просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
27 червня 2024 року м.Харків Справа № 913/234/24
Провадження №6/913/234/24
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі за позовом Акціонерного, товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001
до відповідача громадянина ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 173 040 грн 00 коп.
Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 20.12.2021, в загальному розмірі 173 040 грн, з яких: 150 000 грн - заборгованість за кредитом, 23 040 грн - проценти у вигляді щомісячної комісії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання позичальником (відповідачем) умов кредитного договору б/н від 20.12.2021, який було укладено фізичною особою-підприємцем Біріним О.В. шляхом підписання останнім через систему інтернет-клієнт-банкінгу Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги “КУБ”. Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку.
20.12.2021 на виконання договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 180 000 грн. В рахунок повернення суми кредиту відповідачем було сплачено лише 30 000 грн (20.01.2022 - 15000 грн та 20.02.2022 - 15000 грн). Останній платіж щодо сплати процентів було внесено боржником 20.02.2022 у розмірі 2520 грн.
В порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач не повернув у погоджений в п.1.3. договору сторонами строк (12 місяців з дати видачі кредитних коштів) та не сплатив в повному обсязі проценти, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
01.06.2022 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Суд зауважує про те, що звертаючись із відповідним позовом до Господарського суду Луганської області у цій справі позивач зазначив останню відому адресу місця реєстрації проживання відповідача, громадянина ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .
Згідно з даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача - ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 . Однак 01.06.2022 відповідачем була припинена господарська діяльність.
За інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру, що міститься у відповіді №547494 від 17.04.2024, отриманої за запитом суду, інформація щодо відповідача - ОСОБА_1 у реєстрі відсутня.
У відповідності до даних, розміщених в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, Рубіжанська міська територіальна громада є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 13.05.2022.
За інформацією Акціонерного товариства “Укрпошта”, розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), поштові відділення в цьому населеному пункті Луганської області тимчасово припинили свою роботу, а тому направлення поштової кореспонденції на адресу реєстрації місцезнаходження відповідача наразі не є можливим.
Частинами 6, 7 ст.176 ГПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
За вказаних обставин, ухвалою від 17.04.2024 (враховуючи ухвалу від 18.04.2024 про виправлення описки в ухвалі від 17.04.2024) суд звернувся із відповідним запитом до Міністерства соціальної політики України щодо з'ясування даних про можливу реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідача, громадянина ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи.
Листом від 29.04.2024 №10478/0/2-24/3 Міністерство соціальної політики України повідомило суд, що станом на 19.04.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформація щодо запитуваної особи відсутня.
Ухвалою суду від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Запропоновано учасникам справи подати заяви по суті справи у встановлені строки.
Судом було враховано факт припинення відповідачем 01.06.2022 господарської діяльності, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Оцінивши правильність визначення позивачем юрисдикції спору та звернення із відповідним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 до господарського суду, судом враховано суб'єктний склад та зміст правовідносин сторін, що спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем кредитного договору, який укладався свого часу відповідачем як фізичною особою-підприємцем під час здійснення ним підприємницької діяльності, а отже оскільки у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її зобов'язання щодо належного виконання укладеного договору, зокрема в частині повернення кредиту та сплати відсотків, не припиняються, суд дійшов висновку, що позивачем правильно визначено належність цього спору до господарської юрисдикції.
Зазначений висновок також відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, від 25.06.2019 у справі №904/1083/18, від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.
Також ухвалою суду від 06.05.2024 зобов'язано Міністерство соціальної політики України уточнити відносно якої особи була надана суду відповідь Міністерством за вих.№10478/0/2-24/3 від 29.04.2024 (чи враховані дані ухвали суду від 18.04.2024 про виправлення описки в прізвищі відповідача).
Листом від 30.04.2024 №10806/0/2-24/3 Міністерство соціальної політики України повідомило суд, що станом на 25.04.2024 (враховуючи ухвалу суду від 18.04.2024, якою було виправлено описку в прізвищі запитуваної особи) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформація щодо запитуваної особи відсутня.
Відповідно до п.п.21 п.1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції”.
Згідно з вимогами ч.ч.1-2 ст.12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідачі вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території, і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень”, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Отже, з урахуванням вищезазначених вимог, оскільки останнім відомим зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована територія - Рубіжанська міська територіальна громада Луганської області, та відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, судом з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та належного його повідомлення про розгляд справи відповідне оголошення про прийняття ухвали суду від 06.05.2024 про відкриття провадження у справі було розміщено на порталі судової влади України 08.05.2024 з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, про що свідчить наявна у справі роздруківка.
Відповідне оголошення про відкриття провадження та розгляд справи розміщувалося судом 08.05.2024 також на сторінці Господарського суду Луганської області з посиланням на ухвалу суду, наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень (у розділі Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, про що свідчить роздруковані сторінки із сайту.
Додатково, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду від 06.05.2024 також була направлена на відому електронну адресу відповідача (ov.birin@gmail.com), зазначену ним в Анкеті-заяві клієнта юридичної особи про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвала суду від 06.05.2024 також була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.
Суд також намагався передати телефонограму про розгляд справи за телефоном відповідачу, зазначеним в анкеті і договорі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, однак зв'язок з абонентом був відсутнім.
Враховуючи вищевикладене, судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд спору та забезпечення його процесуальних прав на подання відзиву та клопотань щодо розгляду справи. З опублікуванням розміщених судом оголошень на порталі Судової влади в Україні відповідач вважається належно повідомленими про розгляд справи.
Наразі від учасників клопотань про розгляд справи в судовому засіданні до суду не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 06.05.2024 відповідачу було запропоновано подати відзиви на позовну заяву у строк - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
Однак, на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, будь-які процесуальні клопотання також до суду не надходили.
Судом враховується, що згідно положень ст.42 ГПК України, подання відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов'язком.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з приписами ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
20.12.2021 ФОП Біріним Олегом Васильовичем із використанням електронного цифрового підпису було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги “КУБ” (далі - Умови).
Вказана заява та Умови разом складають кредитний договір між банком і клієнтом.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим договором терміни.
Розмір кредиту: 180 000 грн 00 коп. (п.1.2 кредитного договору).
В п.1.3 кредитного договору зазначено, що строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.
У період з дати підписання заяви процента ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,2% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п.1.4 кредитного договору).
Відповідно до п.1.5 кредитного договору проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.
В п.1.6 кредитного договору сторони погодили порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - Клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, Клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі.
Також у п.1.6 заяви про приєднання сторони узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід'ємною частиною договору.
Так, відповідно до погодженого графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (Додаток №1 до Заяви) - строк погашення кредиту (щомісячно, до дати, зазначеної у п.1.6. Заяви) - перший місяць (січень 2022 року) (місяць наступний за датою видачі кредиту, до дати, зазначеної у п.1.6. Заяви).
В графіку сторони визначили, що перші 6 місяців - позичальник сплачує щомісячно платіж в сумі 15000 грн в рахунок погашення кредиту та суму процентів в розмірі 2520 грн, а наступні 6 місяців продовжує сплачувати щомісячно платіж в сумі 15000 грн в рахунок погашення кредиту, а суму процентів в розмірі 2160 грн.
На виконання умов кредитного договору банком видано позичальнику кредит у сумі 180 000 грн 00 коп., який, як стверджує позивач, останній своєчасно та у повному обсязі не повернув, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст.634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Пунктом 3.2.2.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий «Кредит КУБ» (далі - Послуга) для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі - Заява), а також в системі Приват24.
Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі “Paperless” або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства продавця за товари та послуги.
Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.
Пунктом 3.2.2.2 Умов передбачено, що розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000 грн 00 коп. до 1 000 000 грн 00 коп.
Пунктом 3.2.2.3.1 Умов також передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.
Відповідно до п. 3.2.2.3.1.2 Умов строк користування кредитом зазначено у заяві про приєднання. Максимальний строк користування кредитом не може перевищувати 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.
Матеріали справи свідчать про те, що 20.12.2021 ФОП Біріним Олегом Васильовичем підписана кваліфікованим електронним підписом заява про приєднання до Умов та правил надання послуги “КУБ”, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Отже, відповідна заява від 20.12.2021 про приєднання до Умов та правил надання послуги “КУБ” та самі Умови зі всіма додатками складають договір про надання кредиту.
Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору від 20.12.2021 банком в цей же день було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 180 000 грн 00 коп., що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 20.12.21 до 08.04.2024, а також меморіальним ордером від 20.12.2021 NHSAV0B3K2W.
З урахуванням вимог ст.41 Закону України “Про Національний банк України”, Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Отже, позивачем доведено факт видачі ФОП Біріну Олегу Васильовичу кредиту у сумі 180 000 грн 00 коп.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як уже зазначалось вище, у п.1.3 кредитного договору сторонами зазначено, що строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.
Згідно з п.1.6. Заяви, порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (п. 3.2.2.3.1. Умов).
У п.1.6 заяви про приєднання сторони узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід'ємною частиною договору, а в додатку 1 - сторони визначили, що погашення кредиту здійснюється щомісячно, до дати, зазначеної у п.1.6. Заяви - тобто до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, при чому погодивши, що кожен місяць протягом 12 місяців - позичальник сплачує щомісячно платіж в сумі 15000 грн в рахунок погашення кредиту.
Тобто, останній 12-й місяць погашення кредиту припидає на грудень 2022 року.
Як убачається із наданих АТ “ПриватБанк” виписок по рахунку відповідача, останнім повернуто кредит лише частково у сумі 30 000 грн 00 коп. (вносилися платежі в рахунок повернення кредиту 20.01.2022 - 15000 грн та 20.02.2022 - 15000 грн), отже заборгованість позичальника складає 150 000 грн 00 коп.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 20.12.2021 за кредитом у сумі 150 000 грн 00 коп.
Відповідно до положень ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 ст.1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як зазначалося вище, в п.1.4 кредитного договору сторони визначили, що у період з дати підписання заяви процента ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,2% в місяць від початкового розміру кредиту (у т.ч. при достроковому погашенні кредиту).
Відповідно до п.1.5 кредитного договору проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.
Як зазначає позивач, відповідач віднесений до категорії «Малий і Середній бізнес» і тому для нього процентна ставка визначалася перші 6 місяців 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,2% від початкового розміру кредиту.
Таким чином, розмір процентів за перші шість місяців становив 180 000 * 1,4%= 2520 грн (передбачено в Графіку, з 1 місяця (січня) 2022 року - по 6 місяць (червень 2022 року), а починаючи із сьомого місяця 2022 року - 180 000 * 1,2% = 2160 грн (з липня 2022 року по грудень 2022 року). В графіку проценти відображені в колонці «сума процентів», однак ці ж самі суми у тій самій кількості в доданому Банку розрахунку заборгованості вказано в колонці з назвою «комісія нарахована», і також у виписці по рахунку зазначаються як «нарахована комісія», «процентні доходи». Позивач зазначає, що відповідні кошти, зазначені як комісія є тими процентами за користування кредитними коштами, про які домовилися сторони в договорі.
Отже, суд враховує, що зазначена як процентна комісія за своєю природою є відсотками, обумовленими сторонами, що сплачуються згідно графіку за користування кредитними коштами, про які сторони домовилися в договорі.
З наданих виписок по рахунку вбачається, що відповідач сплачував проценти за користування кредитом у січні та в лютому 2022 року вчасно та у повному обсязі, проте проценти за користування кредитом з березня 2022 року та у подальшому взагалі не сплачувались.
Як убачається з наданого позивачем розрахунку суми несплачених відсотків, а також даних виписок по рахунку, за користування кредитними коштами позивач заявляє до стягнення заборгованість за процентами в сумі 23040 грн 00 коп., яку обраховує за період з 20.03.2022 по 20.12.2022, що здійснено у відповідності до умов договору та графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з громадянина ОСОБА_1 процентів за користування кредитом за період березня - грудня 2022 року в сумі 23040 грн 00 коп.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення з відповідача 150000 грн - заборгованості за кредитом та 23 040 грн - заборгованості з процентів у вигляді щомісячної комісії.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні із позовом до суду позивачем за заявленими вимогами про стягнення заборгованості у загальній сумі 173 040 грн 00 коп. було сплачено судовий збір у сумі 3028 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 12.04.2024 №BOJ62B3YAJ.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зауважує, що в даному випадку позивач звернувся з позовом до суду через систему «Електронний суд», тобто в електронній формі, а тому підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже в даному випадку підлягав сплаті судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп. Переплата складає 605 грн 60 коп.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, з огля ду на сплату позивачем судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір у сумі 605 грн 60 коп. може бути повернутий платнику окремою ухвалою суду у разі звернення позивачем до суду із відповідним клопотанням.
У зв'язку із задоволенням позову судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп. покладається на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.129, 232 - 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до громадянина ОСОБА_1 про стягнення 173 040 грн 00 коп. задовольнити повністю.
2.Стягнути з громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (вул.Грушевського, буд. 1Д, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 150 000 грн 00 коп., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 23 040 грн 00 коп., а також судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2024.
Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ