вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"19" червня 2024 р. Cправа № 902/430/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.
за участю представників
прокурор Моніч Л.В., службове посвідчення №072229 від 01.03.2023;
позивача не з'явився;
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області (вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 34, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000) в інтересах держави в особі
Козятинської міської ради (вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька обл., 22100)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ" (вул. Котляревського, 2А, с. Сокілець, Хмільницький район, Вінницька обл., 22142)
про: розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Козятинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ" з позовними вимогами про розірвання договору оренди землі №033/18 від 05.12.2018 та повернення земельної ділянки.
Ухвалою суду від 17.04.2024 відкрито провадження у справі №902/430/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06 травня 2024 року.
На визначену судом дату в судове засідання 06.05.2024 з'явились прокурор та представник позивач, відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.
В судовому засіданні судом встановлено, про відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача.
За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 27.05.2024 о 10:30 год.
Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, суд ухвалою від 08.05.2024 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.
На визначену судом дату в судове засідання 27.05.2024 з'явився прокурор та представник позивача.
В судовому засіданні суд повідомив присутніх учасників процесу про те, що конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, направлений на адресу відповідача, повернувся до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 19.06.2024 о 11:00 год.
Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, суд ухвалою від 28.05.2024 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.
18.06.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, в якому зазначено, що позовні вимоги прокурора позивач підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
На визначену дату в судове засідання 19.06.2024 з'явився прокурор.
Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.
Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: АДРЕСА_1 . Конверти з ухвалою про відкриття провадження у справі повернуто до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» інші ухвали на день розгляду справи до суду не повертались.
Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну “місцезнаходження юридичної особи”» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями “місцезнаходження юридичної особи” і не містять визначень щодо “фактичної” чи “юридичної” адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов'язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України “Про господарські товариства”, відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.
Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.06.2024 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без його проголошення в зв'язку з неявкою учасників процесу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 23 листопада 2018 року № 903 «Про надання в оренду земельної ділянки» на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 22.10.2018 №2-14034/15-18-сг «Про затвердження документації із землеустрою» вирішено надати в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ" терміном на 20 років земельну ділянку площею 12,1165 га із кадастровим номером 0521487200:05:002:0241 за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення на території Сокілецької сільської ради Козятинського району за межами населеного пункту, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій та доручено Козятинській райдержадміністрації укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ" договір оренди земельної ділянки з орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
05.12.2018 між Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області (в договорі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ» (в договорі орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 033/18 (далі Договір), відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, з кадастровим номером 0521487200:05:002:0241, яка розташована на території Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, за межами населених пунктів.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 12.1165 га, у тому числі землі, відведені під будівництво (будівництво на яких не розпочато), код групи 012, підгрупи 00, згідно з Переліком угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (Додаток 4 Порядку ведення Державного земельною кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051) - 12,1165 га, із земель державної власності не наданих у власність та користування. Категорія земель: Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна та об'єкти інфраструктури. Земельна ділянка передаєтеся в оренду без будівель і споруд. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки не проводилась. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні (п. 2-7 Договору).
Договір укладено на 20 (двадцять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Право оренди виникає з моменту його державної реєстрації (п. 8 Договору).
Річна орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі, виходячи із ст. 288.5.1 Податкового кодексу України, та становить 3 (три) % від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Вінницькій області, і становить 12022,00 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситися у відповідний бюджет згідно діючого законодавства України, орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 9-11 Договору).
Передача продукції в рахунок орендної плати не передбачена. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України; - підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - в інших випадках, передбачених законом (п.12-13 Договору).
Земельна ділянка передається в оренду для розміщення, будівництва та обслуговування об'єкта альтернативної енергетики (сонячної електростанції). Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів електрогенеруючих підприємства, установ і організацій, код цільового призначення 14.01, згідно із Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Держкомзему №548 віл 23.07.2010 р. (з наступними змінами та доповненнями). Умови збереження стану об'єкта оренди: - використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням з дотриманням вимог чинного законодавства та дотримання режиму природоохоронного використання земель, - будівництво проводити на орендованій земельній ділянці в установленому порядку, зокрема з урахуванням вимог законодавства щодо охорони земель, а також у відповідності до державних стандартів, норм та правил (п. 15-17 Договору).
Після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку. У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 193). Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню. Поліпшення стану земельної ділянки (земельних ділянок), проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, не підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки (земельних ділянок) визначаються окремою угодою сторін. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних у наслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: - фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; - доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних (п. 18-22 Договору).
На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження у використанні земельної ділянки охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи (площа земельної ділянки на частину якої поширюється дія обмежень - 1,3963 гектарів), інші обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб - відсутні. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку (п. 23-24 Договору).
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - придбання орендарем земельної ділянки у власність; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; - ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: - взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п.31-34 Договору).
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 35 Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря (п. 38 Договору).
Невід'ємною частиною договору є розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки додаток № 1 (п. 41 Договору).
Договір та Додаток №1 до договору обопільно підписаний та скріплений печатками сторін.
На підставі Договору 07.12.2018 державним реєстратором зареєстровано інше речове право - право оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ «СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41748832) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1690737205214, номер запису про інше речове право: 32267221).
Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон).
Вищенаведене свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0521487200:05:002:0241 площею 12,1165 га у встановленому Законом та Договором порядку передана орендарю.
В позовній заяві прокурором зазначено, що вивченням Хмільницькою окружною прокуратурою питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних правовідносин, встановлено порушення вимог законодавства під час використання земельної ділянки, розташованої на території Козятинської міської територіальної громади Хмільницького району Вінницької області (колишня Сокілецька сільська рада Козятинського району), а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ» на праві оренди використовує комунальну земельну ділянку з кадастровим номером 0521487200:05:002:0241, площею 12,1165 га, для розміщення, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Згідно з інформацією від 06.03.2024, наданої ГУ ДПС у Вінницькій області №2939/5/02-32-13-07-08 наданої на запит окружної прокуратури про надання інформації щодо декларування орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 0521487200:05:002:0241 ТОВ «СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ» встановлено, що по особовому рахунку платника обліковується заборгованість в сумі 35 079,33 грн., яка утворилась з 01.11.2020 (остання сплата податкового боргу підприємством здійснена 01.10.2020 року).
Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ (далі - Постанова), яка набула чинності з 19.07.2020, у Вінницькій області утворено Хмільницький район (з адміністративним центром у місті Хмільник) у складі територій Глуховецької селищної, Жданівської сільської, Іванівської сільської, Калинівської міської, Козятинської міської, Махнівської сільської, Самгородоцької сільської, Уланівської сільської, Хмільницької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. В подальшому, Сокілецьку сільську раду реорганізовано, шляхом приєднання до Козятинської міської ради. З огляду на викладене, Козятинська міська рада є правонаступником Сокілецької сільської ради та є отримувачем коштів за використання вищевказаної земельної ділянки на підставі договору оренди з ТОВ «Сокілець Солар Енерджі».
Згідно інформації Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області від 16.02.2024 № 373/24 податковий борг орендаря станом на 26.01.2024 становив 35 079,33 грн. Окрім цього, зазначено, що міською радою скеровувались листи до ТОВ «Сокілець Солар Енерджі» щодо добровільного погашення заборгованості орендної плати за користування земельною ділянкою (№ 200/22 від 31.01.2022 та № 695/22 від 28.04.2022).
З метою стягнення з ТОВ «Сокілець Солар Енерджі» податкової заборгованості (в тому числі всієї суми заборгованості з орендної плати за Договором) ГУ ДПС У Вінницькій області подано у Вінницький окружний адміністративний суд позовну заяву про стягнення податкового боргу в сумі 18 509,65 грн. (справа № 120/187/22-а).
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2022 у справі № 120/187/22-а позов Головного управління ДПС у Вінницькій області задоволено та ухвалено стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокілець Солар Енерджі» в рахунок погашення податкового боргу кошти в сумі 18509,65 грн. та накладено арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокілець Солар Енерджі», що знаходяться в банках на рахунках платника податків в межах суми податкового боргу в сумі 18509,65 грн.
За твердженням прокурора ТОВ «Сокілець Солар Енерджі» не виконало умови договору оренди землі щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, що є порушенням вимог договору оренди землі, ст. ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про оренду землі».
Внаслідок вищевказаних порушень щодо несплати орендної плати за користування ТОВ «Сокілець Солар Енерджі» вищевказаною земельною ділянкою, а також неповернення земельної ділянки Козятинській міській раді, територіальна громада позбавлена можливості отримати дохід та поповнити бюджет, а в умовах воєнного стану страждає дохідна частина місцевого бюджету, чим порушуються охоронювані законом права та інтереси Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області; безоплатне використання земельної ділянки ослаблює економічні основи органів місцевого самоврядування, обмежує власника землі - Козятинську територіальну громаду в особі Козятинської міської ради можливості належним чином та ефективно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.
Однак, Козятинською міською радою, окрім листів, не вживаються заходи захисту прав та законних інтересів територіальної громади у додержанні правового режиму використання землі, власником якої вона є та не вживаються заходи щодо розірвання в судовому порядку договору оренди землі з ТОВ «Сокілець Солар Енерджі», повернення спірної земельної ділянки у власність Козятинської територіальної громади та відповідний позов до останнього з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред'являвся, що вбачається з наявних в матеріалах справи листів.
Систематичне невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів та не вжиття Козятинською міською радою протягом тривалого часу заходів захисту прав та законних інтересів територіальної громади стало підставою для звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави з вимогою про дострокове розірвання договору оренди землі, та відповідно зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку власнику.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Відповідно до ч.1 ст.14 Конституції України земля є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ (далі - Постанова), яка набула чинності з 19.07.2020, у Вінницькій області утворено Хмільницький район (з адміністративним центром у місті Хмільник) у складі територій Глуховецької селищної, Жданівської сільської, Іванівської сільської, Калинівської міської, Козятинської міської, Махнівської сільської, Самгородоцької сільської, Уланівської сільської, Хмільницької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. В подальшому, Сокілецьку сільську раду реорганізовано, шляхом приєднання до Козятинської міської ради. З огляду на викладене, Козятинська міська рада є правонаступником Сокілецької сільської ради.
З 27 травня 2021 року набрав чинності пункт 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким визначено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначених підпунктами «а» - «е» даного пункту.
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником зазначеної ділянки є Козятинська міська рада.
Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно зі ст. ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон) однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Як визначено ст. 10 Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, Козятинська територіальна громада як власник спірної земельної ділянки делегує Козятинській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
У зв'язку з викладеним, Козятинська міська рада є належним позивачем у вказаній справі.
Кошти від оренди земельних ділянок надходять і зараховуються виключно до місцевих бюджетів за місцем знаходження земельної ділянки. Однак, Козятинська міська рада неналежним чином здійснює свої повноваження визначені Законом, що є підставою для звернення прокурора з цим позовом.
Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Орендою землі, відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачене право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до умов укладеного Договору, «Річна орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі, виходячи із ст. 288.5.1 Податкового кодексу України, та становить 3 (три) % від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Вінницькій області, і становить 12022,00 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситися у відповідний бюджет згідно діючого законодавства України, орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 9-11 Договору)».
Згідно з інформацією від 06.03.2024, наданої ГУ ДПС у Вінницькій області №2939/5/02-32-13-07-08 наданої на запит окружної прокуратури про надання інформації щодо декларування орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 0521487200:05:002:0241 ТОВ «СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ» встановлено, що по особовому рахунку платника обліковується заборгованість в сумі 35 079,33 грн., яка утворилась з 01.11.2020 (остання сплата податкового боргу підприємством здійснена 01.10.2020 року).
Крім того рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2022 у справі № 120/187/22-а позов Головного управління ДПС у Вінницькій області задоволено та ухвалено стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокілець Солар Енерджі» в рахунок погашення податкового боргу кошти в сумі 18509,65 грн. та накладено арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокілець Солар Енерджі», що знаходяться в банках на рахунках платника податків в межах суми податкового боргу в сумі 18509,65 грн. Вказане рішення набрало законної сили 06.06.2022.
У вказаній справі судом встановлено, що відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми узгодженого грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 18 509,65 грн., що є підставою для примусового стягнення.
Отже, у вказаній справі судом перевірено та підтверджено наявність за ТОВ «Сокілець Солар Енерджі» заборгованості з орендної плати за вказаним договором оренди землі.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).
Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. "д" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Відповідно до умов укладених Договорів «Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: - взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 33 Договору)».
З огляду на викладене позовна вимога про розірвання договору оренди землі від №033/18 від 05.12.2018, укладеного між Козятинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокілець Солар Енерджі» - підлягає задоволенню.
Оскільки відповідач систематично не виконує умови Договору, не сплачує орендну плату, то є підстави на дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку за рішенням суду.
Також, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку є похідною від вимоги про розірвання спірного договору, яка також підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Враховуючи, що предметом позову є розірвання договору оренди земельної ділянки, при вирішенні спору слід враховувати правову позицію, викладену в Постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 №22/110, де, зокрема, зазначено, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-пр/2002 недотримання позивачем вимог ст.188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.
Згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
З аналізу правових норм вбачається, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі.
Отже, правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов'язок орендаря повернути земельну ділянку.
Згідно із ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст.ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13-15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 104, 123, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0521487200:05:002:0241 від 05.12.2018 за № 033/18, укладений між Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41748832, адреса: Вінницька область, Хмільницький район, с. Сокілець, вул. Котляревського, 2 А, 22142).
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41748832, Вінницька область, Хмільницький район, с. Сокілець, вул. Котляревського, 2 А, 22142) повернути Козятинській міській раді Хмільницького району Вінницької області (ідентифікаційний код юридичної особи - 23063121, Вінницька область, Хмільницький район, м. Козятин, вул. Героїв Майдану, 24, 22100) земельну ділянку кадастровий номер 0521487200:05:002:0241 площею 12,1165 га.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОКІЛЕЦЬ СОЛАР ЕНЕРДЖІ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41748832, адреса: Вінницька область, Хмільницький район, с. Сокілець, вул. Котляревського, 2 А, 22142) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 02909909) 6 056,00 грн. - судових витрат зі сплати судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Примірник повного судового рішення направити відповідачу рекомендованим листом іншим учасникам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 27 червня 2024 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )