Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
18.06.2024м. ХарківСправа № 922/981/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Деркач П. О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова (61099, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 36-А) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монте Крісто Працює" (61176, м. Харків, Салтівське Шосе, 268, кв. 112)
про стягнення 154259,80 грн.
за участю представників:
прокурора - Клейн Л.В., службове посвідчення №072868 від 01.03.2023,
позивача - Жилко С.Е., самопредставництво,
відповідача - не з'явився
Немишлянська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монте Крісто Працює", в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Монте Крісто Працює» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 154259,80 грн. Позов обґрунтовано не здійснення відповідачем плати за землю за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі у загальній сумі 154259, 80 грн., внаслідок чого товариство зберегло у себе майно-грошові кошти.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі № 922/981/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.04.2024 о 10:30.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.04.2024 у справі № 922/981/24 відкладено підготовче засідання на 28.05.2024 об 11:30.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.05.2024 у справі № 922/981/24 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/981/24 до судового розгляду по суті на 18.06.2024 об 11:15.
Прокурор в судове засідання 18.06.2024 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 154259,80 грн.
Позивач в судове засідання 18.06.2024 з'явився, заявлений прокурором позов підтримав повністю, просив суд позов прокурора задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання 18.06.2024 не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Разом з цим, суд зазначає, що копії ухвали суду про відкриття провадження у справі від 01.04.2024 та ухвала-повідомлення від 23.04.2024, ухвали від 28.05.2024, ухвали від 30.05.2024, які надсилались судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариство з обмеженою відповідальністю "Монте Крісто Працює" (код ЄДРПОУ 36815351) повернулись до господарського суду Харківської області без вручення адресату з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Окрім цього, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв'язку, повідомлені позивачем у позовній заяві та зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, телефонограма відповідачем прийнята не була.
Також, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/981/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною 1, 3 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
18.06.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. З ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Також, згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до Господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Поняття “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).
Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 було зазначено про те, що надмірна формалізація “інтересів держави” може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.
“Не здійснення захисту” виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
“Здійснення захисту неналежним чином” виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
“Неналежність” захисту може бути оцінена з огляду па встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах), державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (стаття 4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Згідно зі статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі - Закон) однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Як визначено статтею 10 Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та інтими законами.
Відповідно до приписів частини 5 статті 16 Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно зі статтею 26, статтею 33 Закону та статтею 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною 5 статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
При цьому, враховуючи вимоги статті 19 Конституції України, територіальна громада м. Харкова як власник спірної земельної ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
У зв'язку з викладеним, Харківська міська рада є належним позивачем у вказаній справі.
Згідно з положеннями статті 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (стаття 62 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Згідно зі статтями 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Харківської міської ради недоотримав значну суму коштів за використання земельної ділянки без укладання договору оренди.
Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.
Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.
Недотриманням безпідставно збережених коштів місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.
Таким чином, безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.
Разом з цим, Харківською міською радою не вживаються заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ТОВ “Монте Крісто Працює” безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати та відповідний позов до останньої з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред'являвся.
Так, Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова 17.01.2024 за вихідним номером 51-104-275ВИХ-24 на адресу Харківського міського голови скеровано листа щодо наявності підстав для застосування повноважень визначені статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” та вжиття заходів, щодо стягнення з ТОВ “Монте Крісто Працює” коштів за користування вищевказаною земельною ділянкою.
Водночас, відповідно до листа Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради від 29.01.2024 № 472/0/225-24 вбачається, що міськрадою заходи позовного характеру щодо стягнення з ТОВ “Монте Крісто Працює” безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138500:07:005:0077 не вживались.
У вказаному листі, Департаментом зазначено, що у разі подання Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова відповідного позову, Харківською міською радою за необхідності будуть вжиті заходи, передбачені чинним законодавством, щодо представництва інтересів міськради під час розгляду справи у суді.
У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у з в 'язку чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави.
Таким чином, оскільки вказані інтереси залишилися незахищеними, наведене стало підставою для звернення Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.
Також, прокурором у позові зауважено про те, що про прийняте рішення щодо здійснення Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова представництва інтересів держави в суді в особі Харківської міської ради щодо стягнення з ТОВ “Монте Крісто Працює” безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в особі проінформовано листом на адресу Харківського міського голови від 21.02.2024 за вх. №51-104-952ВИХ-24.
За результатами розгляду вказаного листа, Департаментом земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради листом від 11.03.2024 за № 1595/0/225-24 проінформовано Немишлянську окружну прокуратуру м. Харкова про те, що міськрадою заходи позовного характеру щодо стягнення з ТОВ “Монте Крісто Працює” безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138500:07:005:0077 не вживались.
Крім того варто зазначити, що відповідно до статті 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється:
1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2” від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 до 22 травня 2020 на всій території України.
Постановою КМУ “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 09.12.2020 № 1236 “з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 до 31 березня 2022 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV- 2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 630 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” внесено зміни до актів Кабінету Міністрів України щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а саме “У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 № 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 14, № 100, ст. 6606; 2022 р., № 25, ст. 1237) цифри і слово “ 31 травня” замінити цифрами і словом “ 31 серпня”.
В подальшому термін дії карантину продовжувався шляхом внесення змін до вищевказаної постанови.
Разом з тим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин ЗО червня 2023 року.
Отже, карантин в Україні діяв з 12 березня 2020 року і до 30 червня 2023 року, а тому перебіг строків позовної давності з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року був зупинений.
Також, відповідно до Закону України від 15.03.2022 №2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”, який набрав чинності 17.03.2022, а також Закону України від 08.11.2023 № 3450-ЇХ “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини”, який набрав чинності 30.01.2024, пункт 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: “19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану”.
Враховуючи викладене, з урахуванням перехідних положень ЦК України прокуратурою заявлено позовну заяву в межах с троку позовної давності.
Матеріалами справи установлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ “Монте Крісто Працює” зареєстроване з 28.01.2010.
Головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради відповідно до частини 2 статті 83 та статті 187 Земельного кодексу України 01.09.2023 проведено комплекс перевірочних заходів щодо додержання земельного законодавства при використанні земельної ділянки (кадастровий номер: 6310138500:07:005:0013), що розташована за адресою: бульвар Юр'єва, 2-Б у м. Харкові.
За результатами комплексного вивчення наявних матеріалів, а також проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що за ГОВ “Монте Крісто Працює” зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. “А-1” загальною площею 67,5 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0368 га, кадастровий номер: 6310138500:07:005:0013, за адресою: бульвар Юр'єва, 2-Б, у м. Харкові.
Відповідно до інформаційної довідки від 11.03.2024 за № 369303386 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державна реєстрація права приватної власності на нежитлову будівлю літ. “А-1”, загальною площею 67,5 кв.м. по бульвару Юр'єва, 2-Б у м. Харкові проведена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шуть О.Г. 07.05.2010 за ТОВ “Монте Крісто Працює” на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2010 за № 2825.
Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1261/13 “Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд” надано ТОВ “Монте Крісто Працює” дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 0,0368 га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі - кафе, яка розташована по бульвару Юр'єва, 2-Б, у м. Харкові.
Водночас, земельна ділянка, площею 0,0368 га з кадастровим номером - 6310138500:07:005:0013, що розташована на території Немишлянського району м. Харкова за адресою: бульвар Юр'єва, 2-Б у м. Харкові, сформована та здійснено 10.01.2008 державну реєстрацію, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка площею 0,0368 га (кадастровий номер - 6310138500:07:005:0013) по бульвару Юр'єва, 2-Б у м. Харкові використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. “А-1” - кафе з літнім майданчиком, право власності на яку зареєстровано за ТОВ “Монте Крісто Працює”.
Так, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.
Відповідно до інформації, наданої ТУ ДПС у Харківській області від 24.07.2023№ 13102/5/20-40-04-02-12 встановлено, що ТОВ “Монте Крісто Працює” обліковується платником земельного податку за земельну ділянку, загальною площею 0,0368 га.
За даними податкових декларацій з плати за землю за 2019-2022 роки ГОВ “Монте Крісто Працює” задекларовано до сплати за земельну ділянку площею 0,0368 га за 2019 рік - 48485,71 гри (за січень-листопад 4040,48 гри щомісячно, за грудень 4040, 43 гри); за 2020 рік - 48485,71 гри (за січень-листопад 4040,48 грн. щомісячно, за грудень 4040,43 гри); за 2021 рік - 48 485, 71 гри (за січень листопад 4040,48 грн. щомісячно, за грудень - 4040,43 грн); за 2022 рік 53334,28 гри (за січень-листопад 4444, 52 гри щомісячно, за грудень 4444,56 грн.) земельного податку.
Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку під вищевказаним об'єктом нерухомого майна за ТОВ “Монте Крісто Працює” не зареєстровано.
Таким чином, на переконання прокурора, ТОВ “Монте Крісто Працює” з часу набуття права власності на нерухоме майно (нежитлову будівлю) та по теперішній час використовує вищевказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачує платежів за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром.
У зв'язку з цим, Інспекцією з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів розмірі орендної плати за використання ТОВ “Монте Крісто Працює” вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Так, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання ТОВ “Монте Крісто Працює” земельної ділянки площею 368 кв.м. (0,0368 га), кадастровий номер 6310138500:07:005:0013, у період з:
01.12.2020 по 31.12.2020 складає 11559, 93 грн;
01.01.2021 по 31.12.2021 складає 138718, 61 грн;
01.01.2022 по 28.02.2022 складає 3 981,26 грн
Таким чином, на переконання прокурора, ТОВ “Монте Крісто Працює” у період з 01.12.2020 по 28.02.2022 не сплачено за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у загальній сумі 154259, 80 грн., внаслідок чого товариство зберегло у себе майно-грошові кошти.
Отже, Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова встановлено порушення земельного законодавства під час користування товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Монте Крісто Працює” земельною ділянкою по бульвару Юр'єва. 2-Б у м. Харкові, у зв'язку з чим, заявлено даний позов в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з ТОВ "Монте Крісто Працює" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 154259,80 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Як зазначалося судом вище, згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ “Монте Крісто Працює” зареєстроване з 28.01.2010.
01.09.2023 Головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради відповідно до частини 2 статті 83 та статті 187 Земельного кодексу України було проведено комплекс перевірочних заходів щодо додержання земельного законодавства при використанні земельної ділянки (кадастровий номер: 6310138500:07:005:0013), що розташована за адресою: бульвар Юр'єва, 2-Б у м. Харкові.
За результатами комплексного вивчення наявних матеріалів, а також проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що за ТОВ “Монте Крісто Працює” зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. “А-1” загальною площею 67,5 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0368 га, кадастровий номер: 6310138500:07:005:0013, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки від 11.03.2024 за № 369303386 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державна реєстрація права приватної власності на нежитлову будівлю літ. “А-1”, загальною площею 67,5 кв.м. по бульвару Юр'єва, 2-Б у м. Харкові проведена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шуть О.Г. 07.05.2010 за ТОВ “Монте Крісто Працює” на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2010 за № 2825.
Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1261/13 “Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд” надано ТОВ “Монте Крісто Працює” дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 0,0368 га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі - кафе, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Водночас, земельна ділянка, площею 0,0368 га з кадастровим номером - 6310138500:07:005:0013, що розташована на території Немишлянського району м. Харкова за адресою: бульвар Юр'єва, 2-Б у м. Харкові, сформована та здійснено 10.01.2008 державну реєстрацію, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка площею 0,0368 га (кадастровий номер - 6310138500:07:005:0013) по бульвару Юр'єва, 2-Б у м. Харкові використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. “А-1” - кафе з літнім майданчиком, право власності на яку зареєстровано за ТОВ “Монте Крісто Працює”.
Так, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.
Відповідно до інформації, наданої ТУ ДПС у Харківській області від 24.07.2023№ 13102/5/20-40-04-02-12 встановлено, що ТОВ “Монте Крісто Працює” обліковується платником земельного податку за земельну ділянку, загальною площею 0,0368 га.
За даними податкових декларацій з плати за землю за 2019-2022 роки ГОВ “Монте Крісто Працює” задекларовано до сплати за земельну ділянку площею 0,0368 га за 2019 рік - 48 485, 71 гри (за січень-листопад 4040, 48 гри щомісячно, за грудень 4040, 43 гри); за 2020 рік - 48 485, 71 гри (за січень-листопад 4040, 48 грн щомісячно, за грудень 4040, 43 гри); за 2021 рік - 48 485, 71 гри (за січень листопад 4040, 48 грн щомісячно, за грудень - 4040, 43 грн); за 2022 рік 53334, 28 гри (за січень-листопад 4444, 52 гри щомісячно, за грудень 4444, 56 гри) земельного податку.
Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку під вищевказаним об'єктом нерухомого майна за ГОВ “Монте Крісто Працює” не зареєстровано.
Таким чином, відповідач - ТОВ “Монте Крісто Працює” з часу набуття права власності на нерухоме майно (нежитлову будівлю) та по теперішній час використовує вищевказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачує платежів за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром.
У зв'язку з цим, Інспекцією з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів розмірі орендної плати за використання ТОВ “Монте Крісто Працює” вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Так, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання ТОВ “Монте Крісто Працює” земельної ділянки площею 368 кв.м. (0,0368 га), кадастровий номер 6310138500:07:005:0013, у період з:
01.12.2020 по 31.12.2020 складає 11559, 93 грн;
01.01.2021 по 31.12.2021 складає 138718, 61 грн;
01.01.2022 по 28.02.2022 складає 3 981,26 грн
Таким чином, відповідач - ТОВ “Монте Крісто Працює” у період з 01.12.2020 по 28.02.2022 не сплачено за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у загальній сумі 154259, 80 грн., внаслідок чого товариство зберегло у себе майно-грошові кошти.
Відповідно до стати 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України та статтею 182 ЦК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Відповідно до пункту 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” від 17.05.201 і № 6, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
Відповідно до етапі 206 Земельного кодексу (ЗК) України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Таким чином, ТОВ “Монте Крісто Працює” володіє лише нежитловою будівлею, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, а з моменту виникнення права користування на вказане нерухоме майно у ТОВ “Монте Крісто Працює” виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під вищевказаним об'єктом нерухомості.
Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 3 статті 1212 ЦК України встановлено, що положення глави 83 “Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави” ЦК України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; З) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до частини 1 статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88ц-13, постанова ВПВС у справі № 587/430/16-ц, 629/4628/16-ц від 23.05.2018, № 922/3412/17 від 20.11.2018, № 917/1739/17 від 04.12.2019).
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним с, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондиційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Під безпідставно збереженим майном мається на увазі грошові кошти в розумінні статей 179, 190 ЦК України, оскільки відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом КОНДИКЦІЙІІИМИ.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ІДК України.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах: Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15, Великої Палати Верховного Суду від 20.1 1.2018 у справі № 922/3412/17, Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 13.02.2019 року, у справі №320/5877/17, Верховного Суду від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі № 922/207/15, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17).
Отже, ТОВ “Монте Крісто Працює” безпідставно використовує спірну земельну ділянку та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плачу у встановленому законодавчими актами розмірі, за відсутності укладеного договору, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати).
Таким чином, у даному разі наявне безпідставне збереження саме коштів у розмірі орендної плати ТОВ “Монте Крісто Працює” за рахунок Харківської міської ради.
Унаслідок використання ТОВ “Монте Крісто Працює” вищевказаною земельною ділянкою без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова її особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради щодо неодержаних грошових кошт ів у розмірі орендної плати за землю.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №. 917/1739/17, постановами Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15 та від 12.04.2017 у справі № 922/207/15.
Отже, викладені обставини у їх сукупності свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог прокурора, тому, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монте Крісто Працює" (61176, м. Харків, Салтівське Шосе, 268, кв. 112, код ЄДРПОУ 36815351) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 154259,80 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монте Крісто Працює" (61176, м. Харків, Салтівське Шосе, 268, кв. 112, код ЄДРПОУ 36815351) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету-2800) - 3028,00 грн. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "26" червня 2024 р.
Суддя Є.М. Жиляєв