Справа № 275/721/24
про залишення позовної заяви без руху
27 червня 2024 року селище Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про скасування державної реєстрації та припинення речових прав на землю, -
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 звернулася до суду із позовною заявою у якій просить прийняти рішення яким скасувати державну реєстрацію на зелмельну ділянку з кадастровим номером 1820985303:04:001:8119, цільве призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 та припинити речові права на зазначену земельну ділянку з припиненням всіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 11.06.2024 вказаний позов було залишено без руху, надано строк для виправлення недоліків. Згідно указаної ухвали недоліками визначено:
- не зазначення відомостей про наявність адреси електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі осіб, які зобов'язані їх зареєструвати (представник позивача та третя особа),
- не сплату суму судового збору в належному обсязі.
24.06.2024 на виконання ухвали від 11.06.2024 від представника позивача адвоката Штундюка О.А., до суду надійшла заява мотивована тим, що відповідно до ч.10 ст. 24 Закону України « Про Державний земельний кадастр» та пункту 114 Порядку № 1051 ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року випадки скасування державної земельної ділянки розраховані на відсутність спірних правовідносин та не можуть обмежувати право особи на захист своїх земельних прав та інтересів у разі неправомірної реєстрації земельної ділянки іншою особою. Тобто, оскаржуючи відповідні дії щодо державної реєстрації земельної ділянки, право власності на яку зареєстровано за іншою особою, фактично стосується заявлених майнових прав позивача на цю земельну ділянку, яка на його думку, є власністю іншої особи. Зазначає, що у даній справі спір фактично стосується права власності на земельну ділянку. Відтак позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності за іншою особою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на спірну земельну ділянку є приватно-правовою. Оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з приватноправовим позовом так як порушено її право власності на земельну ділянку, а саме порушено її володіння розпорядження та використання земельної ділянки, яка має певну вартість і тому даний спір є майновим спором і відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору для фізичних особі становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0.4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому, ціна позову складається із нормативно грошової оцінки земельної ділянки і становить 1 264.21 грн. і при подачі позовної заяви ОСОБА_1 було сплачено 0.4 розміри прожиткового мінімуму.
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, суддя дійшов висновку про продовження строку наданого для виправлення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Так, вимога про скасування державної реєстарції земельної ділянки не є майновою, як це безпідставно вказує заявник. Майновий спір має ціну. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17). Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом, слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Подібна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 25.08.2020р. у справі №910/13737/19. З підстав наведеного, суд повторно наголошує, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, в цій справі не мають ознак майнових вимог.
Аналогічні виснвоки підтверджені і численною судовою практикою - зокрема і Верховним Судом - ухвала від 24.06.2024 у справі № - 904/3912/23, ухвала від 20.06.2024 у справі № 509/4046/19.
Тобто заявнику слід сплатити судовий збір за звернення з вимогою немайнового характеру до трьох відповідачів, про що суд і зазначав у ухвалі від 11.06.2024.
Окрім недоліків зазначених в ухвалі суду від 11.06.2024, які не усунуті в повному обсязі, також судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 8 статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно ч. 2 ст. 183 ЦПК України, письмові заява , клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Однак, адвокатом Штундюком О.А. 24.06.2024 до суду подано указану заяву та вказаний документ не містить підпису заявника - адвоката.
Також, відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема (п.1): повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Вказаним вимогам заява від 24.06.2024 також не відповідає, оскільки не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Тому, оскільки заява адвоката Штундюка О.А. від 24.06.2024 надійшла до суду без власноручного підпису та без використання електронного кабінету представника в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, використання якого є обов'язковим для адвокатів відповідно до вимог ст. 14 ЦПК України та у заяві, на виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 183 ЦПК України, не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету представника, то суд приходить до висновку, що заява адвоката Штундюка О.А. від 24.06.2024 підлягає поверненню йому без розгляду, оскільки подана до суду з порушенням вимог, встановлених ЦПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права.
Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, з метою забезпечення реалізації позивача права на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне відповідно до ст.185 ЦПК України, продовжити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Вказані недоліки заяви можуть бути усунуті шляхом сплати судового збору в належному розмірі за немайнову вимогу до трьох відповідачів, а також шляхом зазанчення в позовній заяві всіх відомостей згідно вимог ст. 175 ЦПК України, про що в казано в ухвалі суду від 11.06.2024.
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права також звернутися до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.127, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Заяву адвоката Штундюка Олексія Анатолійовича від 24.06.2024 - повернути без розгляду.
Продовжити наданий позивачу ОСОБА_1 строк для усунення зазначених в ухвалі суду від 11.06.2024 недоліків на 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки заяви не буде усунено в строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала суду складена і підписана 27.06.2024.
Суддя Миколайчук П.В.