ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/599/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,
при секретарі судового засідання Матенчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
(вул. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз"
(вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
(вул. Сім'ї Бродських, 19, м. Київ, 03057)
про стягнення 1 487 952,15 грн заборгованості за добові небаланси природного газу
за участю:
представника позивача: Горбача А.М. - адвокат (в режимі відеоконференції);
представника відповідача: Данилюк Г.А. - адвокат
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України", позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (далі - АТ "Івано-Франківськгаз", відповідач) про стягнення 1 487 952,15 грн заборгованості за добові небаланси природного газу, з яких:
- 1 108 720,99 грн основної заборгованості;
- 220 330,04 грн пені;
- 132 859,49 грн інфляційних втрат;
- 26 041,63 грн 3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 22 319,28 грн судового збору.
Також позивачем заявлено клопотання:
- про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП);
- про письмове опитування АТ "Івано-Франківськгаз" як свідка в порядку ст. 90 ГПК України.
Дії суду щодо розгляду справи
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 02.08.2023; призначено розгляд клопотання про залучення третьої особи у підготовчому засіданні; задоволено клопотання позивача про письмове опитування учасника справи як свідка в порядку ст. 90 ГПК України. Дана ухвала надіслана сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
31.07.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло:
- клопотання від 28.07.2023 №76001-Ск-10649-0723 (вх.№8952/23; підписано КЕП) про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу;
- клопотання від 26.07.2023 №76001-Ск-10541-0723 (вх.№11078/23; підписано КЕП) про зменшення розміру штрафних санкцій.
До початку судового засідання 02.08.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення штрафних санкцій від 01.08.2023 №ТОВВИХ-23-10283 (вх.№11208/23; підписано КЕП).
02.08.2023 у підготовчому засіданні взяв участь представник позивача; судом відкладено підготовче засідання та розгляд клопотання про залучення третьої особи на 25.08.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).
10.08.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх.№11585/23; підписано КЕП).
25.08.2023 у підготовчому засіданні взяли участь представники обох сторін; представник позивача не заперечив проти закриття провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 108 720,99 грн; представник відповідача заявила усне клопотання про відкладення підготовчого засідання; судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.09.2023 (відповідні ухвали занесено до протоколу судового засідання).
До початку судового засідання 19.09.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому провадженні (вх.№13537/23; підписано КЕП) та письмові пояснення щодо зменшення штрафних санкцій (вх.№13589/23; підписано КЕП).
19.09.2023 у підготовчому засіданні:
- взяв участь представник позивача;
- ухвалою від 19.09.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - НКРЕКП; зобов'язано позивача надіслати третій особі копію позовної заяви та додані до неї документи, докази чого подати суду; встановлено третій особі строк для надання письмових пояснень;
- судом відкладено підготовче засідання на 11.10.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).
09.10.2023 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення від 03.10.2023 №891/15-23 (вх.№14609/23), в яких представник третьої особи просив суд здійснювати розгляд справи без його участі.
11.10.2023 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 27.10.2023 призначено підготовче засідання на 08.11.2023.
07.11.2023 через Електронний суд від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені (вх.№16145/23).
До початку судового засідання 08.11.2023 через Електронний суд від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх.№16181/23).
08.11.2023 у підготовчому засідання взяли участь представники позивача та відповідача; судом поновлено відповідачу строк для подання доказів, прийнято їх до розгляду та відкладено підготовче засідання на 30.11.2023 (відповідні ухвали занесено до протоколу судового засідання).
29.11.2023 до суду надійшло:
- від представника позивача - заперечення щодо зменшення пені (вх.№17232/23) та заперечення щодо задоволення клопотання представника відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи (вх.№17233/23);
- від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзит-Інвест" (далі - ТОВ "Транзит-Інвест") - заява про вступ у справу як третьої особи на стороні відповідача (вх.№18824/23).
30.11.2023 підготовче засідання не відбулося у зв'язку із тимчасовою втратою судді працездатності.
Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 29.12.2023 призначено підготовче засідання на 28.02.2024.
12.01.2024 через Електронний суд від представника позивача надійшли заперечення проти заяви ТОВ "Транзит-Інвест" про вступ у справу як третьої особи на стороні відповідача (вх.№725/24).
27.02.2024 через Електронний суд від представника відповідача надійшли заперечення проти заяви ТОВ "Транзит-Інвест" про вступ у справу як третьої особи на стороні відповідача (вх.№3341/24) та письмові пояснення (вх.№3371/24).
До початку судового засідання 28.02.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх.№3442/24).
28.02.2024 у підготовчому засіданні:
- взяли участь представники позивача та відповідача;
- судом поновлено відповідачу строк для подання доказів, прийнято їх до розгляду;
- ухвалою від 28.02.2024 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Транзит-Інвест" (вх.№18824/23 від 29.12.2023) про вступ у справу №909/599/23 як третьої особи на стороні відповідача;
- судом закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 27.03.2024 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).
26.03.2023 через Електронний суд від представника позивача надійшли заперечення щодо задоволення клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи (вх.№5202/24).
До початку судового засідання 27.03.2024 через Електронний суд від представника відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№5211/24).
27.03.2024 у судовому засіданні взяли участь представники позивача та відповідача.
За наслідками розгляду справи у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Позиції сторін
Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору транспортування природного газу, відповідачем протягом визначеного договором строку не здійснено плату за добовий негативний небаланс природного газу, який виник у березні - грудні 2022 року та в січні 2023 року. Однак, враховуючи наявність порушення строків оплати, позивачем відповідачу нараховано 3% річних, інфляційні втрати та пеню, які позивач просив суд стягнути у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що відповідач сплатив суму основної заборгованості в розмірі 1 108 720,99 грн, представник позивача просив суд закрити провадження у справі в цій частині.
Щодо зменшення штрафних санкцій заперечив, посилаючись на принцип рівності сторін, а також на те, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому, вона має обов'язковий характер для учасників правовідносин.
Як на правову підставу заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 526, 530, 536, 549, 612, 625 Цивільного кодексу України; ст. 193, 198, 231 Господарського кодексу України; п. 5 гл. 4 розд. ІV, п. 7 гл. 6, п. 4 гл. 1, п. 2 гл. 3 розд. XІІ, п. 2, 4, 6 - 9, 13 гл. 6 розд. XІV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС).
Позиція відповідача. Відповідач відзив на позов не подав. Однак подав клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) на 90%. При зменшенні пені просив суд врахувати критичний майновий стан відповідача, сплату ним основної суми заборгованості, а також те, що відповідачу було зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.
Позиція третьої особи. У письмових поясненнях третя особа посилалася на те, що при укладений між сторонами договір транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000104 відповідає умовам типового договору. При визначенні вартості добових негативних небалансів та здійсненні розрахунків за них сторони повинні керуватися вимогами Кодексу газотранспортної системи та умовами укладеного між ними договору транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000104.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від учасників справи до суду не надходило.
Обставини справи, встановлені судом
04.02.2020 між ТОВ "Оператор ГТС України" (оператор) та АТ "Івано-Франківськгаз" (замовник), керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом ГТС, укладено договір транспортування природного газу №2002000104 (далі - договір) (а.с. 1-13 том ІІІ).
Умови договору такі.
Оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 договору).
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей передбачених договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на вебсайті оператора. Підписанням договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на Вебсайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (п. 2.2 договору).
Обсяг послуги, що надається згідно з договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (п. 2.3 договору).
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.5 договору).
Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформляється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС (п. 2.8 договору).
Оператор зобов'язаний, в тому числі, своєчасно надавати послуги належної якості (п. 3.1 договору).
Оператор має право, в тому числі, своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги (п. 3.2 договору).
Замовник зобов'язаний, серед іншого (п. 4.1 договору):
- своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг;
- здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом ГТС та договором;
- здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Замовник має право, в тому числі, отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені договором строки (п. 4.2 договору).
Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 договору).
У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС (абз. 1 п. 9.2 договору).
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту (абз. 1 п. 9.3 договору).
Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений п. 9.3 цього Договору, визначається за даними оператора (п. 9.6 договору).
Врегулювання щодобових небалансів оформляються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби (п. 11.4 договору).
У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та договором (п. 13.1 договору).
У разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5 договору).
Договір набирає чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 договору).
У додатку №3 до договору сторони вказали перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання - передачі газу (а.с. 16-21 том ІІІ).
Сторони вносили зміни до договору додатковою угодою №1 від 21.09.2020, додатковою угодою №2 від 21.09.2020 та додатковою угодою №3 від 11.12.2020 (а.с. 48-57 том ІІІ).
У матеріалах справи містяться повідомленнями на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи, якими відповідач довів до відома позивача про своїх уповноважених осіб, що мають право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи, які ознайомлені з вимогами Кодексу ГТС та інструкціями оператора газотранспортної системи щодо взаємодії з інформаційною платформою (а.с. 22-47, 58-86 том ІІІ).
Позивач за результатами співставлення остаточної інформації подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи у березні-грудні 2022 року та в січні 2023 року виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, які підлягають врегулюванню.
Через інформаційну платформу позивач направив відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на оплату щодобових небалансів (а.с. 54-68, 69-81 том І), а саме:
- акт від 31.03.2022 №03-2022-2002000104 та рахунок №03-2022-2002000104 від 31.03.2022 на суму 589 684,94 грн (за газовий місяць березень 2022 року);
- акт від 30.04.2022 №04-2022-2002000104 та рахунок №04-2022-2002000104 від 30.04.2022 на суму 41 045,25 грн (за газовий місяць квітень 2022 року);
- акт від 31.05.2022 №05-2022-2002000104 та рахунок №05-2022-2002000104 від 31.05.2022 на суму 76 521,82 грн (за газовий місяць травень 2022 року);
- акт від 30.06.2022 №06-2022-2002000104 з урахуванням коригуючого акта від 01.11.2022 №06-2022-2002000104-11 та рахунок №06-2022-2002000104 від 30.06.2022 на суму 17 263,58 грн (за газовий місяць червень 2022 року);
- акт від 31.07.2022 №07-2022-2002000104 з урахуванням коригуючого акта від 01.11.2022 №07-2022-2002000104-11 та рахунок №07-2022-2002000104 від 31.07.2022 на суму 9 816,00 грн (за газовий місяць липень 2022 року);
- акт від 31.08.2022 №08-2022-2002000104 та рахунок №08-2022-2002000104 від 31.08.2022 на суму 22 254,79 грн (за газовий місяць серпень 2022 року);
- акт від 30.09.2022 №09-2022-2002000104 та рахунок №09-2022-2002000104 від 30.09.2022 на суму 3 544,61 грн (за газовий місяць вересень 2022 року);
- акт від 31.10.2022 №10-2022-2002000104 та рахунок №10-2022-2002000104 від 31.10.2022 на суму 69 854,25 грн (за газовий місяць жовтень 2022 року);
- акт від 30.11.2022 №11-2022-2002000104 та рахунок №11-2022-2002000104 від 30.11.2022 на суму 53 189,04 грн (за газовий місяць листопад 2022 року);
- акт від 31.12.2022 №12-2022-2002000104 та рахунок №12-2022-2002000104 від 31.12.2022 на суму 9 569,61 грн (за газовий місяць грудень 2022 року);
- акт від 31.01.2023 №01-2023-2002000104 та рахунок №01-2023-2002000104 від 31.01.2023 на суму 215 977,10 грн (за газовий місяць січень 2023 року).
Відправлення актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на оплату підтверджується "Реєстром файлів відправлених з Інформаційної платформи" (а.с. 82 том І), відповідно до якого оператором направлено АТ "Івано-Франківськгаз":
- 13.04.2022 акт та рахунок за березень 2022 року;
- 13.05.2022 акт та рахунок за квітень 2022 року;
- 14.06.2022 акт та рахунок за травень 2022 року;
- 13.07.2022 акт та рахунок за червень 2022 року;
- 13.08.2022 акт та рахунок за липень 2022 року;
- 14.09.2022 акт та рахунок за серпень 2022 року;
- 13.10.2022 акт та рахунок за вересень 2022 року;
- 14.11.2022 акт та рахунок за жовтень 2022 року;
- 13.12.2022 акт та рахунок за листопад 2022 року;
- 12.01.2023 акт та рахунок за грудень 2022 року;
- 14.02.2023 акт та рахунок за січень 2023 року.
На підтвердження обсягів добових небалансів за березень-грудень 2022 року та січень 2023 року позивач також надав: розрахунки обсягів природного газу, відібраних відповідачем з газорозподільної системи України для власних потреб та/або виробничо-технологічних витрат (а.с. 125-167 том І); копії зведених актів приймання-передачі природного газу за спірні періоди (а.с. 144-124 том І); реєстри файлів, які були завантажені до інформаційної платформи відповідачем за березень-грудень 2022 року та січень 2023 року (а.с. 168-248 том І, 1-44 том ІІ); бухгалтерські довідки (а.с. 158-168 том ІІ); акти звірки розрахунків за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (а.с. 169-171 том ІІ).
У зв'язку з несплатою заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив основну суму заборгованості в розмірі 1 108 720,99 грн, про що свідчить копія платіжної інструкції від 13.07.2023 №8219 з призначенням призначення платежу "оплата за добовий небаланс за березень-грудень 2022 року та січень 2023 року згідно з договором №2002000104 від 04.02.2020" (а.с. 126 том ІІІ).
Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування
І. Загальні положення
1.1. Як встановлено судом, предметом спору є заборгованість за добовий негативний небаланс природного газу, а предметом позову - її стягнення.
Нормативно-правове регулювання правовідносин, що склались між сторонами у даній справі, здійснюється згідно із ЦК України, ГК України, Кодексом ГТС, типовим договором транспортування природного газу.
1.2. Відповідно до п. 5 гл. 1 розд. І Кодексу ГТС договір транспортування - це договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).
За приписами п. 1 гл. 1 розд. VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, в тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором ГТС і окремим замовником послуг транспортування. З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної торгової точки.
Згідно з п. 5 гл. 1 розд. І Кодексу ГТС небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з ГТС на точці виходу, що визначається відповідно до алокації. При цьому алокацією є обсяг природного газу, віднесений оператором ГТС в точках входу/виходу до/з ГТС по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
За змістом абз. 2 п. 2 гл. 6 розд. XIV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (п. 1 гл. 6 розд. ХІV Кодексу ГТС).
Приписами п. 6 гл. 6 розд. XIV Кодексу ГТС встановлено, що якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.
ІІ. Щодо основної заборгованості за добові небаланси
2.1. Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір транспортування природного газу, умовами якого було передбачено вчинення дій з врегулювання добового небалансу як складової послуги транспортування природного газу (розд. ІХ, ХІ договору).
2.2. У п. 9.2 договору передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу ГТС.
Відповідно до п. 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Складені оператором ГТС односторонні акти є належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу, оскільки за законом та договором транспортування природного газу достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними Оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.02.2022 у справі №918/450/20, від 03.11.2023 у справі №918/686/21.
Відповідно до п. 9.6 договору розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений п. 9.3 договору, визначається за даними оператора.
Отже, враховуючи викладене, добові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював добові небаланси, встановлюються за даними оператора, і вже замовник, у разі незгоди з цими даними, може звернутись до суду.
Вартість та обсяги врегулювання добових небалансів сторонами не оспорюються.
2.3. За нормами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Аналогічні приписи місить ч. 1 ст. 193 ГК України.
У п. 2.1 договору сторони домовилися, що оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Пункт 9.3 договору передбачає, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
За встановлених судом обставин, позивач на виконання умов договору з березня по грудень 2022 року та у січні 2023 надав відповідачу послуги з врегулювання добових негативних небалансів на загальну суму 1 108 720,99 грн, про що свідчать акти врегулювання щодобових небалансів, які разом з рахунками на оплату направлялися відповідачу через інформаційну платформу.
Проте відповідач в установлені договором строки оплату цих послуг з врегулювання щодобових небалансів не здійснив.
У силу ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
2.4. Як встановлено судом, відповідач визнав факт наявності заборгованості за добові негативні небаланси в сумі 1 108 720,99 грн, що в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України не потребує доказуванню в загальному порядку.
2.5. Однак, відповідач під час розгляду справи перерахував на рахунок позивача 1 108 720,99 грн основної заборгованості (платіжна інструкція від 13.07.2023 №8219). Даний факт позивачем не заперечується.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 108 720,99 грн основної заборгованості належить закрити за відсутності предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
ІІІ. Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних
3.1. Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дія ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення.
Таким чином, у разі настання прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, у кредитора виникає право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
3.2. З поданого суду розрахунку вбачається, що позивачем нараховано відповідачу:
- 26 041,63 грн 3% річних за періоди (з 21.04.2022 по 10.05.2023 на суму 589 684,94 грн, з 21.05.2022 по 10.05.2023 на суму 41 045,25 грн, з 22.06.2022 по 10.05.2023 на суму 76 521,82 грн, з 21.07.2022 по 10.05.2023 на суму 15 872,18 грн, з 18.11.2022 по 10.05.2023 на суму 1 391,40 грн, з 23.08.2022 по 10.05.2023 на суму 8 923,67 грн, з 18.11.2022 по 10.05.2023 на суму 892,33 грн, з 22.09.2022 по 10.05.2023 на суму 22 254,79 грн, з 21.10.2022 по 10.05.2023 на суму 35 44,61 грн, з 22.11.2022 по 10.05.2023 на суму 69 854,25 грн, з 21.12.2022 по 10.05.2023 на суму 53 189,04 грн, з 21.01.2023 по 10.05.2023 на суму 95 69,61 грн, з 22.02.2023 по 10.05.2023 на суму 215 977,10 грн).
- 132 859,49 грн інфляційних втрат за періоди (з травня 2022 року по квітень 2023 року на суму 589 684,94 грн, з червня 2022 року по квітень 2023 року на суму 41 045,25 грн, з липня 2022 року по квітень 2023 року на суму 76 521,82 грн, з серпня 2022 року по квітень 2023 року на суму 15 872,18 грн, з грудня 2022 року по квітень 2023 року на суму 1 391,40 грн, з вересня 2022 року по квітень 2023 року на суму 8 923,67 грн, з грудня 2022 року по квітень 2023 року на суму 892,33 грн, з жовтня 2022 року по квітень 2023 року на суму 22 254,79 грн, з листопада 2022 року по квітень 2023 року на суму 3 544,61 грн, з грудня 2022 року по квітень 2023 року на суму 69 854,25 грн, січень- квітень 2023 року на суму 53 189,04 грн, лютий-квітень 2023 року на суму 9 569,61 грн, березень-квітень 2023 року на суму 215 977,10 грн).
3.3. Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що заявлені до стягнення позивачем суми (26 041,63 грн) 3% річних та (132 859,49 грн) інфляційних втрат не виходить за межі сум, обрахованих судом.
За таких обставин справи позовні вимоги в частині стягнення 26 041,63 грн 3% річних та 132 859,49 грн інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.
IV. Щодо нарахування пені
4.1. Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У частині 3 статті 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня встановлюється у договорі між сторонами, однак при її сплаті розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ за весь період нарахування пені.
Відповідно до п. 13.5 договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
4.2. Позивач заявив до стягнення 220 330,04 грн пені, яка нарахована за періоди:
- з 21.04.2022 по 20.10.2022 на суму 589 684,94 грн;
- з 21.05.2022 по 20.11.2022 на суму 41 045,25 грн;
- з 22.06.2022 по 21.12.2022 на суму 76 521,82 грн;
- з 21.07.2022 по 20.01.2023 на суму 15 872,18 грн;
- з 18.11.2022 по 10.05.2023 на суму 1 391,40 грн;
- з 23.08.2022 по 22.02.2023 на суму 8 923,67 грн;
- з 18.11.2022 по 10.05.2023 на суму 892,33 грн;
- з 22.09.2022 по 21.03.2023 на суму 22 254,79 грн;
- з 21.10.2022 по 20.04.2023 на суму 35 44,61 грн;
- з 22.11.2022 по 10.05.2023 на суму 69 854,25 грн;
- з 21.12.2022 по 10.05.2023 на суму 53 189,04 грн;
- з 21.01.2023 по 10.05.2023 на суму 95 69,61 грн;
- з 22.02.2023 по 10.05.2023 на суму 215 977,10 грн.
4.3. Відповідач у клопотанні про зменшення штрафних санкцій (вх.№16145/23 від 07.11.2023) просить суд застосувати спеціальну позовну давність щодо пені, нарахованої за період з березня по червень 2022 року.
Так, частиною 2 статті 258 ЦК України встановлено, що до вимоги про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність - один рік.
Водночас згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, строк позовної давності, визначений ст. 257, 258 ЦК України, в силу приписів п. 12 Прикінцевих положень ЦК України продовжено на строк дії карантину (з 12.03.2020 по 01.07.2023), а в силу приписів п. 19 Прикінцевих положень ЦК України перебіг позовної давності зупинено на строк дії воєнного стану (з 24.02.2022 до закінчення воєнного стану).
Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення пені за період з березня по червень 2022 року позивачем не пропущено.
4.4. Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, суд встановив, що арифметично правильною є пеня у розмірі 217 185,31 грн.
У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими на суму 217 185,31 грн.
V. Щодо зменшення пені
5.1. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У силу ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов і на розсуд суду.
5.2. Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір пені та відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Відповідних висновків дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема у п. 8.38 постанови від 18.03.2020 у справі №902/417/18, п. 107 постанови від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
5.3. За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеної у рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2013, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Велика Палата Верховного Суду також вказує таке:
- пеня, відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань;
- за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення;
- визначення розміру на який може бути зменшено розмір неустойки має здійснюватися із забезпеченням розумного балансу між інтересами боржника та кредитора.
5.4. Заявляючи клопотання про зменшення розміру пені відповідач посилається на те, що ним повністю сплачено суму основного боргу; на даний час фінансовий стан відповідача, який бере участь у зобов'язанні відповідно до договору №2002000104 транспортування природного газу від 04.02.2020 як замовник послуг транспортування природного газу, є критичним, оскільки у нього відсутнє стабільне фінансування власної господарської діяльності через неспроможність споживачів у важкий воєнний стан розраховуватись за надані ним як оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу.
Загальна сума кредиторської заборгованості відповідача станом 30.06.2023 становила 1 206 574 000,00 грн, в той час як залишок коштів на рахунках відповідача склав 503 700,00 грн , що ставить відповідача в критичне становище.
У свою чергу відповідач неспроможний своєчасно розраховуватись з ТОВ "Оператор ГТС України" за надані ним послуги з транспортування відповідно до умов вищевказаного договору, з AT "Укргазвидобування" за протранспортований останнім природний газ у газорозподільні мережі АТ "Івано-Франківськаз" та з іншими суб'єктами господарювання, а також забезпечувати здійснення власної господарської діяльності.
Крім того, відповідно до постанови НКРЕКП від 29.09.2023 №1772 відповідачу зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 29.06.2017 №852, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.
Також відповідач зазначає, що стягнення пені в розмірі 220 330,04 грн буде надмірним тягарем для відповідача та призведе до невиправданих прибутків позивача. У зв'язку з чим, відповідач просить зменшити розмір пені на 90%.
5.5. Водночас, заперечуючи проти такого клопотання відповідача, позивач вказує на те, що замовники послуг транспортування, зокрема і АТ "Івано-Франківськгаз", своїми протиправними діями з безпідставного відбору природного газу створили значні обсяги небалансів, які протягом 2020-2022 років оператор змушений був врегульовувати та відповідно придбати природний газ для балансування ГТС за власні кошти. Так, згідно з бухгалтерської довідки від 26.05.2023 станом на 01.05.2023 заборгованість замовників послуг за договорами транспортування природного газу з оплати обсягів негативних щодобових небалансів перед Оператором ГТС за період з 01.01.2020 по 30.04.2023 складає - 38 775 560 455,88 грн, зі звіту про фінансові результати за 2022 рік вбачається, що за 2022 рік розмір збитків становить практично 6,4 млрд грн. Зазначене свідчить про наявність скрутного фінансового стану ТОВ "Оператор ГТС України".
5.6. Оцінюючи можливість зменшення розміру пені, суд враховує, зокрема:
- фінансово-майновий стан обох сторін;
- сплату відповідачем через 10 календарних днів після відкриття провадження у справі (13.07.2023) суми основної заборгованості за добові небаланси природного газу у розмірі 1 108 720,99 грн, незважаючи на його важкий фінансово-майновий стан (ступінь виконання зобов'язання боржником);
- з 01.10.2023 втрату відповідачем як оператором газорозподільних мереж основного виду доходу за здійснення основного виду економічної діяльності - надання послуг з розподілу природного газу через місцеві (локальні) трубопроводи, внаслідок прийняття постанови НКРЕКП від 29.09.2023 №1772 "Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу виданої АТ "Івано-Франківськгаз", якою зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 29.06.2017 №852, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію (а.с. 249 том ІІІ);
- загальний розмір пені, трьох відсотків річних та втрат від інфляції, який підлягає стягненню з відповідача, становить 33,92% від суми основної заборгованості, яка сплаена відповідачем, в т.ч. розмір пені - 19,59% (пропорційність відповідальності за порушення зобов'язання);
- заявляючи клопотання про зменшення розміру пені, відповідач водночас не заявляє клопотання про зменшення розміру трьох відсотків річних.
5.7. Враховуючи наведене, а також беручи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, протидії необґрунтованого збагачення однієї зі сторін за рахунок іншої, суд, реалізуючи свої дискреційні повноваження, вважає, що справедливим та розумним у даному випадку є зменшення розміру пені на 45%, а саме до 119 451,92 грн.
На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновок суду
На підставі вищенаведеного в сукупності суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути 132 859,49 грн інфляційних втрат, 26 041,63 грн 3% річних, 119 451,92 грн пені.
Розподіл судових витрат
1.1. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, позивач зазначив судовий збір в розмірі 22 319,28 грн.
1.2. Звертаючись до суду з позовом, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 22 319,28 грн, про що свідчить копія платіжної інструкції від 21.06.2023 №151850 (а.с. 15 том І).
1.3. Як зазначено вище, судом закрито провадження у справі в частині стягнення 1 108 720,99 грн основної заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", позивач має право повернути з Державного бюджету України 16 630,81 грн судового збору (1 108 720,99 грн х 1,5%).
З огляду на відсутність на час ухвалення рішення у справі клопотання позивача про повернення судового збору, повернення судового збору у рішенні судом не здійснюється.
Позивач не позбавлений права подати відповідне клопотання до суду після ухвалення рішення у справі.
1.4. Враховуючи те, що позивач має право повернути з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 16 630,81 грн, то сума судового збору, яка підлягає розподілу між сторонами становить 5 688,47 грн.
У силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог на загальну суму 376 086,43 грн (на 99,17%), судовий збір покладається на відповідача у розмірі 5 641,30 грн.
1.5. При цьому у разі зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. При цьому судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №904/5702/19, від 03.04.2018 у справі №902/339/16, а також у підп. 3.17.4 під. 3.17 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18.
Відтак, судовий збір у розмірі5 641,30 грн покладається на відповідача в повному розмірі, без урахування зменшення судом розміру пені.
1.6. Інші судові витрати сторонами до відшкодування до суду заявлено не було.
Керуючись ст. 13, 14, 73 - 80, 86, 123, 129, 232, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі №909/599/23 в частині стягнення 1 108 720,99 грн основної заборгованості.
2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз" про стягнення 379 231,16 грн штрафних санкцій - задовольнити частково.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010; ідентифікаційний код 03361046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (вул. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065; ідентифікаційний код 42795490) 132 859,49 грн (сто тридцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 49 коп.) інфляційних втрат, 26 041,63 грн (двадцять шість тисяч сорок одна гривня 63 коп.) 3% річних, 119 451,92 грн (сто дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят одна гривня 92 коп.) пені та 5 641,30 грн (п'ять тисяч шістсот сорок одна гривня 30 коп.) судового збору.
4. У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.06.2024 (з урахуванням відпустки).
Вебадреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Т.Е. Валєєва