27 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/26/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О.
судді Стойка О.В., Радіонова О.О.
розглянувши
апеляційну скаргу Заступник керівника Харківської
обласної прокуратури
на рішення
господарського суду Харківської області
ухвалене 08.05.2024 (повний текст підписано 13.05.2024)
у справі №922/26/24 (суддя Новікова Н.А.)
за позовом Керівника Ізюмської окружної
прокуратури Харківської області в інтересах держави
в особі:
1) Барвінківської міської ради Ізюмського
району Харківської області;
2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м.Харків
до 1)Барвінківського виконавчого комітету міської ради
Ізюмського району Харківської області
2)Приватного підприємства «КОНТУР», м.Харків
за участю третьої особи,
яка не заявляє самостійних
вимог на стороні Позивача Східне міжобласне територіальне відділення
Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним договору про закупівлю робіт
та стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі №922/26/24 позов Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби залишено без розгляду. В іншій частині позову відмовлено.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, не погодившись з ухваленим рішенням Харківської області від 08.05.2024 у справі №922/26/24, звернувся з апеляційної скаргою на означене рішення суду, в якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також просить судові витрати відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідачів. Апеляційна скарга подана безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024 в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024р. у справі №922/26/24 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.06.2024) призначено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 (повний текст підписано 13.05.2024) у справі №922/26/24 на "24" липня 2024 р. о 09:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131 .
Під час підготовки матеріалів справи до розгляду, колегією було встановлено, що аргументи апеляційної скарги Заступник керівника Харківської обласної прокуратури у справі №922/26/24 в означеному випадку полягають, зокрема, у стверджуваному неправильному застосуванні судом першої інстанції норм матеріального (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. ст. 15, 16, 203, 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України) та процесуального права (ст. ст. 13, 73, 76, 77, 78, 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України), а також неповного з'ясуванням місцевим судом обставин, які мають значення для справи, що призвело, на думку Прокурора, до неправомірної відмови у задоволенні позову прокурора.
На підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України Прокурором було заявлено вимоги про визнання недійсними рішення тендерного комітету Барвінківського виконавчого комітету міської ради, оформленого протоколом його засідання від 16.07.2018 № та укладеного у результаті цього рішення договору про закупівлю робіт від 01.08.2018 № 142, оскільки останні завідомо суперечать інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони - ПП «КОНТУР». При цьому, ураховуючи наявність умислу лише у ПП «КОНТУР», як сторони оспорюваного договору, одержані ним за цим правочином 1822607,47 грн на підставі ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України необхідно повернути іншій стороні договору, а з неї - стягнути в дохід держави.
Прокурор зауважує, що за вчинення антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення торгів Закон України «Про захист економічної конкуренції» встановлює відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта
господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Також Закон України «Про публічні закупівлі» позбавляє суб'єкта господарювання права протягом трьох років брати участь у процедурах закупівель.
Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України не передбачає відповідальності за вчинення таких неправомірних дій, а регламентує настання наслідків вчинення правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Тобто наслідки, що настають для порушника за вчинення узгоджених антиконкурентних дій, та наслідки, що застосовуються за результатами визнання правочину недійсним, за своєю юридичною суттю є різними юридичними категоріями.
У зв'язку із тим, що неправомірна поведінка вказаного товариства не може мати правомірного наслідку, прокурор оспорює дійсність правочинів (рішення тендерного комітету та договору) з підстав їх невідповідності інтересам держави і суспільства з умислу однієї сторони - товариства. Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
На думку Прокурора, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно щодо особи має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Прокурор не погодився з висновком суду про відсутність підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби, оскільки саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.
Своєю чергою, апеляційним судом встановлено, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглядається касаційна скарга заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №910/7318/23, в якій позивачем є перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави також в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (тобто в інтересах органу Держаудитслужби як і в межах даної справи).
У межах зазначеної справи Прокурор в інтересах держави в особі Служби звернувся до суду з позовом до Підприємства та Товариства, в якому просив суд:
- визнати недійсним рішення тендерного комітету відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформлене протоколом його засідання від 29.03.2018;
- визнати недійсним договір поставки товару від 16.04.2018 № 141(2)18УК/53-121-01-18-06229, укладений між відокремленим підрозділом Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Товариством ;
- стягнути з Товариства на користь відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 452 304 грн, а з відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду 452 304 грн стягнути в дохід держави.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник, з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах, а саме: статей З, 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), статей 4, 6, 10, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статей З, 13, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України (щодо наявності/відсутності порушення державних інтересів внаслідок спотворення торгів та укладення спірного договору про закупівлю, у зв'язку із вчиненням антиконкурентних узгоджених дій). Скаржник вказав, що є необхідність надання Верховним Судом правової оцінки і тлумачення особливостей застосування: частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України та частини першої статті 208 Господарського кодексу України, як правової підстави визнання недійсним договору про закупівлю, укладеного в порушення вимог статей 3, 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) та такого, що суперечить інтересам держави і суспільства. Прокурор зазначає, що судами не враховано, що для правильного вирішення даного спору підлягало встановленню не факт належного виконання договору про закупівлю, а дотримання приписів діючого законодавства, відповідність державним інтересам договору, підписаного внаслідок спотворення торгів, що полягало у заміні конкуренції на координацію поведінки їх учасників. Крім того наголошує, що основною метою позову є захист інтересів держави, шляхом визнання недійсним правочину, яким не було забезпечено дотримання вимог щодо відповідності його (договору) інтересам держави і суспільства. Порушення процедури публічних закупівель унеможливлюють раціональне та ефективне використання публічних коштів, спричиняє істотну шкоду інтересам держави, і як наслідок не відповідає суспільному інтересу.
Проте, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №910/7318/23 було зупинено Касаційне провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 918/1043/21 справу разом із касаційною скаргою ПП "Фірма "ДАН"" на рішення господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтовуючи підстави для передачі вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд вказав на наявність виключної правової проблеми у застосуванні ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України з урахуванням ст.ст. 203, 216 цього Кодексу та ст. 208 Господарського кодексу України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Касаційний господарський суд зазначив про те, що у цій справі існує виключна правова проблема, пов'язана із застосуванням ст. 216 і ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, які містять різні наслідки недійсності договору. Так, ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами ст. 228 Цивільного кодексу України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору. З буквального тлумачення ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вбачається, що такий критерій як "умисел" в однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у відповідача суди у цій справі визнали оспорюваний договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм який застосовується для визначення наслідків недійсності правочину, який вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що існує необхідність у викладенні однозначного висновку Великою Палатою Верховного Суду щодо того, хто може звертатись з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається порушення інтересів держави і суспільства - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб'єкти владних повноважень до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а у разі відсутності такого органу - прокурор чи таке право мають і інші суб'єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.
Також КГС ВС вказав на необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України).
Обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним, колегія суддів КГС ВС виходила з того, що у постанові Велика Палата Верховного Суду, дійшовши висновку про нікчемність відповідного договору, замість двосторонньої реституції, тобто приведення обох сторін у попередній стан, задовольнила вимогу про повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності, обґрунтувавши своє рішення тим, що вимогу про повернення коштів, сплачених за спірним договором купівлі-продажу позивачеві, відповідач не заявив. На думку колегії суддів КГС ВС, як у справі №923/196/20, так і у цій справі, спірним є питання про застосування наслідків недійсності / нікчемності договору.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №918/1043/21 прийнято до розгляду справу №918/1043/21.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №918/1043/21,зокрема повідомлено учасників справи № 918/1043/21 (провадження № 12-35гс23), що судове засідання з розгляду касаційної скарги Приватного підприємства «Фірма «ДАН» на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 відбудеться 18 вересня 2024 року.
Враховуючи підстави подання позову та апеляційного оскарження, з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №910/7318/23 (щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби) та №918/1043/21 (зокрема щодо застосування частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України) може мати суттєве значення для правильного вирішення справи №922/26/24, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №922/26/24 ,відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи №910/7318/23.
Згідно з приписами п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Зупинення апеляційного провадження з наведених підстав зумовлює недоцільність проведення призначеного на 24.07.2024р. судового засідання.
Керуючись ст.ст.228, 229, 234-236, 281 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційне провадження у справі №922/26/24 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи №910/7318/23 і опублікуванні повних текстів остаточних судових актів касаційної інстанції.
2. Запропонувати сторонам у справі повідомити Східний апеляційний господарський суд про закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи №910/7318/23, з наданням копії відповідного судового акту.
3. Запропонувати учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми «Електронний суд» за умов відповідної реєстрації .
4. Ухвала набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за вебадресою http://court.gov.ua/fair/
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.О. Радіонова