02.2024, 07.03.2024 року поновлено Тальнівській міській раді строк на звернення із заявою (вх. № 2911/24 від 15.02.2024 року); за заявою Тальнівської міської ради, залучено її до участі у справі № 704/1145/18 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, який в подальшому відкладено на 02.04.2024 року.

01.03.2024 представник Селянського (фермерського) господарства “Еталон” адвокат Єсик В.О. подав суду заяву (вх. № 4037/24, т.с. 4 а.с. 22), в якій повідомив, що між ним та Селянським (фермерським) господарством “Еталон” припинено договір про надання правничої допомоги, тому просив не надсилати йому процесуальні документи у даній справі.

В судове засідання 02.04.2024 року відповідачі-1, 2 та треті особи явку своїх представників не забезпечили, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, відповідно до даних довідок про доставку електронних листів до їх електронних кабінетів, даних Укрпошти про відстеження рекомендованого листа з ухвалою суду від 07.03.2024 року, причини неявки представників не повідомили.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідачів та третіх осіб за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду 02.04.2024 року прокурор уточнені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві і заяві про зміну предмета позову, підтримала і просила суд позов задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 02.04.2024 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши подані прокурором і позивачем заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд уточнений позов задовольняє повністю з таких підстав.

16.08.2013 року ГУ Держземагенства у Черкаській області і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, на підставі якого ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 7122280400:02:002:0369 площею 81,0470 га, у тому числі рілля 38,6471 га, пасовище 42,3999 га, розташовану в адміністративних межах Бродецької сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 8989298.

16.08.2013 року ГУ Держземагенства у Черкаській області і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, на підставі якого ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 7122281700:03:003:0091 площею 47,0176 га, у тому числі рілля 47,0176 га, розташовану в адміністративних межах Гуляйпільської сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 9019058.

16.08.2013 року ГУ Держземагенства у Черкаській області і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, на підставі якого ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 7122255400:01:002:0002 площею 24 га, у тому числі сіножаті 24 га, розташовану в адміністративних межах Єрківської сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 8987777.

16.08.2013 року ГУ Держземагенства у Черкаській області і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, на підставі якого ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 7122255400:01:002:0002 площею 3,5 га, у тому числі рілля 3,5 га, розташовану в адміністративних межах Шостаківської сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 3822750.

19.09.2013 року ГУ Держземагенства у Черкаській області і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, на підставі якого ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 7122282500:02:002:0030 площею 25,5759 га, у тому числі рілля 25,5759 га, розташовану в адміністративних межах Кейтанівської сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 9005344.

19.09.2013 року ГУ Держземагенства у Черкаській області і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, на підставі якого ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 712228500:02:001:0244 площею 52,8730 га, у тому числі рілля 52,8730 га, розташовану в адміністративних межах Ярошівської сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 3830401.

02.12.2013 року ОСОБА_1 створено фермерське господарство «Зерно Життя», код ЄДРПОУ 39002911.

Наказом ГУ Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 року № ЧК/7124084000:01:001/00001802, за заявою ОСОБА_1 від 27.12.2013, затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду відповідачу-2 - ОСОБА_1 земельної ділянки площею 34,6322 га в адміністративних межах Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області та надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 34,6322 га з кадастровим № 7124084000:01:001:0972 в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства (т.с. 1 а.с. 24).

Наказом ГУ Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 року № ЧК/7124084000:01:001/00001803, за заявою ОСОБА_1 від 27.12.2013, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 31,0199 га в оренду відповідачу-2 - ОСОБА_1 в адміністративних межах Колодистенської сільської ради Тальнівського району та надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 31,0199 га з кадастровим № 7124084000:01:001:0973 в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства (т.с. 1 а.с. 25).

Того ж дня 31.12.2013 року на підставі наказу ГУ Держземагентства у Черкаській області від 31.12.2013 року № ЧК/7124084000:01:001/00001802 між ГУ Держземагенства у Черкаській області та відповідачем-2 - ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 7124084000:01:001:0972 площею 34,6322 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.02.2014 року за індексним № 10634549 (т.с 1 а.с. 38-46), а на підставі наказу ГУ Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 року № ЧК/7124084000:01:001/00001803 між ГУ Держземагентства у Черкаській області та відповідачем-2 - ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 7124084000:01:001:0973 площею 31,0199 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.02.2014 року за індексним № 10633144 (т.с 1 а.с. 47-57).

29.10.2014 року між відповідачем-2 - ОСОБА_1 , як орендарем, та третьою особою-1 - СФГ «Еталон», як суборендарем, укладено договір суборенди земельної ділянки (т.с. 1 а.с. 58-59), згідно з пунктами 1.3., 2.1. якого в суборенду передано земельну ділянку, що перебуває у державній власності, з кадастровим № 7124084000:01:001:0973 загальною площею 31,0199 га (сільськогосподарські угіддя - рілля), що розташовується за межами населеного пункту, в адмінмежах Колодистенської сільської ради Тальнівського району у строкове платне володіння і користування без зміни цільового призначення на 9 років 2 місяці до 31.12.2023 року. Право суборенди СФГ «Еталон» на земельну ділянку площею 31,0199 га зареєстровано державним реєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2014 року за індексним № 16853992 (т.с. 1 а.с. 60).

Того ж дня 29.10.2014 року між відповідачем-2 - ОСОБА_1 , як орендарем, та третьою особою-1 - СФГ «Еталон», як суборендарем, укладено договір суборенди земельної ділянки (т.с. 1 а.с. 61-62), згідно з пунктами 1.3., 2.1. якого в суборенду передано земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 34,6322 га сільськогосподарські угіддя-рілля, що розташовується за межами населеного пункту, в адмінмежах Колодистенської сільської ради Тальнівського району у строкове платне володіння і користування без зміни цільового призначення на 9 років 2 місяці до 31.12.2023 року. Право суборенди СФГ «Еталон» на земельну ділянку площею 34,6322 з кадастровим № 7124084000:01:001:0972 зареєстровано державним реєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2014 року за індексним номером 16852765 (т.с. 1 а.с. 63).

Рішенням Тальнівської районної ради Черкаської області від 23.01.2015 року № 6-8/VI затверджено технічну документацію з розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 34,6322 га з кадастровим №7124084000:01:001:0972, яка надана в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області (т.с. 1 а.с. 83).

Рішенням Тальнівської районної ради Черкаської області від 15.09.2015 року № 41-18/VI затверджено технічну документацію з розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 31,0199 га з кадастровим № 7124084000:01:001:0973, яка надається в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області (т.с. 1 а.с. 84).

Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області Державної фіскальної служби України листом № 37659/23-00-12-0311 від 03.09.2018 року повідомила Тальнівський відділ Звенигородської місцевої прокуратури на її запит від 30.08.2018 року, що земельні ділянки з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972 площею 34,6322 га та з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973 площею 31,0199 га протягом 2015-2018 років декларує СФГ «Еталон», за даними інтегрованої картки платника інформаційної системи «Податковий блок» станом на 03.08.2018 року заборгованість відсутня (т.с. 1 а.с. 77).

Згідно з інформацією Колодистенської сільської ради Тальнівського району від 25.05.2018, 10.07.2018 року СФГ «Еталон» сплачує орендну плату відповідно до договорів суборенди від 29.10.2014 року, укладених із ОСОБА_1 (т.с. 1 а.с. 70-75, 79-80).

ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області листом № Т-309 від 10.07.2018 року повідомила Тальнівстький відділ Звенигородської місцевої прокуратури на її запит від 06.07.2018 року, що за ОСОБА_1 у період із 31.12.2013 року по 29.10.2014 року, а також у період із 29.10.2014 року по 10.07.2018 року сільськогосподарська техніка не зареєстрована (т.с. 1 а.с. 81).

29.06.2016 року відповідач-2 ОСОБА_1 створив Фермерське господарство «Юг-Агрострім».

19.07.2020 року набрала чинності постанова Верховної Ради України № 807-ІХ “Про утворення та ліквідацію районів”, відповідно до якої у Черкаській області утворений Звенигородський район (з адміністративним центром у місті Звенигородка) у складі територій Бужанської сільської, Ватутінської міської, Виноградської сільської, Вільшанської селищної, Водяницької сільської, Єрківської селищної, Звенигородської міської, Катеринопільської селищної, Лип'янської сільської, Лисянської селищної, Матусівської сільської, Мокрокалигірської сільської, Селищенської сільської, Стеблівської селищної, Тальнівської міської, Шевченківської сільської, Шполянської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України (пункт 21 постанови).

Згідно з підпунктом 1 пункту 6і Прикінцевих і перехідних положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (зміни до Закону внесені в результаті прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій” № 1009-ІХ, який набрав чинності 06 грудня 2020 року) до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням положення, яким передбачено, що у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).

Також, підпунктом 9 пункту 6і Прикінцевих і перехідних положень вказаного Закону передбачено, що юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Частиною 6 статті 8 Законом України “Про добровільне об'єднання територіальних громад” встановлено, що припинення юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.

27.05.2021 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” від 28.04.2021 року № 1423.

Відповідно до Закону розділ X Перехідних положень ЗК України доповнено пунктом 24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Крім того, з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Рішенням Тальнівської міської ради від 08.12.2020 року № 1/8-9 «Про реорганізацію сільських рад розформованих територіальних громад Тальнівського району Черкаської області» розпочато процедуру державної реєстрації припинення в результаті реорганізації юридичної особи Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 26489530, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 6, с. Колодисте, Тальнівського району Черкаської області) шляхом приєднання до Тальнівської міської ради (код ЄДРПОУ 36566327, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 28, м. Тальне, Черкаська обл., 20400).

Тальнівська міська територіальна громада в особі Тальнівської міської ради є правонаступником всього майна та обов'язків розформованих територіальних громад Тальнівського району Черкаської області в особі їх сільських рад.

Відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної у комунальну власність від 04.12.2020 року та наказу ГУ ДГК у Черкаській області від 14.12.2020 року № 57-ОТГ за Тальнівською міською радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності в тому числі і на спірні земельні ділянки.

Таким чином, Тальнівська міська рада є правонаступником Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області щодо належності спірних земельних ділянок до комунальної власності.

Враховуючи зміни в адміністративно-територіальному устрої країни і в земельних відносинах, що відбулись на законодавчому рівні під час судового розгляду справи, з урахуванням актуальної судової практики, що у зв'язку з цим склалась, з метою реального поновлення прав держави в особі територіальної громади прокурором 08.11.2023 року заявлено про зміну предмета позову і ця заява прийнята судом.

Предметом позову є вимога прокурора і Тальнівської територіальної громади в особі Тальнівської міської ради про усунення перешкоди у здійсненні Тальнівською територіальною громадою права користування та розпорядження комунальним майном шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути Тальнівській територіальній громаді в особі Тальнівської міської ради земельні ділянки площею 34,6322 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972, площею 31,0199 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973 та усунути перешкоди у здійсненні Тальнівською територіальною громадою в особі Тальнівської міської ради права користування та розпорядження земельними ділянками площею 34,6322 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972, площею 31,0199 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973 шляхом скасування державної реєстрації права оренди за відповідачем-2 ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 3, 6 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, зміна правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з пунктами «а», «д» частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, застосуванням інших, передбачених законом, способів.

Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов'язки, виникли із договорів оренди землі від 31.12.2013 року (два окремих договори), які за правовою природою віднесені до зобов'язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов'язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного кодексу України, Законів України «Про оренду землі», «Про фермерське господарство», які з урахуванням предмета позову є спеціальними нормативними актами.

Відповідно до статтей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельним кодексом України у відповідній редакції встановлено:

до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; й) вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ч.ч. 1, 2 ст. 12);

право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч.ч. 1, 2 ст. 78);

земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79);

суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80).

землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст. 83);

власники земельних ділянок мають право: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність (п. «а» ч. 1 ст. 90);

право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ч.ч. 1, 8, 9 ст. 90);

громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району (п. «а» ч. 1 ст. 121);

сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122);

надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою (ч. 1 ст. 123);

передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 124);

право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125);

право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126).

земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 134);

земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 135);

захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п.п. «в», «г» ч. 1 ст. 152).

Законом України «Про оренду землі» визначено, що:

орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6);

договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13);

договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14);

зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30);

спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35).

Частинами 1, 3 ст. 114 Господарського кодексу України визначено, що фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств регулюються цим кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Закон України «Про фермерське господарство», згідно з його преамбулою, визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Цей Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство» є спеціальним нормативно-правовим актом.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України «Про фермерське господарство»).

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 згаданого Закону).

Тобто, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Зі змісту положень статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 року у справі № 348/992/16-ц, провадження № 14-5/цс-18.

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що між відповідачем-2 - громадянином ОСОБА_1 і Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, правонаступником якого є відповідач-1 - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, укладено договори оренди землі від 16.08.2013 року (чотири окремих договори), від 19.09.2013 року (два окремих договори) для ведення фермерського господарства, а саме:

земельну ділянку з кадастровим номером 7122280400:02:002:0369 площею 81,0470 га, у тому числі рілля 38,6471 га, пасовище 42,3999 га, розташовану в адміністративних межах Бродецької сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 8989298;

земельну ділянку з кадастровим номером 7122281700:03:003:0091 площею 47,0176 га, у тому числі рілля 47,0176 га, розташовану в адміністративних межах Гуляйпільської сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 9019058;

земельну ділянку з кадастровим номером 7122255400:01:002:0002 площею 24 га, у тому числі сіножаті 24 га, розташовану в адміністративних межах Єрківської сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 8987777;

земельну ділянку з кадастровим номером 7122255400:01:002:0002 площею 3,5 га, у тому числі рілля 3,5 га, розташовану в адміністративних межах Шостаківської сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 3822750;

земельну ділянку з кадастровим номером 7122282500:02:002:0030 площею 25,5759 га, у тому числі рілля 25,5759 га, розташовану в адміністративних межах Кейтанівської сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 9005344;

земельну ділянку з кадастровим номером 712228500:02:001:0244 площею 52,8730 га, у тому числі рілля 52,8730 га, розташовану в адміністративних межах Ярошівської сільської ради Катеринопільського району, речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 за індексним номером 3830401.

02.12.2013 року ОСОБА_1 створено Фермерське господарство «Зерно Життя», код ЄДРПОУ 39002911.

За заявами ОСОБА_1 від 27.12.2013, наказами ГУ Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 року № ЧК/7124084000:01:001/00001802, від 31.12.2013 року № ЧК/7124084000:01:001/00001803 затверджено проекти землеустрою щодо відведення в оренду відповідачу-2 - ОСОБА_1 земельних ділянок площею 34,6322 га з кадастровим № 7124084000:01:001:0972, площею 31,0199 га з кадастровим № 7124084000:01:001:0973 в адміністративних межах Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області та надано ОСОБА_1 ці земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства.

Того ж дня, 31.12.2013 року на підставі вищезазначених наказів, ГУ Держземагентства у Черкаській області уклало з громадянином ОСОБА_1 два договори оренди зазначених земельних ділянок.

Речове право оренди земельних ділянок з кадастровим № 7124084000:01:001:0972 площею 34,6322 га, № 7124084000:01:001:0973 площею 31,0199 га зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 04.02.2014 року за індексним № 10634549 і № 10633144 відповідно.

29.10.2014 року відповідачем-2 - ОСОБА_1 , як орендарем, укладено з третьою особою-1 - СФГ «Еталон», як суборендарем, два договори суборенди земельних ділянок з кадастровим № 7124084000:01:001:0972 площею 34,6322 га, № 7124084000:01:001:0973 площею 31,0199 га, отриманих ним для ведення фермерського господарства, строком на 9 років 2 місяці до 31.12.2023 року. Право суборенди СФГ «Еталон» на ці земельні ділянки зареєстровано державним реєстратором 30.10.2014 року за індексними №№ 16853992 і 16852765.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.04.2019 по справі № 525/1225/15-ц вказала, що: «З урахуванням вимог статей 7, 12 Закону № 973-IV, статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах».

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 140, 143 та 144 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи управляють майном, що є в територіальній власності, вирішують інші питання, віднесені законом до їх компетенції; вирішуючи питання місцевого значення, органи місцевого самоврядування в межах визначених законом повноважень приймають рішення. які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні встановлено що:

місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч. 1 ст. 2);

сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11);

відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом (ч. 1 ст. 18);

виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (виключна компетенція) вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26);

до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом (підпункти 9, 10 пункту «б» ч. 1 ст. 33);

рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59);

рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.ч. 1, 10 ст. 59);

територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 60).

Таким чином, ГУ Держземагенства у Черкаській області, правонаступником якого є відповідач-1, всупереч вимогам ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, без дотримання конкурентних засад продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах прийняв рішення у формі наказів від 31.12.2013 року № ЧК/7124084000:01:001/00001802 і № ЧК/7124084000:01:001/00001802 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 34,6322 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972, площею 31,0199 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973 відповідачу-2 і на підставі цих наказів того ж дня, 31.12.2013 року уклав з відповідачем-2 - ОСОБА_1 два договори оренди цих же земельних ділянок.

Відповідно до пункту 1 статті 648 Цивільного кодексу України, зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін договору, має відповідати цьому акту.

Отже ці рішення і дії відповідача-1 суперечать наведеним нормам Земельного кодексу України.

Правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка передана в користування без належних правових підстав, такому суспільному інтересу не відповідає (постанова судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15).

Оскільки ГУ Держземагенства у Черкаській області, правонаступником якого є відповідач-1, є одним із учасників спірних правовідносин, яким допущено порушення інтересів держави а в подальшому - територіальної громади, вказаний орган виступає відповідачем-1 у даній справі, органи влади або посадові особи, які здійснюють захист державних інтересів у спірних правовідносинах відсутні, у прокурора наявні повноваження самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор самостійно представляє інтереси держави та звертається до суду як позивач, тому суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Зазначені обставини вказують на наявність передбачених ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах держави до відповідачів-1 і 2, тому і в цій частині заперечення відповідачів і третьої особи-1 суд відхиляє.

Як і рішення правопопередника відповідача-1, так і договори оренди землі від 31.12.2013 року відповідачами укладено з порушенням вимог ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, порушують право власності тому відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України ці порушення є підставою для визнання цих договорів недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У зв'язку з визнанням недійсними договорів оренди землі, відповідач-2 зобов'язаний повернути власнику земельні ділянки, отримані в оренду за цими договорами.

Згідно з частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки наведено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18). Судом враховано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року, у справі № 909/703/19.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Враховуючи, що відповідач -2 ОСОБА_1 є засновником ФГ «Зерно Життя» з 02.12.2013 року, його звернення 13.12.2013 року до ГУ Держземагенства у Черкаській області з клопотанням про відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурентній основі суперечить зазначеним правовим нормам.

Із наведеного вбачається, що якщо існує зловживання громадянином такими пільговими умовами, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування повинен не допустити надання йому земельної ділянки на пільговій (позаконкурентій) основі, однак якщо і орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування не перешкоджає такому зловживанню, то ці особи (громадянин та відповідний орган) створюють незаконні передумови для отримання громадянином земельної ділянки на пільговій (позаконкурентій) основі, а правочин, укладений за наслідками таких діянь, спрямований на отримання земельної ділянки без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, то він відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України є нікчемним.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні за змістом висновки викладено у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Отже, у разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю.

У контексті зазначених обставин суд вважає за необхідне врахувати і правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.01.2023 у справі № 924/820/21, у якій, у свою чергу, врахований висновок Великої Палати Верховного Суду (постанова від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц) про те, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина 2 статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном. Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина 2 статті 152 ЗК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

З наведеного слідує, що звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження.

При цьому на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.08.2023 року у справі № 922/1832/19.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що земельні ділянки з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972 загальною площею 34,6322 га та з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973 площею 31,0199 га протиправно передано в оренду фізичній особі ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з урахуванням договору оренди землі від 31.12.2013 року терміном на 10 років, які в подальшому без створення нового фермерського господарства передані останнім в суборенду Селянському (фермерському) господарству «Еталон» за договорами суборенди від 29.10.2014 року за плату у строкове платне володіння і користування, що є чинними на момент розгляду справи, внесено відповідні записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Частина 2 статі 152 ЗК України визначає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Власником спірних земельних ділянок на даний час є Тальнівська міська рада, що є третьою особою з самостійними вимогами у даній справі, незаконне користування ними відповідачем-2 і третьою особою порушує її право власності на землю щодо її використаня і розпорядження нею.

Таким чином, Тальнівська міська рада має право на усунення перешкод у здійсненні Тальнівською територіальною громадою права користування та розпорядження спірними земельними ділянками шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути Тальнівській територіальній громаді в особі Тальнівської міської ради, а саме: площею 34,6322 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972; - площею 31,0199 га з кадастровим номером 7124084000:01:001:097, а також шляхом скасування державної реєстрації права оренди (з одночасним припиненням речових прав) за ОСОБА_1 . З цих підстав позов прокурора і Тальнівської міської ради суд визнає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, суд уточнений позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладені обставини справи, наведені норми законодавства і судової практики суд вважає позов прокурора і Тальнівської міської ради обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню повністю. Враховуючи, що спір виник внаслідок умисно неправильних дій відповідача-2, то саме з нього на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7048 грн. відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у здійсненні Тальнівською територіальною громадою в особі Тальнівської міської ради права користування та розпорядження майном шляхом зобов'язання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) повернути Тальнівській територіальній громаді в особі Тальнівської міської ради, ідентифікаційний код 36566327, місцезнаходження: 20400, Черкаська обл., м. Тальне, вул. Соборна, буд. 28 земельні ділянки з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972 площею 34,6322 га, з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973 площею 31,0199 га.

Усунути перешкоди у здійсненні Тальнівською територіальною громадою в особі Тальнівської міської ради ідентифікаційний код 36566327, місцезнаходження: 20400, Черкаська обл., м. Тальне, вул. Соборна, буд. 28 права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права оренди (з одночасним припиненням речових прав) за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щодо земельних ділянок: з кадастровим номером 7124084000:01:001:0972 площею 34,6322 га; з кадастровим номером 7124084000:01:001:0973 площею 31,0199 га.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286 судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 7048 грн.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.06.2024 року

Суддя В.М. Грачов

Попередній документ

120024716

Наступний документ

120024718

Інформація про рішення:

№ рішення:	120024717
№ справи:	704/1145/18
Дата рішення:	02.04.2024
Дата публікації:	01.07.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Черкаської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою; щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(16.09.2022)
Результат розгляду:	Передано для відправки до Господарського суду Черкаської області
Дата надходження:	30.08.2022
Предмет позову:	про визнання незаконним і скасування рішень органу державної влади, визнання договорів оренди недійсними

Розклад засідань:

Минулі засідання (15)

05.10.2020 11:33	Звенигородський районний суд Черкаської області
15.10.2020 11:00	Звенигородський районний суд Черкаської області
26.10.2020 14:00	Звенигородський районний суд Черкаської області
30.11.2020 11:03	Звенигородський районний суд Черкаської області
29.12.2020 09:30	Звенигородський районний суд Черкаської області
09.03.2021 09:30	Черкаський апеляційний суд
30.03.2021 10:30	Черкаський апеляційний суд
13.04.2021 14:30	Черкаський апеляційний суд
17.11.2022 11:00	Господарський суд Черкаської області
14.02.2023 14:30	Господарський суд Черкаської області
04.07.2023 12:00	Господарський суд Черкаської області
10.08.2023 12:00	Господарський суд Черкаської області
15.02.2024 11:00	Господарський суд Черкаської області
07.03.2024 11:00	Господарський суд Черкаської області
02.04.2024 11:00	Господарський суд Черкаської області