Справа № 161/11985/24
Провадження № 1-кс/161/3331/24
м. Луцьк 26 червня 2024 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13.06.2024 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України,
26.06.2024 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13.06.2024 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
Свою скаргу скаржник мотивує тим, що вона звернулась до прокурора із клопотаннями від 10.06.2024 року та 12.06.2024 року щодо проведення ряду слідчих дій у кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України. Однак, постановою прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13.06.2024 року їй було відмовлено в задоволенні її вимог викладених в клопотанні. Вважає, що прокурором безпідставно та невмотивовано відмовлено у задоволенні вище вказаного клопотання і тому на її переконання, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Прокурор в судове засідання не прибув, однак попередньо подав клопотання про розгляд скарги у його відсутності, заперечує щодо задоволення скарги у зв'язку із її безпідставністю, а тому на підставі ч.3 ст.306 КПК України, враховуючи засади кримінального провадження, зокрема змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, розумність строків, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд скарги у відсутності прокурора.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримала з підстав наведених в ній та просила задовольнити.
Заслухавши думку скаржника, дослідивши матеріали скарги, долучені до її матеріали, а також надані прокурором матеріали із кримінального провадження №12024030580000553 від 09.02.2024 року, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України під час досудового провадження можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та дані рішення можуть бути оскаржені особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
На підставі ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Частина 5 ст.110 КПК України регламентує зміст і форму постанови слідчого, дізнавача та прокурора.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування, в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
ОСОБА_3 звернулася до Луцької окружної прокуратури із клопотанням від 10.06.2024 року та 12.06.2024 року про проведення слідчих, процесуальних дій у даному кримінальному провадженні.
Постановою прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13.06.2024 року розглянуто клопотання ОСОБА_3 та прийнято рішення про відмову у задоволенні вказаних клопотань, оскільки зі змісту клопотань ОСОБА_3 встановлено, що клопотання аналогічні за змістом вже неодноразово розглядались прокурором у кримінальному провадженні про що на адресу ОСОБА_3 скеровувались відповідні постанови (12.04.2024 року, 17.04.2024 року, 22.04.2024 року). Крім того, з клопотань ОСОБА_3 не вбачається і останньою конкретно не зазначено, яке саме значення мають документи для досудового розслідування, які містяться у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012 року, також клопотання не містить переліку документів до яких необхідно здійснити доступ, що у свою чергу унеможливлює провести аналіз процесуальному керівнику. Також у клопотанні не вказано, яке мають значення для кримінального провадження допити осіб, які вказані в клопотаннях, та які саме відомості останні можуть повідомити. Питання, які, на думку ОСОБА_3 , необхідно поставити свідкам під час допиту також відсутні.
Відповідно до ст.ст.84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
А ст.89 ч.1 КПК України вказує, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Згідно до ч.2 та ч.6 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
У відповідності до вимог ст.223 ч.ч.3, 6 КПК України слідчий, вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника.
Враховуючи вище наведене, та те що прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, частково винесена вмотивована постанова від 13.06.2024 про відмову у задоволенні клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, доводи скаржниці щодо можливості проведення слідчих, процесуальних дій не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
Разом з тим, із клопотання ОСОБА_3 від 10.06.2024 року вбачається, що останньою конкретно зазначено, яке саме значення мають документи для досудового розслідування, які містяться у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012 року, зокрема процесуальні документи, які є предметом кримінального провадження №12024030580000553 від 09.02.2024 року.
Крім того, прокурором в оскаржуваній постанові не вирішено клопотання ОСОБА_3 щодо тимчасового доступу до матеріалів цивільних справ № 2-5491/09 та № 2-2320/10, що свідчить про неповноту розгляду клопотання заявниці.
За таких обставин слідчий суддя вважає, щопостанову прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13.06.2024 року про відмову у задоволенні клопотання слід скасувати частково.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 110, 303-307, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13.06.2024 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України , задовольнити частково.
Частково скасувати постанову прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13.06.2024 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024 року.
Зобов'язати прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 10.06.2024 та 12.06.2024 року в частині зобов'язання звернутись до суду із тимчасовим доступом до речей та документів, а саме: до цивільних справ № 2-5491/09, № 2-2320/10 та до кримінального провадження №12012020010000457 від 04.12.2012 року, а саме процесуальних документів, які є предметом дослідження кримінального провадження №12024030580000553 від 09.02.2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1