ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.06.2024Справа № 910/7485/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Карабань Я.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ»
про забезпечення позову в справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ»
до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
про визнання укладеною додаткової угоди,
без повідомлення учасників справи,
Товариство з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (надалі - відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди №5 до індивідуального договору № ПГ0102/3170-22 від 01.02.2022 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № ПГ/3169/34-22 від 01.02.2022, в редакції, що викладена в позові.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.6, 11, 13, 15, 16, 509, 526, 627, 628, 638, Цивільного кодексу України, ст.187, 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані тим, що відповідач усупереч умовам договору відмовляється від укладення додаткової угоди щодо продовження дії договору та строку оплати до закінчення дії воєнного стану в Україні, а тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/7485/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 30.07.2024.
26.06.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №4492-22 від 26.10.2022 та №4493-22 від 26.10.2022 по будь-яким вимогам відповідача до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову, гарант (АТ "Банк Альянс") може в безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара (АТ "Укргазвидобування") суми банківських гарантій (не дивлячись на те, що строк та порядок виконання гарантії може бути змінено в разі задоволення позовних вимог).
Отже, на думку позивача, ефективний захист у даному судовому процесі втратить свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за банківською гарантією знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову, що зумовить ініціювання позивачем нового судового спору про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів.
26.06.2024 від відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких останній зазначає, що виконання банком-гарантом своїх зобов'язань перед ним, як бенефіціаром, не стосується ні прав, ні обов'язків принципала (позивача), а відтак задоволення заяви про забезпечення позову жодним чином не зумовить ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування вказаного способу забезпечення. Крім цього, відповідач вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами та є втручанням у господарську діяльність відповідача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про таке.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 16.10.2019 у справі №904/2285/19, від 16.03.2020 у справі №916/3245/19.
При цьому під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (крім випадків, які передбачені в частини 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України), про що зазначено в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Так, предметом даної справи є вимоги немайнового характеру про визнання укладеною додаткової угоди №5 до індивідуального договору № ПГ0102/3170-22 від 01.02.2022 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № ПГ/3169/34-22 від 01.02.2022, в редакції, що викладена в позові.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.10.2022 ним та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до індивідуального договору № ПГ0102/3170-22 від 01.02.2022 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № ПГ/3169/34-22 від 01.02.2022, у пункті 2 якої передбачено, що виконання грошового зобов'язання, яке включає в себе неоплачений залишок від договірної вартості газу, визначений пунктом 4.1.2. індивідуального договору до рамкового договору та розмір вартості грошей продавця, визначений пунктом 2 додаткової угоди № 1 до індивідуального договору до рамкового договору, а також процентів за користування грошовими коштами продавця у розмірі 2 % від фактичного розміру непогашеного залишку грошового зобов'язання покупця, покупець зобов'язаний здійснювати після припинення/скасування воєнного стану в Україні, запровадженого на підставі статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом від 12.08.2022 № 573, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500- IX, тобто починаючи з 01.12.2022 (якщо воєнний стан в Україні припиниться/буде скасовано 21.11.2022), а у випадку продовження воєнного стану з/після 21.11.2022, то з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було скасовано/припинено дію воєнного стану в Україні, впродовж 18 (вісімнадцяти) календарних місяців згідно з графіком погашення, забезпечуючи щомісячну оплату:
- фактичного залишку грошового зобов'язання покупця, рівними частинами;
- процентів за користування грошовими коштами продавця у розмірі 2 % від фактичного розміру непогашеного залишку грошового зобов'язання покупця станом на перше число кожного місяця розстрочення.
При цьому, щомісячний платіж (щомісячна сума погашення фактичного залишку грошового зобов'язання та нараховані проценти) покупець зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня календарного місяця, за який здійснюється така сплата. У випадку, якщо останній день місяця припадає на святковий, вихідний або не робочий день, останній день сплати переноситься на перший робочий день, за таким святковим, вихідним або не робочим днем.
Орієнтовний графік буде застосовуватися у разі скасування/припинення воєнного стану в Україні 21.11.2022, а у випадку продовження воєнного стану в Україні з/після 21.11.2022, орієнтовний графік змінюється сторонами з урахуванням нового терміну дії воєнного стану в Україні про що сторони укладають відповідну додаткову угоду до індивідуального договору.
Покупець зобов'язаний здійснити повну оплату грошового зобов'язання, до 21.06.2024 (кінцева дата платежу). У випадку кожного продовження воєнного стану в Україні після 21.11.2022, кінцева дата платежу встановлюється наступним чином: зі спливом 18 (вісімнадцяти) місяців, що обчислюються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було скасовано/припинено дію воєнного стану в Україні, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду до індивідуального договору.
Покупець має право достроково здійснити погашення фактичного залишку грошового зобов'язання та сплатити проценти за користування грошовими коштами. При цьому, проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості покупця та сплачуються до дати повної оплати грошового зобов'язання.
Розмір вартості грошей продавця, визначений пунктом 2 додаткової угоди № 1 до індивідуального договору до рамкового договору забезпечується банківською гарантією за формою, наведеною в додатку до індивідуального договору в редакції цієї додаткової угоди із закінченням строку такої банківської гарантії не раніше ніж через 31 календарний день після настання кінцевого терміну оплати, визначеного п. 4.1.2. індивідуального договору, і яка має бути надана продавцю не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати підписання цієї додаткової угоди сторонами. Сума такої банківської гарантії буде зменшуватись (за умови надання продавцем письмового погодження) на всі суми платежу (-ів), виплачені покупцем на користь продавця.
У пункті 5 додаткової угоду №2 до індивідуального договору № ПГ0102/3170-22 від 01.02.2022 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № ПГ/3169/34-22 від 01.02.2022, сторонами погоджено, що у разі кожного продовження дії воєнного стану в Україні після 21.11.2022, сторони вносять зміни до індивідуального договору та узгоджено порядок виконання грошових зобов'язань шляхом укладення додаткової угоди (додаткових угод) стосовно продовження термінів (строків) оплати фактичного залишку грошового зобов'язання покупця (не змінюючи кратність/період погашення фактичного залишку грошового зобов'язання покупця, а також розміру процентів за користування грошовими коштами, які визначені в орієнтовному графіку щомісячних платежів на підставі положень пункту 2 додаткової угоди №2).
Відповідно до умов додаткової угоди №2 до індивідуального договору № ПГ0102/3170-22 від 01.02.2022 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № ПГ/3169/34-22 від 01.02.2022, позивачем були надані відповідачу відповідні банківські гарантії АТ «Банк Альянс» №4492-22 від 26.10.2022 на суму 19 478 794,52 грн та №4493-22 від 26.10.2022 на суму 140 000 000,00 грн.
Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із проектами додаткових угод, однак останній повідомив про те, що не має наміру укладати додаткові угоди до індивідуального договору, натомість має намір після 21.06.2024 вжити заходів щодо виконання банківських гарантій, які були видані АТ «Банк Альянс».
На переконання позивача строк оплати по договору не настав (відповідно не настав гарантійний випадок по гарантіях) у зв'язку з продовженням дії правового режиму воєнного стану на території України, а у випадку задоволення позовних вимог у даній справі про визнання укладеною додаткової угоди, графік оплати по договору буде змінено, а також цією додатковою угодою передбачено видачу нової банківської гарантії для забезпечення грошових зобов'язань за нею.
За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України в п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одночасно, суд наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №910/11648/19.
Так, у випадку не вжиття заходів забезпечення позову, гарант (АТ "Банк Альянс") може в безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара (АТ "Укргазвидобування") суму банківських гарантій, (не дивлячись на те, що строк та порядок виконання гарантії може бути змінено в разі задоволення позовних вимог), а відтак, ефективний захист в даному судовому процесі втрачає свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за банківською гарантією, знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ", тобто в такому випадку для ефективного захисту останньому необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів.
Також у разі сплати гарантом на користь бенефіціара грошових коштів по банківським гарантіям гарант набуває право на зворотну вимогу (регрес) до боржника (принципала) в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, і оскільки ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" не визнається законність вимог АТ "Укргазвидобування", ним не будуть задоволенні регресні вимоги гаранта, в зв'язку з чим останнім будуть нараховуватись штрафні санкції в вигляді пені та штрафу за порушення принципалом зобов'язання відшкодування гаранту витрат по банківським гарантіям.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову в даній справі зумовить нарахування штрафних санкцій, відповідальність за які буде покладено на позивача в даній справі та зумовить виникнення інших судових спорів, що у свою чергу не відповідає принципам господарського судочинства та ефективному захисту порушеного права.
При цьому судом враховано, що обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Судом надано оцінку тому, чи запропонований заявником захід забезпечення позову не матиме наслідком втручання в господарську діяльність АТ "Банк Альянс" чи АТ "Укргазвидобування" або її зупинення.
Так, господарська діяльність АТ "Банк Альянс" як банківської установи полягає в залученні у вклади коштів не конкретної особи або обмеженої кількості осіб, а необмеженої (на розсуд банку) кількості фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик. Тимчасова (до вирішення спору по суті) заборона АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати на виконання банківських гарантій за певним переліком вимог бенефіціара не є втручанням в господарську діяльність АТ "Банк Альянс" у розумінні ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності".
Також судом не встановлено, що захід забезпечення позову, запропонований позивачем, призведе до зупинення господарської діяльності АТ "Укргазвидобування", так само як не припинить права на банківську гарантію.
Разом з тим, такий захід спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав позивача, пов'язаного із перерахуванням грошових коштів за банківськими гарантіями №4492-22 від 26.10.2022 та №4493-22 від 26.10.2022 до вирішення справи по суті.
З урахуванням викладеного, обраний позивачем захід забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Враховуючи викладене, в даному випадку, за висновками суду, застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що права позивача можуть бути захищені за допомогою вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-яку виплату здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №4492-22 від 26.10.2022 та №4493-22 від 26.10.2022 по будь-яким вимогам АТ "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
При цьому, суд наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову, якими встановлюється тимчасова заборона виконання гарантом вимог бенефіціара за банківською гарантією в позасудовому порядку, до вирішення цього спору судом є розумним і жодним чином не порушить права відповідача, оскільки в разі відмови в задоволенні позову, такі заходи забезпечення перестануть діяти та бенефіціар може отримати від гаранта гарантійну суму, яка може бути стягнута судом.
Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування зазначених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду для реалізації якого, в даному випадку, в господарського суду достатні підстави відсутні.
Крім того, суд зазначає, що відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи зазначене вище, суд задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" про забезпечення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Згідно ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» про забезпечення позову задовольнити.
З метою забезпечення позову заборонити Акціонерному товариству "Банк Альянс" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50, ідентифікаційний код 14360506) здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №4492-22 від 26.10.2022 та №4493-22 від 26.10.2022 по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775) до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/7485/24.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» дана ухвала є виконавчим документом.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» (01010, місто Київ, вулиця Князів Острозьких (Московська), будинок 23, поверх 4, офіс 3/4, ідентифікаційний код 40314999).
Боржник: Акціонерне товариство "Банк Альянс" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50, ідентифікаційний код 14360506).
Дана ухвала дійсна для пред'явлення до виконання до 27.06.2027.
Ухвала набирає законної сили 27.06.2024 та може бути оскаржена в установленому законом порядку. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Я.А.Карабань