Справа № 159/3910/24
Провадження № 1-кс/159/1294/24
27 червня 2024 року м. Ковель Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю: заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про відмову у визнання потерпілою,
ОСОБА_3 звернулась до суду із скаргою на бездіяльність слідчого Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про відмову у визнання потерпілою, вказуючи на те, що 03.06.2024 року вона звернулась із заявою до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про залучення її в якості потерпілої по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.120 КК України, в чому їй було усно відмовлено.
В судовому засіданні заявник заяву підтримав, просить її задовольнити.
Слідчий з скаргою не погодився, пояснив, що кримінальне провадження внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.120 КК України, на підставі ухвали слідчого судді, в результаті проведення слідчих дій здійснена перевірки обставин викладених в заяві, які не знайшли свого підтвердження, донька заявника спростувала всі обставини, які в заяві про вчинення кримінального правопорушення виклала її мати.
Вислухавши заявника, слідчого, вивчивши матеріали додані до скарги, суд вважає скаргу обґрунтованою частково та такою, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
З досліджених матеріалів, вбачається ОСОБА_3 03.06.2024 року подала до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області заяву про визнання її потерпілою в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.120 КК України на підставі ухвали слідчого судді, яка слідчим не розглянута в порядку, передбаченому ч.5 ст.55, ст.202 КПК України, вся переписка з заявником проводила в межах Закону України «Про звернення громадян».
В зв'язку з чим, скарга заявника в частині визнання бездіяльності слідчого щодо не розгляду її заяви та прийняття рішення за її заявою про визнання потерпілої обґрунтована, слідчий повинен розглянути заяву заявника та прийняти за результатами розгляду цієї заяви процесуальне рішення.
Враховуючи, що заява не розглянута та рішення слідчим не прийнято, скарга в частині зобов'язання визнати потерпілої задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
Керуючись ст.ст.55, 220, 303, 306-307, 370-372, 395 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про відмову у визнання потерпілою - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого Ковельського РУП ГУНП у Волинській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 03 червня 2024 року та прийняти процесуальне рішення відповідно до вимог КПК України.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1