Рішення від 27.06.2024 по справі 909/415/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/415/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/415/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудпроект" до Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради про стягнення 1 322 715,60 грн.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатибудпроект" через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 1 322 715,60 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 185/23 від 15.08.2023 в частині оплати виконаних робіт.

Зобов'язання за договором позивачем виконано в повному обсязі та прийнято відповідачем без жодних зауважень, проте відповідач своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт не здійснив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 1 322 715,60 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудпроект" відмовити в повному обсязі.

На думку відповідача, поданий позов є безпідставним та необґрунтуваним.

При цьому відповідач не заперечує належне виконання позивачем умов договору підряду № 185/23 від 15.08.2023.

У спростування позовних вимог відповідач покликається на те, що Департамент благоустрою Івано-Франківської міської ради є розпорядником бюджетних коштів, укладання будь-яких договорів, на підставі яких останній бере бюджетні зобов'язання необхідно здійснювати з врахуванням положень Бюджетного кодексу України. Однак відповідачу, як головному розпоряднику коштів, відповідні бюджетні асигнування на виконання робіт за договором підряду № 185/23 від 15.08.2023 не проводились. Фактичних бюджетних надходжень за вказаним договором підряду не було.

Заперечуючи проти позову, відповідач акцентує увагу суду на пунктах 2.9. та 15.1. договору підряду № 185/23 від 15.08.2023, якими встановлено, що бюджетні зобов'язання за даним Договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п. 2.9.); жодна із сторін не несе відповідальності перед іншою стороною за затримку або невиконання зобов'язань за цим договором, обумовлених обставинами, що виникли мимоволі і бажання сторін і які не можна передбачити або уникнути, включаючи оголошену або фактичну війну, громадянські хвилювання, епідемії, блокаду, ембарго, землетруси, повені, пожежі й інші стихійні лиха.

Відповідач стверджує, що фінансові зобов'язання за спірним договором виникають лише при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів, оскільки у договорі сторонами погоджено саме порядок здійснення розрахунків, тобто умови виконання зобов'язання, а не умови виникнення у замовника вказаного обов'язку.

Відповідач зазначає, що сторони погодили умови виконання замовником зобов'язань з вказівкою на обставини наявності фінансування. Таким чином, фінансові зобов'язання за даним договором підряду виникають лише при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Натомість відповідачу, як головному розпоряднику коштів, відповідні бюджетні асигнування на оплату даних робіт, згідно спірного договору не проводились.

Також відповідач звертає увагу суду, що постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" від 09.06.2021 №590 фінансування даного виду робіт (капітальний ремонт) не передбачено (п.п.2 п.19 постанови).

Як на правову підставу позиції, викладеної у відзиві, відповідач покликається на ст. 614, 627, 628 Цивільного кодексу України.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2024 для розгляду справи № 909/415/24 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/415/24; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам згідно вимог ст. 120, 242 ГПК України, шляхом направлення її в електронній формі до електронного кабінету сторін та представника позивача.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронних кабінетів позивача, відповідача та представника позивача - адвоката Корчевого Максима Сергійовича 03.05.2024 о 18:30 год.

08.05.2024 до суду, від відповідача, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7679/24), який суд долучив до матеріалів справи.

09.05.2024 до суду, від відповідача, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7701/24) аналогічного змісту із зазначеним вище відзивом на позов, який суд долучив до матеріалів справи.

Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

15.08.2023 між Департаментом благоустрою Івано-Франківської міської ради (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатибудпроект" (підрядник, позивач) укладено договір підряду № 185/23 (а.с. 8-10).

Цей договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

У позовній заяві зазначено, що закупівля була проведена без використання електронної системи закупівель відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178, із змінами й доповненнями чинним на дату укладення договору.

Звіт про укладений договір оприлюднений на веб-порталі публічних закупівель PROZORRO за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-15-009710-a.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації з використанням своїх матеріальних ресурсів, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступні роботи: капітальний ремонт території біля буд. № 189 на вул. Вовчинецькій в м. Івано-Франківську.

Договірна ціна, порядок розрахунків обумовлені у розділі 2 договору.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що договірна ціна (вартість робіт) визначається відповідно до державних будівельних норм та нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, є динамічна і становить: 1 408 671,60 грн (один мільйон чотириста вісім тисяч шістсот сімдесят одна) грн 60 коп., в тому числі ПДВ: 234 778,60 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору, договірна ціна (вартість робіт) може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін у випадку:

- виникнення обставин непереборної сили;

- внесення змін до проектної документації;

- потреби в усуненні недоліків робіт, що виникли внаслідок невідповідності встановленим вимогам проектної документації;

- уповільненні темпів або зупинення виконання робіт за рішенням Замовника;

- внесення змін до чинного законодавства в т.ч. прийняття нових нормативно-правових актів, які впливають на вартість робіт;

- істотного зростання (у розмірі, визначеному сторонами) після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами;

- в інших випадках передбачених договором підряду.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до положень додаткової угоди № 278/23 від 10.11.2023 до договору підряду № 185/23, враховуючи уточнюючий дефектний акт від 17.10.2023 (а.с. 27), сторони домовились зменшити договірну ціну і п. 2.1. договору викласти у такій редакції: договірна ціна (вартість робіт) становить: 1 322 715,60 (один мільйон триста двадцять дві тисячі сімсот п'ятнадцять гривень 60 копійок), в тому числі ПДВ:220452,60 (двісті двадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві гривні 60 копійок).

Згідно з п.2.3 договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість.

Належну суму коштів підряднику, визначену у п. 2.1. Договору, замовник подає на оплату в орган державної казначейської служби України м. Івано-Франківська в Івано-Франківській області та/або Банк на основі Актів здачі-приймання робіт і Довідок про вартість виконаних робіт, після підписання таких актів та довідок (п.2.4).

Фінансування за даним договором здійснюється за рахунок бюджетних коштів (п.2.8).

Бюджетні зобов'язання за даним договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п.2.9).

Оплата за даним договором проводиться в термін до 31.12.2023 р. Враховуючи введення воєнного стану термін оплати може бути продовжений на невизначений термін (п. 2.10).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що роботи згідно даного договору повинні бути виконані до 31.12.2023р.

Порядок здачі-приймання робіт обумовлений у розділі 4 договору.

Відповідно до п. 4.2 договору, передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформляється актом про виконані роботи, або надається мотивована відмова від прийняття робіт.

Зобов'язання сторін визначені у розділі 6 договору.

Відповідно до пунктів 6.1.4, 6.1.6 договору, замовник зобов'язується прийняти в установленому порядку та оплатити роботи. Виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором підряду, Цивільним і Господарським кодексам України та іншими актами законодавства.

Сторони домовились, що за порушення зобов'язань передбачених договором, вони несуть відповідальність визначену чинним законодавством (п. 10.1).

Відповідно до п. 16.3 договір діє з моменту укладання до повного закінчення виконання робіт і проведення остаточних розрахунків між сторонами, але у будь-якому разі до 31.12.2023, або до його розірвання.

На виконання умов договору, позивач виконав належним чином роботи на загальну суму 1 322 715,60 грн.

На доказ виконання обумовлених договором підряду робіт позивачем (підрядником) надано суду: локальний кошторис на будівельні роботи № 5-02-1-1 з розрахунком договірної ціни; відомість ресурсів до локального кошторису № 5-02-1-1; розрахунок загальновиробничих витрат №1-1, а також підписані та скріплені печатками сторін довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 5-02-1-1 (форма № КБ-3), відповідно до якої вартість виконаних будівельних робіт становить 1 322 715,60 грн та акт № 5-02-1-1 приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) на загальну суму 1 322 715,60 грн (а.с. 11-26).

В порушення договірних зобов'язань замовник (відповідач) оплату за виконані підрядником (позивачем) роботи не здійснив, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 1 322 715,60 грн.

Вказана обставина зумовила позивача звернутись із позовом до суду.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Внаслідок укладення договору підряду № 185/23 від 15.08.2023 між сторонами у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір підряду № 185/23 від 15.08.2023 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсними (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ст. 853 ЦК України, замовник повинен прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ч. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України, статтею 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За встановлених судом обставин, позивач виконав свої зобов'язання за укладеним договором в повному обсязі.

Виконані підрядні роботи прийнято замовником без зауважень, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 5-02-1-1 (форма №КБ-3) та актом № 5-02-1-1 приймання виконання будівельних робіт за формою №КБ-2в на загальну суму 1 322 715,60 грн.

Таким чином, замовником (відповідачем) прийнято виконані позивачем (підрядником) підрядні роботи, відповідно у нього (замовника) виник обов'язок по їх оплаті після підписання актів приймання виконаних робіт.

Натомість, в порушення договірних зобов'язань, відповідач не здійснив оплату за виконані роботи в зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 1 322 715,60 грн.

Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

У відзиві на позовну заяву не наведено жодних заперечень щодо неналежного виконання позивачем умов договору підряду № 185/23 від 15.08.2023. З тексту відзиву на позов не вбачається, будь-якого порушення договірних зобов'язань з боку підрядника.

Вартість виконаних позивачем робіт в сумі 1322715,60 грн на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не спростований відповідачем.

Суд вважає доведеним, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо проведення оплати за виконані позивачем підрядні роботи.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв'язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відхиляє наведені у відзиві заперечення, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено суду ненадходження коштів з бюджету на його рахунок для оплати робіт за договором, укладеним з позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

За приписами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положення ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

До того ж, ст. 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Відтак, сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Подібні висновки викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-77гс17, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18 (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №911/4249/16).

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику суду як джерело права.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за виконані позивачем підрядні роботи.

Відповідач у відзиві на позов покликається на те, що він не може оплати заборгованість в добровільному порядку внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" від 09.06.2021 № 590 (із змінами), оскільки підп. 2 п. 19 зазначеного порядку за видатками загального і спеціального фонду державного та місцевих бюджетів фінансування даних видів робіт не передбачено.

Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, із змінами (далі - Порядок) визначає механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, пов'язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Так, пунктом 19 Порядку встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка.

Зокрема, абз. 3 підп. 2 п. 19 Порядку за видатками загального фонду державного та місцевих бюджетів передбачено фінансове забезпечення виконання робіт та надання послуг (включаючи оплату утримання служби замовника та розроблення проектної документації) з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства (автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах).

При цьому підп. 3 пункту 19 Порядку передбачено здійснення платежів за іншими видатками.

Отже, Порядком встановлена черговість здійснення платежів, однак не передбачена заборона або обмеження щодо їх здійснення.

В контексті викладеного, посилання відповідача на Порядок не спростовує його зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 21130,07 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3550223253.1 від 25.03.24 (а.с. 4).

Оскільки позовну заяву подано в електронній формі, виходячи з ціни позову та положень підпункту 1 п. 2 частини 2 статті 4, частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", позивач при зверненні з позовом мав сплатити судовий збір в розмірі 15872,59 грн (1322715,60 грн ? 1,5% ? 0,8 = 15 872,59 грн)

Суд звертає увагу ТОВ "Карпатибудпроект", що при поданні позову судовий збір, в частині 5257,48 грн, був сплачений в більшому розмірі, ніж встановлений законом, і в цій частині може бути повернутий платнику за його клопотанням згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 15872,59 (1,5 відсотка ціни позову з врахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8) покладається на відповідача.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач повідомив суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається із суми сплаченого судового збору та витрат за надання професійної правничої допомоги згідно договору № 003/24/Г від 25.03.2024 в сумі 5000,00 грн.

Водночас, серед іншого, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу врегульовано статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За наведеного, розподіл витрат на професійну правничу допомогу здійснюється судом на підставі поданих доказів. Натомість, позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Приписами частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розгляд справи № 909/415/24 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, отже її розгляд по суті почався через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі - 03.06.2023.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що у позовній заяві не зазначалось, що користуючись правом, яке надано статтею 129 ГПК України, позивач надасть докази про понесені витрати щодо послуг на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі. Також відповідна заява не подана позивачем до початку розгляду справи по суті. Позивач не зазначав жодних поважних причин, з яких докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката не могли бути подані разом з позовною заявою.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В контексті викладеного, зважаючи на те, що позивачем не подано жодних доказів на підтвердження понесення ним 5000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача таких витрат.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудпроект" до Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 1 322 715,60 грн задовольнити.

Стягнути з Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи: 43905443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудпроект" (76002, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Василя Стуса, буд. 28, корпус 2, кв. 59, ідентифікаційний код юридичної особи: 42259961) заборгованість в сумі 1 322 715 (один мільйон триста двадцять дві тисячі сімсот п'ятнадцять) грн 60 коп. та 15872 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 59 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк

Попередній документ
120022324
Наступний документ
120022326
Інформація про рішення:
№ рішення: 120022325
№ справи: 909/415/24
Дата рішення: 27.06.2024
Дата публікації: 01.07.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.06.2024)
Дата надходження: 01.05.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості в сумі 1 322 715, 60 грн.