вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/962/24
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без виклику учасників справи, справу № 911/962/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Житомирський м'ясокомбінат",
м. Житомир
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамаз Агро», м. Бориспіль
Київської області
про стягнення 250 000,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тамаз Агро» про стягнення 250 000,00 грн.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 250 000,00 грн.
Звертаючись з позовною заявою б/н від 12.04.2024 (вх. № суду 2588/24) Товариство з обмеженою відповідальністю “Житомирський м'ясокомбінат" просить суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2024 постановлено відкрити провадження у справі № 911/962/24 та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання; протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач має право подати відзив; у разі надання відзиву на позов, встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 165 ГПК України, та відзив до суду не надіслав.
Суд відзначає про належне повідомлення відповідача про розгляд справи за його участі. Поштовий конверт, разом з ухвалою суду від 24.04.2024 про відкриття провадження у справі № 911/962/24 повернутий підприємством зв'язку на адресу суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Згідно з п.п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/962/24 оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, судом надано можливість всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами з процесуальних питань.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
26.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат» (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тамаз Агро» (відповідач, постачальник) укладений Договір поставки № 2, за умовами якого постачальник зобов'язується виробити та передати у власність покупця велику рогату худобу (ВРХ), свині, коні, яка є продукцією власного виробництва (далі-товар), у встановлений договором строк, а покупець прийняти якісний товар та оплатити за нього певну грошову суму, передбачену договором.
Загальна ціна цього договору складається із суми вартості товару, що поставляється згідно з обліковими документами, протягом всього строку його дії (п. 1.3 договору).
Право власності на товар та ризик випадкової загибелі або псування товару переходить до покупця з моменту фактичного отримання товару та підписання його представником облікового документа (п. 1.5 договору).
Постачальник повинен поставити товар (передати у власність покупця) в місці поставки в строк 2 календарних днів з дати здійснення покупцем передоплати (п. 2.2 договору).
За результатами поставки (завантаження) товару на транспорт покупця/перевізника складається та підписується уповноваженими представниками сторін акт здачі-приймання товару за видом, кількістю, вагою та із зазначенням від 3 % знижки на живу вагу (п. 2.3 договору).
Оплата за товар здійснюється покупцем за фактом відвантаження товару постачальником, якщо іншої домовленості не досягнуто сторонами (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 9.6.11 договору у разі порушення порядку заповнення/реєстрації/ надання податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю суму коштів у розмірі податкового кредиту, що втрачений ним у зв'язку із неналежним оформленням/реєстрацією/наданням податкових накладних постачальником. Таке відшкодування сплачується постачальником покупцю не пізніше трьох банківських днів з дати отримання претензії чи/або рахунку покупця. У випадку, якщо податковим повідомленням-рішенням прийнятим органами податкової служби та/або рішенням суду буде не визнано чи/або зменшено податковий кредит покупця по податку на додану вартість і/чи/або зменшено витрати і/чи/або нараховані податкові зобов'язання чи/або штрафні санкції по операціях з постачальником в межах виконання цього договору в тому числі і по податкових накладних постачальника, постачальник зобов'язаний протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідної вимоги покупця оплатити покупцю грошові кошти в розмірі суми, на яку покупцю буде зменшено податковий кредит, донараховано податкове зобов'язання і/чи/або штрафні санкції, та сплатити штраф у розмірі 20 % від суми поставки щодо якої не визнано податковий кредит, зменшено витрати, донараховано податкові зобов'язання.
Умовами п. 9.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань.
30.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тамаз Агро» укладена Додаткова угода № 1 до Договору поставки № 2 від 26.01.2021, за якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 9.1 договору шляхом викладення його у наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань».
Так, для здійснення позивачем попередньої оплати за товар, відповідачем виставлений позивачу рахунок № 41 від 22.08.2023 на суму 1 500 000,00 грн.
Позивачем здійснено попередню оплату за товар в сумі 1 500 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 250 000,00 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи платіжна інструкція № 43246 від 22.08.2023.
На виконання умов договору, відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 29 від 23.08.2023 та № 24 від 24.08.2023, всього на загальну суму 1 466 255,77 грн, в т.ч. ПДВ 244 375,96 грн.
Позивач вказує на те, що відповідачем не було складено та зареєстровано жодної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за Договором поставки № 2 від 26.01.2021, внаслідок чого позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 250 000,00 грн.
11.03.2024 позивач звертався до відповідача з претензією № юр-48, в якій вимагав від відповідача, у строк до трьох календарних днів з дня отримання цієї претензії відшкодувати суму втраченого кредиту у розмірі 250 000,00 грн.
Однак, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно п. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України, є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Позивач зазначає, що відповідачем не було складено та зареєстрованої жодної податкової накладної в ЄРПН за договором, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 250 000,00 грн.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.
Згідно з п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Позивач з посиланням на п. 187.1 статті 187 ПК України вважає, що у відповідача виник обов'язок реєстрації податкової накладної за першої події, яка припадає на податковий період, а саме попередньої оплати здійсненої позивачем в сумі 1 500 000,00 грн (платіжна інструкція № 43246 від 22.08.2023).
В той же час, як зазначає позивач ним у податковій декларації за лютий 2024 оформлено додаток 7, в якому відповідача зазначено як особу-продавця, яким порушений граничний термін реєстрації в ЄРПН податкових накладних саме за подією поставки, яка відбулась відповідно до видаткової накладної № 29 від 23.08.2023 на суму 735 185,09 грн, в т.ч. ПДВ 122 530,85 грн., та видаткової накладної № 30 від 24.08.2023 на суму 731 070,68 грн, в т.ч. ПДВ 121 845,11 грн., а не попередньої оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1 466 255,77 грн, в тому числі 244 375,96 грн ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 29 від 23.08.2023 на суму 735 185,09 (в т.ч. ПДВ 122 530,85 грн) та № 24 від 24.08.2023 на суму 731 070,68 грн (в т.ч. ПДВ 121 845,11 грн)
Однак, як зазначено позивачем в позовній заяві, податкові накладні не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано, доказів протилежного суду не надано.
Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.
При цьому, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 14.07.2023 року у справі №927/593/22 зазначено, що наявність вини відповідача щодо нереєстрації в ЄРПН податкових накладних презюмується та не підлягає доведенню позивачем (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначено, що ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Під час розгляду даної справи судом також враховано постанову Верховного Суду від 02.05.2024 року у справі №910/155/23, у якій зроблено висновок, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, є протиправною поведінкою іншого контрагента.
Поруч з цим, як було встановлено судом, на виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 1 466 255,77 грн. Підтвердженням зазначеному є підписанні між позивачем та відповідачем видаткові накладні № 29 від 23.08.2023 на суму 735 185,09 (в т.ч. ПДВ 122 530,85 грн) та № 24 від 24.08.2023 на суму 731 070,68 грн (в т.ч. ПДВ 121 845,11 грн). Тобто, як вбачається з наведених видаткових накладних, сума ПДВ за такими становить 244 375,96 грн.
Збитки - це об?єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов?язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв?язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв?язок як обов?язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об?єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6. 15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18)
У свою чергу, доведення відсутності вини у заподіянні збитків позивачу покладається на відповідача (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.22018 у справі N 918/219/17).
У спірних правовідносинах протиправною поведінкою відповідача є не здійснення реєстрації податкової накладної у строки, визначені законодавством шкідливим для позивача результатом протиправної поведінки відповідача є втрата позивачем права на податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 244 375,96 грн. по не зареєстрованим податковим накладним та втрата права на зменшення зобов?язання з ПДВ на цю ж суму.
Враховуючи вищенаведене, у даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв?язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов?язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача і, відповідно, зменшення податкового зобов?язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Реєстрація податкової накладної є обов?язком відповідача, який ним не виконано.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки, позивачем доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками у розмірі 244 375,96 грн.
Відповідачем зазначене не спростовано.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамаз Агро» (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16, код ЄДРПОУ 41627119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат» (10025, Житомирська область, м. Житомир, вул. Сергія Параджанова, 127, код ЄДРПОУ 32122069) 244 375 (двісті сорок чотири тисячі триста сімдесят п'ять) грн 96 коп збитків та 3 665 (три тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 64 коп судового збору.
Видати наказ.
3. В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 26.06.2024.
Суддя О.О. Христенко