18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 червня 2024 року Черкаси справа №925/501/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Машинері» (вул.Металургів, 17, офіс 9, м.Бровари, Київська область, 07400, ідентифікаційний код 37696993)
до Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради (вул.Бидгощська, 13, м.Черкаси, 18003, ідентифікаційний код 05445296)
про стягнення 2 582 642,03 грн,
за участю представника позивача Варшамяна Т.Г., адвокат (приймає участь у режимі відеоконференції),
18.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістик Машинері» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №177 від 04.07.2023 у сумі 2 582 642,03 грн, з яких 2 105 000 грн - основна заборгованість, 374 323,02 грн - пеня, 68245,92 грн - інфляційні втрати, 35073,09 грн - 3% річних. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 38739,63 грн та суму втрат на професійну правничу допомогу у розмірі 54163,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором поставки та у визначений договором строк поставив відповідачу рециклер асфальтобетону RCA-1200 загальною вартістю 2 105 000,00 грн, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав та у визначений договором строк не здійснив оплату за поставлений товар. У подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди №1 та №2, якими сторони за договором змінювали умови договори щодо дати поставки товару та строку дії договору. Проте і після укладення цих додаткових угод, відповідач за поставлений товар не розрахувався з позивачем. Позивач направив відповідачу претензією, у якій позивач просив здійснити оплату за товар. Ця претензія залишилась відповідачем без відповіді та без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду за примусовим стягненням з відповідача заборгованості за поставлений товар разом із нарахованими на нею пенею, інфляційними та річними.
04.06.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (31.05.2024 конверт з відзивом був зданий до відділення Акціонерного товариства «Укрпошта»).
У своїй відповіді на відзив, яка надійшла до суду 11.06.2024, позивач вказав, що укладення та виконання спірного договору поставки передує у часі рішенням міської ради, якими спочатку зменшили, а потім збільшили видатки розвитку відповідача. Відповідач мав у своєму розпорядженні необхідні кошти на момент укладення договору поставки та впродовж строку, передбаченого для належного виконання цього договору. Крім того, позивач також зазначив, що відповідач подав відзив на позовну заяву із пропуском строку, який був встановлений на його подачу, а тому справу слід вирішувати за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.04.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 10 год 30 хв 21.05.2024 та встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до свого провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвала Господарського суду Черкаської області від 22.04.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана судом до електронного кабінету відповідача та 23.04.2024 була доставленого до його електронного кабінету, що підтверджене довідкою про доставку електронного листа (а.с.64).
Протокольною ухвалою від 21.05.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 30 хв 11.06.2024, про що було повідомлено відповідача шляхом направлення до його електронного кабінету відповідної ухвали суду. Ця ухвала 22.05.2024 була доставлена до його електронного кабінету, що підтверджене довідкою про доставку електронного листа
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, днем отримання відповідачем ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.04.2024 про відкриття провадження у справі є дата доставлення копії ухвали суду до електронного кабінету відповідача - 23.04.2024.
Останнім днем для подачі відзиву на позовну заяву є 08.05.2024.
Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як зазначено вище, 04.06.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (31.05.2024 був зданий відділення Акціонерного товариства «Укрпошта»), тобто з пропуском процесуального строку на його подання та без заявленого клопотання про його поновлення. Оскільки відповідач пропустив строк на подання відзиву на позов, не подав клопотання про його поновлення, то такий відзив не приймається судом та залишається без розгляду.
Представник позивача у судовому засідання 11.06.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач (його представник) у судове засідання 11.06.2024 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що є відомості у матеріалах справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
04.07.2023 між Комунальним підприємством «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК МАШИНЕРІ» (постачальник) було укладено договір №177 (далі - договір). За умовами цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар - ДК 021:2015:43310000-9 Машини для цивільного будівництва (Рециклер асфальтобетону RCA-1200), зазначений в специфікації (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (пункт 1.1 договору).
Сума, що визначена у договорі становить 2 105 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 350 833,33 грн (пункт 3.1 договору).
Оплата за товари, які надані постачальником, проводиться за фактом поставки протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (пункт 4.1 договору).
Бюджетні зобов'язання за даним договором виникають у разі наявності та межах відповідних бюджетних асигнувань на 2023 рік (пункт 4.5 договору).
Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету (пункт 4.6 договору).
У разі затримки бюджетного фінансування та/або затримки здійснення платежів не з вини покупця, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок та/або можливості здійснити платежі (пункт 4.7 договору).
Строк поставки товару - товар повинен бути поставлений покупцю протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки від покупця, але не пізніше 30 жовтня 2023 року (пункт 5.1 договору).
Зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця за адресою, визначеною у його заявці (пункт 5.3 договору).
Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (пункт 6.1.1 договору).
Приймання-передача товару по якості та комплектності проводиться в момент передачі їх шляхом підписання видаткової накладної. У разі виявлення в момент передачі товару некомплектності, відхилення якісних показників тощо, покупець зобов'язаний відмовитися від приймання товару або вказати про недоліки чи некомплектність у відповідному актів невідповідностей (пункт 6.1.3 договору).
Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (пункт 6.4.1 договору).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (пункт 7.1 договору).
У разі порушення покупцем строк оплати, визначеного в розділі IV договору (при наявності бюджетного фінансування), покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого по накладній товару, за кожний день затримки оплати, за весь період прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від виконання взятих на себе зобов'язань по даному договору (пункт 7.3 договору).
Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2023 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 10.1 договору).
Основні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених діючим законодавством, у тому числі пунктом 19 Особливостей (пункт 11.1 договору).
Строк дії договору, за взаємною згодою сторін, може бути продовжений відповідно до вимог діючого законодавства, про що укладається додаткова угода (пункт 11.2 договору).
Додаток №1 - Специфікація товару. Додаток до договору є його невід'ємною частиною (розділ XII договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками постачальника та покупця і скріплений печатками підприємств.
Між постачальником та покупцем підписано додаток №1 до договору - «Специфікація товару», у якій сторони за договором визначили найменування, кількість, ціну за одиницю без ПДВ та загальну вартість та параметри товару, що поставляється.
Відповідач звернувся до позивача із заявкою №416 від 16.08.2023, у якому просив позивача поставити рециклер асфальтобетону RCA-1200 згідно з договором поставки №177 від 04.07.2023.
23.08.2023 позивач передав, а відповідач прийняв транспортний засіб (товар) - рециклер асфальтобетону RCA-1200, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 23.08.2023 та видатковою накладною №7330 від 22.08.2023, які підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця і скріплені печатками підприємств.
Згідно з актом приймання-передачі товару від 23.08.2023, покупець підтверджує, що разом із товаром продавець передав, а покупець отримав пакет документів: оригінал рахунку на оплату, оригінал видаткової накладної, паспорт на товар, інструкцію з експлуатації, каталог запасних частин та свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 .
Відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав та у встановлений договором строк не розрахувався з позивачем за поставлений товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 2 105 000,00 грн.
Відповідач надіслав на адресу позивача лист №599 від 13.11.2023, у якому вказав, що відповідним рішенням Черкаської міської ради зменшено видатки відповідача, зокрема, на придбання рециклера RCA-1200, тому відповідач направляє на адресу позивача два примірника додаткової угоди про продовження строку дії договору та строку поставки товару. У цьому листі відповідач погодився, що товар було поставлено 22.08.2023, а зміна строку поставки товару обумовлена тим, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні фінансові зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, термін дії яких завершується в поточному бюджетному періоді.
13.11.2023 між сторонами за договором було підписано додаткову угоду №1, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти пункти договору у новій редакції, зокрема:
Бюджетні зобов'язання за даним договором виникають у разі наявності та межах відповідних бюджетних асигнувань на 2023 рік та/або 2024 рік (пункт 4.5 договору).
Строк поставки товару - товар повинен бути поставлений покупцю протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки від покупця, але не пізніше 31.12.2024 (пункт 5.1 договору).
Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2024 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1 договору).
06.12.2023 між сторонами за договором було підписано додаткову угоду №2, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти пункти договору у новій редакції, зокрема:
Бюджетні зобов'язання за даним договором виникають у разі наявності та межах відповідних бюджетних асигнувань на 2023 рік (пункт 4.5 договору).
Строк поставки товару - товар повинен бути поставлений покупцю протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки від покупця, але не пізніше 31.12.2023 (пункт 5.1 договору).
Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2023 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1 договору).
30.01.2024 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1/301 від 30.01.2024, у якій просив відповідача протягом 3 днів з дня отримання претензії здійснити оплату вартості товару у розмірі 2 105 000,00 грн на рахунок позивача.
Ця претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для стягнення заборгованості з оплати вартості товару разом із нарахованими на нею пенею, інфляційними витратами та річними з відповідача у судовому порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар разом із нарахованими на нею пенею, інфляційними витратами та річними.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладених між сторонами договорів. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору такого виду. Договори не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними та не розірвані в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання умов договору та за заявкою відповідача від 16.08.2023, позивач поставив, а відповідач прийняв транспортний засіб (товар) вартістю 2 105 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 23.08.2023 та видатковою накладною №7330 від 22.08.2023, які підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця і скріплені печатками підприємств.
Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором.
Факт поставки товару 22.08.2023 також підтверджено відповідачем у своєму листі №599 від 13.11.2023.
За умовами договору оплата за товари, які надані постачальником, проводиться за фактом поставки протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (пункт 4.1 договору). Отже, у силу наведених правових норм після отримання товару від позивача, у відповідача виник обов'язок з оплати його вартості протягом 30 календарних днів.
Щодо укладення сторонами додаткових угод до договору, то суд зазначає, що відповідно до статті 180 Господарського Кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як зазначено вище, істотними умовами договору поставки (купівлі-продажу), серед іншого є строк поставки товару та строк оплати товару, який пов'язаний з моментом передачі товару покупцю або може бути встановлений сторонами у договорі. Як свідчить зміст додаткових угод вони не змінюють істотні умови договору, зокрема, ні строку поставки, ні строку оплати за отриманий товар.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що додаткові угоди між сторонами за договором, за якими сторони змінювали умови стосовно виникнення бюджетних зобов'язань, були укладені 13.11.2023 та 06.12.2023, тобто після поставки позивачем товару відповідачу та виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати його вартості (22.09.2023).
Судом встановлено, що відповідач, у визначений договором строк, отримав товар, проте протягом 30 днів за нього не розрахувався, внаслідок чого
у відповідача наявна заборгованість у сумі 2 105 000,00 грн. Будь-яких доказів іншого матеріали справи не містять.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов'язання в частині оплати вартості отриманого товару, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 2 105 000,00 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, розмір заборгованості не заперечений відповідачем, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
При цьому суд також вважає за необхідне зазначити, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Бюджетного кодексу України).
Спеціальні норми вказаного Кодексу не регулюють господарські відносини, які виникають між юридичними особами (у тому числі, за участю органу виконавчої влади) при укладенні господарських договорів та їх виконанні.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У свою чергу бюджетним зобов'язанням є будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (пункт 7 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України).
Отже, чинне законодавство розрізняє поняття «бюджетне зобов'язання» та «господарське зобов'язання».
Поряд із цим суд наголошує, що самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням розпорядником бюджетних коштів відповідача та відсутністю у нього коштів, не виправдовують прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у частині оплати вартості поставленого товару у визначений договором строк та не спростовують обов'язку останнього як сторони зобов'язального правовідношення від його виконання належним чином.
Статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, отже для таких господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, в тому числі й комунальних підприємств, організацій та установ, заснованих на комунальній власності.
Крім того, згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтями 218 Господарського кодексу України та 617 Цивільного кодексу України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.
Суд зазначає, що ні Господарський кодекс України, ні Цивільний кодекс України при визначенні відповідальності за укладеним договором не виділяють в окрему категорію осіб «комунальні підприємства» і не встановлюють окремі правила для них. Тобто, бюджетна установа, як отримувач і розпорядник бюджетних коштів, не має будь-яких привілей чи пільг у рамках виконання своїх зобов'язань за такими договорами.
Тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи, підприємства чи організації з Державного/місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність відповідача та не заперечують обов'язку такого підприємства, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (пункти 48 та 40 рішень відповідно) (від 18.10.2005) та у справі «Бакалов проти України» (від 30.11.2004) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до положень пункту 7.3 договору у разі порушення покупцем строк оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого по накладній товару, за кожний день затримки оплати, за весь період прострочення.
На підставі наведених норм, позивач нарахував відповідачу пеню за період прострочення з 23.09.2023 до 12.04.2024 у розмірі 374 323,02 грн.
Судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що розрахунок зроблений невірно, без врахування шестимісячного строку для такого нарахування (оскільки у договорі не вставлено такого строку), тому суд задовольняє вимогу про стягнення пені за період з 23.09.2023 до 23.03.2024 у розмірі 340 965,09 грн.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
На підставі наведених положень статті 625 Кодексу позивач нарахував відповідачу 35073,09 грн 3% річних та 68245,92 грн інфляційних витрат за період прострочення з 23.09.2023 до 12.04.2024, які також просить стягнути з останнього.
Судом перевірений розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що розрахунок розміру 3% річних та інфляційних витрат здійснений позивачем арифметично правильно, тому суд задовольняє позовні вимоги у цій частині у визначеному позивачем розмірі.
Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Машинері» до Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради підлягають до часткового задоволення у частині стягнення з відповідача 2 105 000,00 грн основної заборгованості, 340 965,09 грн пені, 35073,09 грн 3% річних, 68245,92 грн інфляційних витрат.
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Пункт 4 частини 1 статті 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 51163,00 грн.
На підтвердження наданих адвокатом послуг з правничої допомоги позивачем надано договір професійної правничої допомоги №08/04 від 08.04.2024, який укладений між адвокатським бюро «ВАРШАМЯНА» в особі керуючого бюро Тиграна Гарушовича Варшамяна (бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістик Машинері» (клієнт), акт прийому-передачі №1 від 12.04.2024 наданих послуг (професійної правничої допомоги) до договору професійної правничої допомоги №08/04 від 08.04.2024, ордер серії ВА №1078072 від 13.04.2024 та платіжну інструкцію №3575 від 15.04.2024 на оплату з обмеженою відповідальністю «Логістик Машинері» на користь адвокатського бюро «ВАРШАМЯНА» вартості наданої правової допомоги у сумі 51163,00 грн.
За умовами договору професійної правничої допомоги №08/04 від 08.04.2024 в порядку та на умовах, передбачених цим договором бюро зобов'язується надати клієнтові професійну правничу допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти цю допомогу та сплатити за неї гонорар (винагороду) в рамках ведення судової справи за позовом клієнта до Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради про стягнення заборгованості за договором №177 від 04.07.2023, укладеного за результатами проведення державної закупівлі (ідентифікатор на Prozorro UA-2023-06-02-004610-a) між клієнтом та Комунальним підприємством «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради, у Господарському суді Черкаської області, у Північному апеляційному господарському суді (за необхідності), у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (за необхідності).
Професійна правнича допомога включає наступні види адвокатської діяльності: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань: складання позовних заяв, відзивів на позовні заяви, відповідей на відзиви на позови, заперечень на відповіді на відзиви, зустрічних позовів, інших заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво Інтересів Клієнта у судах під час здійснення господарського та конституційного судочинства, а також представництво інтересів клієнта в інших державних органах, органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, органах нотаріату та перед фізичними і юридичними особами; надання інших видів правової допомоги не заборонених законом (пункт 1 договору професійної правничої допомоги №08/04 від 08.04.2024).
Сторони погодили, що розмір гонорару бюро (адвоката бюро) за комплексне ведення (що може включати, але не обмежуючись, складання позовної заяви, відзиву на позовну заяву, складання відповіді на відзив, складання заперечення на відповідь на відзив, інших заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, участь у судових засіданнях, вчинення інших дій в інтересах клієнта) зазначеної у пункті 1 цього договору судової справи у Господарському суді Черкаської області складає 51163,00 грн (пункт 8 договору професійної правничої допомоги №08/04 від 08.04.2024).
12.04.2024 між клієнтом та адвокатським бюро було підписано акт прийому-передачі №1 від 12.04.2024 наданих послуг (професійної правничої допомоги) до договору професійної правничої допомоги №08/04 від 08.04.2024, відповідно до якого на виконання умов договору професійної правничої допомоги №08/04 від 08.04.2024 бюро надало клієнту послуги (професійну правничу допомогу), а клієнт прийняв ці послуги, а саме складання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором; складання розрахунку суми пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат; складання клопотання про участь у про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції; підготовка документів, що додаються до позовної заяви, для подання до суду.
Вартість наданих/отриманих послуг (професійної правничої допомоги) визначається відповідно до пункту 8 договору професійної правничої допомоги №08/04 від 08.04.2024.
На виконання умов договору професійної правничої допомоги №08/04 від 08.04.2024, позивач перерахував адвокатському бюро «ВАРШАМЯНА» 51163,00 грн, що підтверджене платіжною інструкцією №3575 від 15.04.2024.
Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Водночас, суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, визначених положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. (Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у справі №910/789/21 від 19.01.2022).
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Дослідивши зазначені докази, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу.
У пункті 8 професійної правничої допомоги №08/04 від 08.04.2024 сторони погодили, що розмір гонорару бюро (адвоката бюро) за комплексне ведення (що може включати, але не обмежуючись, складання позовної заяви, відзиву на позовну заяву, складання відповіді на відзив, складання заперечення на відповідь на відзив, інших заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, участь у судових засіданнях, вчинення інших дій в інтересах клієнта) зазначеної у пункті 1 цього договору судової справи у Господарському суді Черкаської області складає 51163,00 грн (пункт 8 договору професійної правничої допомоги №08/04 від 08.04.2024).
Суд враховує, що представник позивач приймав участь лише у двох судових засіданнях у режимі відеоконференції, подавши при цьому 1 шаблонне клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, зміст якого викладений на 1 аркуші.
Крім того, ні відзиву на позовну заяву, ні заперечення на відповідь на відзив, ні будь-яких інших заяв представником позивача до суду не подавалось.
Отже, перевіривши подані представником позивача документи в сукупності з матеріалами справи, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу є неспівмірними зі складністю справи.
Також суд звертає увагу, що в акті відсутнє розмежування вартості кожного переліку робіт, що унеможливлює визначити та провести розподіл судових витрат, відповідно до реально наданих послуг.
Враховуючи те, що категорія цього спору не відноситься до складної (стягнення за договором поставки), сам спір є типовим, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково в розмірі 30000,00 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 38239,26 грн.
Крім того, відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом частково задоволено вимоги позивача, понесені позивачем витрати за надану професійну правничу допомогу підлягають до відшкодування з відповідача на користь позивача у сумі 30000,00 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради (вул.Бидгощська, 13, м.Черкаси, 18003, ідентифікаційний код 05445296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Машинері» (вул.Металургів, 17, офіс 9, м.Бровари, Київська область, 07400, ідентифікаційний код 37696993) 2 105 000,00 грн основної заборгованості, 340965,09 грн пені, 35073,09 грн 3% річних, 68245,92 грн інфляційних витрат, 38239,26 грн судового збору та 30000,00 витрат на правову допомогу.
3.В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 26.06.2024.
Суддя О.І.Кучеренко