вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1701/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 44907200) в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (49101, м. Дніпро, вул. О. Кониського, буд. 5; ідентифікаційний код 45087207)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" (49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, буд. 6-К; ідентифікаційний код 40351192)
про стягнення 68 096 грн. 71 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1636/24 від 17.04.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" про стягнення 68 096 грн. 71 коп., що складає 64 065 грн. 45 коп. - заборгованості за послуги з розподілу природного газу, надані за Типовим договором розподілу природного газу (заява-приєднання від 01.06.2023 №56Т0623-0532 до умов договору розподілу природного газу), 3 377 грн. 51 коп. - пені, 341 грн. 92 коп. - 3% річних та 311 грн. 83 коп. - інфляційних втрат.
Також просить стягнути з відповідача судовий збір.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у заяві (вх.№22060/24 від 03.05.2024) про закриття провадження у справі просить закрити провадження у справі №904/1701/24 у зв'язку з відсутністю предмету спору та зазначає, що надає до суду платіжну інструкцію від 26.04.2024 №484 про сплату 64 065 грн. 45 коп.
Позивач у запереченні (вх.№25264/24 від 22.05.2024) на клопотання (заяву) зазначає, що 26.04.2024 відповідачем сплачено суму основної заборгованості в розмірі 64 065 грн. 45 коп., але згідно предмету позовної заяви, позивачем крім стягнення основної суми боргу заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати, які до теперішнього часу не погашено зі сторони відповідача. У зв'язку з чим, позивач вважає, що підстави для закриття провадження в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат та судового збору у справі відсутні.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", як оператором ГРМ, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест", як споживачем, було укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання споживачем заяви - приєднання від 01.06.2023 №56Т0623-0532 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (надалі - Типовий договір) (а.с. 9-21).
Відповідно до пункту 1.3 Типового договору цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 1.4 Типового договору визначено, що терміни, що використовуються в цьому договорі, мають такі значення: - підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Регулятора від 30 вересня 2015 року №2493; - послуга з розподілу природного газу - послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Відповідно до пункту 2.1 Типового договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Пунктом 6.1 Типового договору визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з пунктом 6.3 Типового договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 6.4 Типового договору).
Відповідно до пункту 6.6 Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Підпунктом 1 пункту 7.4 Типового договору визначено, що споживач зобов'язуються здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Як вбачається, у заяві-приєднання сторонами було погоджено величину річної замовленої потужності об'єкта споживання на перший та другий календарний рік з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, яка складає: - на 2023 рік (з 01.06.2023) - 77 367 м3; - на 2024 рік - 223 290 м3 (а.с. 9).
Позивачем на підтвердження факту надання відповідачеві послуг з розподілу природного газу у період з листопада 2023 по лютий 2024 включно надано копії актів надання послуг на загальну суму 64 065 грн. 45 коп., а саме:
- від 30.11.2023 №НДФ00011941 на суму 11 936 грн. 63 коп. (а.с. 23);
- від 31.12.2023 №НДФ00013512 на суму 11 936 грн. 62 коп. (а.с. 24);
- від 31.01.2024 №НДФ00000605 на суму 20 096 грн. 10 коп. (а.с. 25);
- від 29.04.2024 №НДФ00003331 на суму 20 096 грн. 10 коп. (а.с. 26).
Як вбачається, за період з листопада 2023 по лютий 2024 включно позивачем було сформовано рахунки на оплату на загальну суму 64 065 грн. 45 коп., а саме:
- від 30.11.2023 №НДФ00011941 на суму 11 936 грн. 63 коп. (а.с. 27);
- від 31.12.2023 №НДФ00013512 на суму 11 936 грн. 62 коп. (а.с. 28);
- від 31.01.2024 №НДФ00000605 на суму 20 096 грн. 10 коп. (а.с. 29).
Відповідно до копії опису вкладення, фіскального чеку та списку згрупованих відправлень від 10.04.2024 акти наданих послуг, зокрема, від 29.04.2024 №НДФ00003331 було надіслано відповідачеві (а.с. 30-31).
В матеріалах справи міститься копія акту звірки №442 за період червень 2023 - лютий 2024, що підписано позивачем, згідно з яким сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаний період складає 123 748 грн. 00 коп. (а.с. 32).
Позивач стверджує, що виконав свої зобов'язання за Договором, проте сплата відповідачем за надані послуги з розподілу природного газу за період з листопада 2023 по лютий 2024 включно не проведена, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ) доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Пунктом 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ визначено, що газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
Відповідно до пунктів 1-4 глави 6 розділу 6 Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
З 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за:
39 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;
126 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;
314 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об'єкта споживача, що не є побутовим.
Для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу в установленому Кодексом ГРМ порядку 01.06.2023 між позивачем та відповідачем було укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання.
У вказаній заяві-приєднання сторонами було погоджено величину річної замовленої потужності об'єкта споживання на перший та другий календарний рік з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, яка складає: - на 2023 рік (з 01.06.2023) - 77 367 м3; - на 2024 рік - 223 290 м3 (а.с. 9).
На виконання умов Договору, відповідно до вимог пункту 10 Глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС, у спірний період з листопада 2023 по лютий 2024 включно позивач надав відповідачу послугу з розподілу природного газу у вигляді 1/12 річної замовленої потужності, що підтверджується актами наданих послуг за Договором, копії яких містяться в матеріалах справи.
Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Як вбачається з умов Договору, враховуючи положення статті 254 Цивільного кодексу України, строк оплати за надані послуги з розподілу природного газу є таким, що настав, а саме:
- за листопад 2023 (акт від 30.11.2023 №НДФ00011941) - 11.12.2023 (10.12.2023 - неділя (вихідний), перший за ним робочий день - 11.12.2023));
- за грудень 2023 (акт від 31.12.2023 №НДФ00013512) - 10.01.2024;
- за січень 2024 (акт від 31.01.2024 №НДФ00000605) - 12.02.2024 (10.02.2024 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 12.02.2024));
- за лютий 2024 (акт від 29.04.2024 №НДФ00003331) - 11.03.2024 (10.03.2024 - неділя (вхідний), перший за ним робочий день - 11.03.2024)).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно умов Типового договору строк оплати за надані послуги розподілу природного газу є таким, що настав.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається, після звернення позивача з позовом до суду та відкриття судом провадження у справі №904/1701/24, відповідачем проведено оплату основної суми заборгованості за послуги з розподілу природного газу, надані у період з листопада 2023 по лютий 2024 включно на загальну суму 64 065 грн. 45 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 26.04.2024 №484, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 60) та не заперечується позивачем.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У зв'язку з викладеним, провадження у справі у частині стягнення 64 065 грн. 45 коп. - заборгованості за послуги з розподілу природного газу, надані у період з листопада 2023 по лютий 2024 включно підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо нарахування пені
Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання; у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 8.2. Типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.
Як вбачається, позивачем нараховано пеню за невиконання відповідачем грошових зобов'язань у розмірі 3 377 грн. 51 коп. за загальний період з 12.12.2023 по 08.04.2024 включно.
Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування за загальний період з грудня 2023 по лютий 2024 включно в розмірі 311 грн. 83 коп. (за актами за листопад 2023, грудень 2023 та січень 2024), а також нараховано 3% річних у зв'язку із простроченням оплати за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 341 грн. 92 коп. за загальний період з 12.12.2023 по 08.04.2024 включно.
Суд погоджується з наданими розрахунками, вважає їх арифметично правильними.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як вбачається, провадження у справі в частині стягнення 64 065 грн. 45 коп. - заборгованості підлягає закриттю, у зв'язку з чим позивачу за його клопотанням підлягає поверненню з Державного бюджету України 2 848 грн. 75 коп. - судового збору.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 179 грн. 25 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, пунктом 2 частини 1 статті 231, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 44907200) в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (49101, м. Дніпро, вул. О. Кониського, буд. 5; ідентифікаційний код 45087207) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" (49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, буд. 6-К; ідентифікаційний код 40351192) про стягнення 68 096 грн. 71 коп. в частині стягнення 64 065 грн. 45 коп. - основної заборгованості.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" (49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, буд. 6-К; ідентифікаційний код 40351192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 44907200) в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (49101, м. Дніпро, вул. О. Кониського, буд. 5; ідентифікаційний код 45087207) 3 377 (три тисячі триста сімдесят сім) грн. 51 коп. - пені, 341 (триста сорок одна) грн. 92 коп. - 3% річних, 311 (триста одинадцять) грн. 83 коп. - інфляційних нарахувань та 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 25 коп. - витрат на сплату судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
27.06.2024