Справа № 161/8451/24
Провадження № 2/161/2840/24
(заочне)
26 червня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01.05.2024 позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом.
Свій позов мотивує тим, що 11.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №2210342.
Відповідно до умов кредитного договору №2210342 від 11.04.2021 відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 10 000,00 грн., термін - 30 днів, зі сплатою комісії та процентів за користування кредитом. Проте відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
13.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №07Т, предметом якого є відступлення права вимоги до боржника за кредитним договором, зазначеним у відповідному реєстрі.
Згідно з договором факторингу сума боргу відповідача за кредитним договором №2210342 від 11.04.2021 перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 33 486,78 грн., в т.ч. заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 644,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 25 142,78 грн., заборгованість за комісією 700,00 грн., які просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 02.05.2024 у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідач у встановлений строк відзив на позов не подала.
Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
За погодженням представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №2210342 (а.с. 32-37).
Відповідно до умов кредитного договору №2210342 від 11.04.2021 відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 10 000,00 грн., термін - 30 днів, зі сплатою комісії та процентів за користування кредитом.
Проте відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
13.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №07Т, предметом якого є відступлення права вимоги до боржника за кредитним договором, зазначеним у відповідному реєстрі (а.с. 21-29).
Згідно з договором факторингу сума боргу відповідача за кредитним договором №2210342 від 11.04.2021 перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 33 486,78 грн., в т.ч. заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 644,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 25 142,78 грн., заборгованість за комісією 700,00 грн., які просить стягнути з відповідача.
Надіслану вимогу №33116521263-АВ від 27.09.2023 відповідач залишив без відповіді та задоволення, що стало причиною звернення до суду (а.с. 30).
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заборгованість відповідача становить 33 486,78 грн., в т.ч. заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 644,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 25 142,78 грн., заборгованість за комісією 700,00 грн.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушив умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача
На підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати, а саме - судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи ордер на надання правничої (правової) допомоги, договір про надання правничої допомоги адвоката від 11.12.2023, детальний опис робіт із зазначенням витрачених годин та вартості робіт, акт приймання-передачі наданих послуг згідно з договором від 20.02.2024, детальний опис виконаних робіт (а.с. 10, 16, 18-20).
У акті приймання-передачі наданих послуг описано види послуг, час, витрачений на їх надання.
Водночас, на думку суду, виокремлення адвокатом «правовий аналіз обставин спірних правовідносин…», «формування додатків до позовної заяви» як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованими та охоплюється діями адвоката із «складання позовної заяви…», а тому визначення оплати за ці послуги є неспівмірними із фактично наданим обсягом юридичної допомоги.
Суд наголошує, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.
Крім того, послуги надані адвокатським об'єднанням є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 3 000,00 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості. В решті вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 141, 265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2210342 від 11.04.2021 у розмірі 33 486 (тридцять три тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 78 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, код ЄДРПОУ 40484607.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк