Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25 червня 2024 року м. ХарківСправа № 5023/8920/11
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання
розглянувши скаргу ОСОБА_1 (вх. № 15642) на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській обл. Біляєва Б.Є.
по справ за позовом Фізичної особи підприємця Гошкова Владислава Володимировича, м. Харків
до 1. Приватного підприємства "Регіональна Компанія "ТАВРІЯСЕРВІС", м. Київ ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26", м. Харків 3-я особа про стягнення 95364,55 грн.
за участі представників сторін:
стягувача - не з'явився;
боржника (заявника) - Гошкова В.В.; Данилюка О.В.
ДВС - не з'явився
В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа № 5023/8920/11 за позовом Фізичної особи підприємця Гошкова Владислава Володимировича до 1. Приватного підприємства "Регіональна Компанія "ТАВРІЯСЕРВІС"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26" про стягнення 95364,55 грн.
17.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій просить суд: 1) Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській обл. Біляєва Б.Є. задовольнити. 2) Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській обл. Біляєва Б.Є., який здійснював виконавчі дії у виконавчому провадженні № 35636823, щодо незняття арешту та заборон з майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 35636823 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської обл. від 23.03.2012 у справі № 5023/8920/11 про стягнення судового збору в розмірі 1108,10 грн. 3) Зобов'язати Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти усі арешти та заборони, накладені на майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 35636823 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської обл. від 23.03.2012 у справі № 5023/8920/11 про стягнення судового збору в розмірі 1108,10 грн. 4) Зобов'язати Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження на майно ОСОБА_1 шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження від 03.05.2018 у ВП № 35636823.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2024 скаргу ОСОБА_1 (вх. № 15642) призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2024.
Заявник у судовому засіданні 25.06.2024 підтримував подану скаргу у повному обсязі.
У судове засідання 25.06.2024 стягувач та ДВС своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги.
З огляду на вимоги ст. 342 ГПК України неявка представників сторін та ДВС не є перешкодою для розгляду скарги по суті.
Розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 (вх. № 15642) суд встановив.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.12.2011 р. (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено. Стягнуто солідарно з ПП "РК "ТАВРІЯСЕРВІС" та ТОВ "БАЙКАЛ-26" на користь ФОП Гошкова В.В. 38700,00 грн. інфляційних втрат, 14527,12 грн. - 3% річних, 42137,43 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 4000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1878,19 грн. судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року апеляційну скаргу ПП "РК "ТАВРІЯСЕРВІС" задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2011 р. у справі № 5023/8920/11 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові було відмовлено. Стягнуто з ФОП Гошкова Владислава Володимировича на користь ПП "Регіональна компанія "ТАВРІЯСЕРВІС" 1108,10 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року - без змін.
На виконання наведеної Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року по справі № 5023/8920/11 у встановленому Законом порядку 23.03.2012 видано наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гошкова Владислава Володимировича на користь Приватного підприємства "Регіональна компанія "ТАВРІЯСЕРВІС" 1108,10 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
На виконання наказу Господарського суду Харківської обл. від 23.03.2012 у справі № 5023/8920/11 про стягнення судового збору в розмірі 1108,10 грн постановою державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Клітенко Д.Ю. 11.06.2012 було відкрито виконавче провадження № 35636823.
Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській обл. Біляєва Б.Є. від 03.05.2018 у ВП № 35636823 накладено арешт на майно Боржника.
Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській обл. Біляєва Б.Є. від 03.05.2018 у ВП № 35636823 наказ № 5023/8920/11, виданий Господарським судом Харківської обл. 23.03.2012 про стягнення судового збору в розмірі 1108,10 грн, повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». В цій постанові вказано право стягувача повторно пред'явити наказ № 5/260 для виконання в строк до 03.05.2021.
Вищевикладені відомості підтверджуються листом Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 73835 від 27.05.2024 (додаток 4), наданим у відповідь на клопотання Боржника від 07.05.2024 до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту на майно Боржника, накладене при виконанні ВП № 35636823.
Також в цьому листі відділу державної виконавчої служби вказано, що підстави для винесення постанови про зняття арешту з майна в рамках виконавчого провадження № 35636823 відсутні, а арешт, накладений на майно Боржника, може бути знятий за рішенням суду. Крім того, зі змісту цього листа випливає, що виконавче провадження № 35636823 знищене через сплив строків для його зберігання.
Зазначені обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця в межах розгляду справи № 5023/8920/11.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Як вбачається з листа В.о. начальника Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.05.2024 року виконавче провадження № 35636823 з примусового виконання наказу суду від 23.03.2012 р. у справі № 5023/8920/11 було відкрито 11.06.2012 року. Тобто на спірні правовідносини розповсюджувалась дія Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV.
Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 03.05.2018 у ВП № 35636823 було повернуто виконавчий документ стягувачу з посиланням на приписи п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на час завершення виконавчого провадження) врегульовано порядок повернення виконавчого документа стягувачу.
Так, відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на час завершення виконавчого провадження) було врегульовано наслідки завершення виконавчого провадження.
Згідно положень вказаної статті слідує, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Разом з тим, 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, зокрема унормовано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. (п. 2 ч. 1 ст. 37)
Згідно статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Положеннями статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Частина 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а у випадках, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, з поміж іншого, є верховенство права.
Згідно із статтею 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст. 339, ч. 1 ст. 342, ч.ч.1, 2 ст.343 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
У п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. викладено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З положень статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02.06.2016р.) слідує, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Всупереч вимог ст. 74 ГПК України скаржником не надано доказів вчинення органом Державної виконавчої служби неправомірних дій або бездіяльності під час вирішення питання про зняття арешту з його майна та порушення у зв'язку з цим його прав.
Так, з сукупного аналізу норм права, що регулюють відносини у виконавчому провадженні ані на час відкриття спірного виконавчого провадження, ані в редакції "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII не було покладено на державного виконавця обов'язку щодо зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документа з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Таким чином, скаржником не доведено, що державний виконавець при здійсненні покладених на нього повноважень у ВП № 35636823 діяв з порушенням приписів чинного на той час ЗУ "Про виконавче провадження", що виключає можливість визнання бездіяльності державного виконавця протиправно, а відповідно й задоволення поданої скарги.
Разом тим суд наголошує, що у подальшому ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" було доповнено частиною 4 наступного змісту: у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
В ч. 4 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" унормовані підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. А в ч. 5 цієї статті передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
На переконання суду, продовження чинності арешту на нерухоме майно, накладеного у виконавчому провадженні, яке закінчено, за відсутності майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у мирне володінням майном, порушує та обмежує право власника на користування нерухомим майном, разом з тим таке право не може бути захищено в межах розгляду відповідної скарги.
При цьому, скаржник у зв'язку з наявним обтяженням не позбавлений можливості для захисту своїх прав у спірних правовідносинах на загальних підставах, шляхом звернення з відповідним позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном, оскільки зміна порядку правового регулювання відносин державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень зумовила виникнення спору про право.
Керуючись ст.ст. 232-235, 342-345 ГПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Ухвала набирає законної сили в порядку приписів ч. 1 ст. 235 ГПК України з моменту її оголошення, тобто 25.06.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строк, встановлені ст. 256-258 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено "27" червня 2024 р.
Суддя М.І. Шатерніков
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.